Європейські керівники обговорюють встановлення 40-кілометрової демілітаризованої зони як елемент мирної угоди, проте Україна може виступити проти. США не задіяні в перемовах, тоді як держави НАТО намагаються знайти шлях до вразливого компромісу.
За даними видання Politico, посилаючись на п’ятьох євродіпломатів, ідея 40-кілометрового розмежування між українськими та російськими позиціями є предметом переговорів серед європейських керівників. Ця пропозиція розглядається в межах потенційної угоди про припинення вогню, повідомляє УНН.
Деталі
Наголошується, що створення буферу є однією з низки ініціатив для післявоєнного врегулювання або тимчасового припинення бойових дій. Однак у країнах-союзниках не існує консенсусу щодо масштабів зони, а питання про згоду України залишається відкритим через можливі втрати територій. Джерела підкреслюють, що американська адміністрація поки що уникає участі в обговоренні.
Аналітики відзначають: саме розгляд варіанту ізоляції частини українських земель для збереження нестійкого миру демонструє відчуття безнадії серед членів НАТО.
“Вони шукають порятунку у неможливому”, – заявив експерт з оборони Джим Таунсенд.
росіяни не відчувають страху перед Європою. Якщо хтось вважає, що присутність британських чи французьких спостерігачів зупинить агресію, це помилкова надія.
– додав експерт.
Як акцентують у матеріалі, історичний контекст розмежування має вирішальне значення. Представники Європи уникають аналогій з кордоном Корейського півострова, наголошуючи на схожості з поділом Європи під час протистояння СРСР із Заходом.
Чисельність контингенту для охорони зони обговорюється в діапазоні від 4 до 60 тисяч військових. Жодна країна поки не оголосила про готовність надати війська. Президент США Дональд Трамп уже виключив участь американських сил.
НАТО сформував план розгортання 300-тисячного контингенту швидкого реагування для захисту східних кордонів від потенційного російського удару. За даними джерел, миротворчі підрозділи матимуть дві задачі: контроль демілітаризованої території та підготовка українських військ.
– йдеться у публікації.
Тривають суперечки щодо правил застосування зброї, механізмів реагування на провокації та участі нейтральних держав у разі опозиції Кремля.
За інформацією єврочиновників, ключову роль у міжнародному контингенті можуть відігравати Франція та Великобританія, які залучають інших партнерів до співпраці.
Польща та Німеччина виражають сумніви щодо відправлення військ, побоюючись ескалації з боку росії.
ЄС веде перемовини з США щодо технічної підтримки – супутникового моніторингу та авіації. Америка, володіючи найпотужнішими технологіями, може стати основним гарантом контролю за дотриманням угод.
Як повідомляє Politico, представники Пентагону вже повідомили європейцям про мінімальну участь США у системі гарантій безпеки України.
“Усі чекають на чіткі сигнали від Вашингтона щодо меж їхньої готовності, що дозволить європейцям визначитися з власними кроками”, – заявив європейський чиновник.
