Верховний Суд постановив, що позови акціонерів банків, що ліквідуються, не підлягають судовому розгляду, створюючи небезпечний прецедент. Це рішення суперечить Конституції України та Європейській конвенції з прав людини, позбавляючи інвесторів їхнього основного права на судовий захист.
Україна зараз перебуває в небезпечній ситуації, коли регулятори банківського сектору, Національний банк та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, мають повну свободу дій щодо банків, тоді як акціонери останніх не захищені від свавілля і навіть не можуть звернутися до суду. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловила Ніна Южаніна, член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
Мені здається, що загалом у демократичній країні не може бути процедур чи рішень, прийнятих проти інвестора, проти громадянина, які не передбачають подальшого оскарження, можливості оскарження його дій. Це просто означає, що вседозволеність певних осіб може реально існувати, і її неможливо подолати, бо ми не даємо людям такого права на захист.
– зазначила в коментарі УНН Ніна Южаніна.
Раніше Верховний Суд поставив крапку у справі акціонера банку «Конкорд» проти Національного банку України, ухваливши рішення, яке стало знаковим не лише для конкретного позивача, а й для всієї банківської системи. Суд, не оцінивши аргументи сторін, закрив провадження, визнавши, що позовні вимоги акціонерів банків, які перебувають у процесі ліквідації, взагалі не підлягають розгляду жодним судом. Тобто Верховний Суд проігнорував рішення першої та апеляційної інстанцій, які визнали ліквідацію «Конкорду» незаконною. Це означає, що власники банківських установ в Україні позбавлені основного права – на судовий захист, гарантованого Конституцією та Європейською конвенцією з прав людини.
У своєму рішенні Верховний Суд, посилаючись на Закон № 590-IX від 2020 року, закрив провадження у справі, зазначивши, що навіть якщо акціонер довів незаконність дій регулятора, це не відновлює його права, і такі позови не можуть бути предметом судового перегляду. Таке рішення, поряд з тим, що процес виведення банку з ринку, ініційований Національним банком та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, є незворотним, свідчить про повну вседозволеність та безкарність регуляторів.
Сьогодні в Україні створено небезпечний прецедент. Виявляється, що держава в особі Національного банку та Фонду гарантування вкладів може прийняти будь-яке рішення щодо банку, навіть явно незаконне, і жоден акціонер не зможе оскаржити його в суді. Більше того, тут не допоможе навіть подання заяви про злочин до правоохоронних органів, оскільки обидва регулятори є колегіальними органами, в яких особиста відповідальність достатньо розмита, щоб цього уникнути.
Сама ситуація позбавлення акціонерів основних прав не лише суперечить Конституції України, а й безпосередньо порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує кожному право на справедливий суд. По суті, йдеться про інституційно закріплену вседозволеність регуляторів – Національного банку та Фонду гарантування вкладів.
Народний депутат Ніна Южаніна наголошує, що проблема полягає не лише у відсутності судового захисту, а й у відсутності персональної відповідальності посадовців за прийняті рішення: «Мені здається, що ці питання, які ви порушуєте, якось замовчуються і не вирішуються в країні, бо або вони стосуються невеликої кількості людей, або це робиться навмисно. Якщо взяти будь-який орган виконавчої влади, який приймає незаконні рішення, то персональної відповідальності немає. Скільки б разів це питання не обговорювалося в комітетах, не було пропозицій, не можна застосовувати його у зв'язку з нормами інших законодавчих документів, які захищають таких державних службовців і не дають можливості притягнути їх до відповідальності», – зазначила Южаніна.
За її словами, наразі немає жодних законодавчих ініціатив, які б дозволили посилити відповідальність регуляторів.
Для порівняння, у Європейському Союзі діє Директива 2014/59/ЄС, яка регулює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку. Вона передбачає, що акціонери мають право оскаржити рішення регулятора. Як і в Україні, в ЄС скасування рішення не повертає банк на ринок, але інвестор зберігає право на судовий розгляд та справедливу компенсацію. В Україні суд прямо заявив, що позови акціонерів не підлягають розгляду жодним судом.
Наслідки такої практики виходять далеко за рамки конкретного випадку. Вони посилають сигнал усім потенційним інвесторам про те, що гравці банківського сектору в Україні не захищені.
