29 серпня — 11-та річниця Іловайської трагедії, під час якої українські військові опинилися в оточенні. Незважаючи на угоди про «безпечний коридор», російські війська віроломно атакували українські колони.
Сьогодні, 29 серпня, відзначається 11-та річниця подій під Іловайськом, які залишилися в історії як один із найтрагічніших епізодів незалежної України. Протягом серпня 2014 року тривали запеклі бої за місто, які завершилися оточенням українських захисників. Попередні домовленості про евакуацію військ через «безпечний коридор» були зірвані: через декілька годин після початку відступу російські сили відкрили шквальний вогонь по українцях, про що повідомляє УНН.
Початковий етап АТО
14 квітня 2014 року розпочав нову сторінку в історії України. Цього дня тодішній в.о. президента Олександр Турчинов підписав указ про старт Антитерористичної операції (АТО) – відповідні дії держави на зовнішню агресію та внутрішні деструктивні процеси.
Метою АТО було повернення контроль над окупованими проросійськими угрупуваннями районами Донеччини й Луганщини.
На початку літа 2014 року українські військові розпочали активні дії із звільнення територій. До кінця липня сили АТО відвоювали Слов’янськ, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, а також розпочали операцію з деблокування Луганського аеропорту. Однак найбільш трагічним етапом стали серпневі бої за Іловайськ на Донеччині.
Іловайська битва
4 серпня 2014 року командуванням АТО було схвалено план часткового блокування Донецька для встановлення контролю над ключовими комунікаційними шляхами. Перший штурм міста розпочався 6 серпня. До 20 числа українським підрозділам вдалося частково закріпитися в Іловайську.
Виключний вплив на подальші події мало пряме втручання російських регулярних військ на підтримку сепаратистів.
Внаслідок запеклих нерівних сутичок до 28 серпня українські війська потрапили у повне оточення.
Попередні переговори з російським біком визначили маршрут відходу українських колон через «безпечний коридор». Проте вночі 28 серпня російські представники висунули нову умову начальнику Генштабу ЗСУ Віктору Муженку – залишити техніку під час відступу.
«Раніше було узгоджено вихід наших військ із технікою та зброєю через визначені коридори. Але близько 23:00 28 серпня російський генерал богдановський повідомив про зміну умов: техніка мала залишитися на місці. Це було неприйнятно, тому ми готувалися до прориву. Однак на нижчому рівні було прийнято рішення довіритися гарантіям росіян», – розповів Муженко у серпні 2025 року.
Оперіз 29 серпня на офіційному сайті Кремля з’явилося звернення путіна до терористичних угруповань із закликом надати українським військовим «гуманітарний коридор».
Спроба відступу
На світанку 29 серпня розпочалося формування двох колон для виходу з оточення: північної («Булава») та південної («Вітер»). Спочатку українські колони рухалися без перешкод повз російські позиції.
Колона «Булава» під керівництвом Руслана Хомчака включала підрозділи 17 ОТБр, 93 ОМБр, добровольчі формування «Дніпро-1», «Світязь», «Херсон» та інші — загалом 1072 бійці. У складі колони було 4 танки, кілька БМП та інша техніка.
Маршрут руху пролягав через низку населених пунктів. Через велику довжину колони її хвіст залишався в Агрономічному, коли голова вже досягла Світлого.
Біля хутора Горбатенко росіяни знищили 6 українських БМП, декілька вантажівок та автобусів з особовим складом.
Близько Новокатеринівки українські танкісти виявили російські укріплення. У перестрілці три БМП були знищені, екіпажі евакуювалися. 42 бійці змогли вирватися з оточення до 30 серпня.
Південна колона «Вітер» нараховувала 650 бійців, включаючи групи спецпризначення та бійців «Донбасу». У складі були два танки, включаючи трофейний Т-72Б3.
Коли колона минула Червоносільське, росіяни відкрили шквальний вогонь. Підбиття танку Т-64БВ відокремило частину колони, яка несподівано повернула до ворожих позицій. У сутичці було захоплено два російські танки, але 108 бійців «Донбасу» потрапили у полон до угруповань «днр».
Решта групи з 300 осіб, серед яких 70 поранених, здали зброю 31 серпня в обмін на передачу полонених росіян. Однак учасників «Донбасу» тримали у полоні в Донецьку.
Наслідки та пам’ять
За офіційними даними, у серпні 2014 року загинуло 220 українських військових, 40 зникли безвісти.
2019 року Президент Зеленський закріпив 29 серпня як День пам’яті захисників України, які віддали життя за її незалежність і територіальну цілісність. Це рішення ухвалено для вшанування героїзму та зміцнення патріотизму.
