Україна вступає у свій четвертий опалювальний сезон в умовах війни, першою його розпочне Рівненська область. Тарифи на опалення залишаються незмінними, поки країна готується до можливих ударів Росії по енергетичній інфраструктурі.
В Україні розпочинається четвертий опалювальний сезон, який українці переживуть в умовах воєнного часу. З якими викликами зіткнеться наша держава, чи вистачить газу для опалення всіх будинків, та чи загрожують Україні відключення газу? – повідомляє УНН.
Початок опалювального сезону 2025 року
Рівненська область першою в Україні розпочала опалювальний сезон 2025-2026 років. З 24 вересня тепло буде доступне в навчальних та медичних закладах Вараша та Заболоття. Таке рішення ухвалив виконавчий комітет Вараської міської ради.
Сьогодні, 22 вересня, на засіданні виконавчого комітету Варашської міської ради було прийнято рішення про початок опалювального сезону 2025/2026 років у місті Вараш та селі Заболоття з 24 вересня 2025 року.
– йдеться у пості.
Як наголосив мер, «в першу чергу, теплоносій буде подаватися до дошкільних навчальних закладів, шкіл та медичних закладів для забезпечення комфортних умов для дітей, учнів та пацієнтів».
В Україні дата початку опалювального сезону офіційно визначається постановою Кабінету Міністрів: він починається, коли середньодобова температура повітря протягом трьох днів поспіль становить +8 градусів або нижче.
Зазвичай це відбувається в середині жовтня (зазвичай з 15 жовтня), але місцева влада може прийняти рішення раніше чи пізніше, залежно від погодних умов.
Чи готова Україна до опалювального сезону?
Віце-прем'єр-міністр з питань відбудови України – Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба 22 серпня заявив, що Україна готова до нового опалювального сезону більш ніж на 70%.
Підготовка розпочалася навесні, одразу після закінчення минулої зими. Протягом літа ми провели ремонти, замінили обладнання, наростили резерви. Сьогодні рівень готовності перевищує 70%. Це проміжний результат, який відповідає плану та графіку. Підготовка триває, і завдання полягає в тому, щоб завершити всі необхідні заходи до початку сезону.
– сказав Кулеба.
Міністр зазначив, що для котелень вже є 90 тисяч тонн вугілля, 85 тисяч тонн рідкого палива, 585 тисяч кубічних метрів дров, 32 тисячі тонн пелет. На складах теплових електростанцій та ТЕЦ накопичено 2,4 мільйона тонн вугілля.
Згідно з дослідженням консалтингової компанії ExPro, запаси природного газу в українських підземних сховищах (ПСГ) перевищили минулорічні значення, досягнувши 12,055 млрд кубічних метрів.
Станом на ту саму дату 2024 року в сховищах було 12,05 мільярда кубічних метрів, що на 0,05% або майже на 5 мільйонів кубічних метрів газу менше.
З початку сезону закачування до українських підземних сховищ було поставлено майже 6,68 мільярда кубічних метрів газу, що в 1,67 раза більше, ніж у 2024 році. Таким чином, протягом 2025 року до сховищ було закачено більше газу, ніж зберігалося в підземних сховищах на кінець опалювального сезону.
Тарифи на опалення
Під час війни в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на опалення, гарячу воду та газ для населення. У листі про наміри до керівництва МВФ українська влада дозволяє додаткове підвищення тарифів на комунальні послуги для населення лише після закінчення війни.
У Києві вартість опалення для населення залишилася незмінною з 2019 року. Як і раніше, тариф на тепло становить – 1654,41 грн/Гкал.
Вартість опалення для конкретної квартири залежить від температури за вікном та наявності лічильників. Найнижчі температури в Києві спостерігаються в січні та лютому.
Для порівняння, у лютому 2021 року середньомісячна температура в Києві становила 4,7 градуса морозу. Температура була нижчою, ніж у січні (2,5 градуса морозу). Відповідно, вартість опалення 1 кв. м у будинках, обладнаних приладами обліку, становила в середньому 35 грн/кв. м, тоді як у січні вона становила близько 33 грн/кв. м.
Споживання тепла квартирою з опалюваною площею 56,1 кв. м у лютому склало 1,2208 Гкал, а у січні 1,1407 Гкал. Мешканці цієї квартири сплатили у лютому 2019 гривень порівняно з 1887 гривнями у січні.
Від чого залежить вартість опалення?
В Україні більшість багатоповерхових будинків обладнані лічильниками тепла. Наприклад, у Києві це 90% будівель.
Вони стягують плату згідно з показаннями приладів обліку. Іншими словами, мешканці платять за фактично спожиту будівлею кількість тепла.
У багатоповерхових будинках, обладнаних будинковим лічильником тепла та квартирними лічильниками, споживачі сплачують за спожите тепло згідно з показаннями своїх лічильників.
Мешканці, які не встановили у своїх квартирах індивідуальні прилади обліку, сплачують різницю між показаннями будинкового лічильника, витратами на загальнобудинкові потреби та загальними показаннями всіх індивідуальних лічильників, розподіленими пропорційно до опалюваної площі квартири.
Для квартир без лічильників встановлено максимальну суму платежів – «максимальну частку», яка захищає клієнта від аномально високих платежів.
Загроза російських ударів
«Кожен опалювальний сезон, кожна зима під час війни за Україну – це серйозний виклик», – наголосила міністр енергетики України Світлана Грінчук в інтерв’ю AFP.
За словами міністра, захист інфраструктури від щоденних російських атак є «найбільшим викликом» для енергетичного сектору України, який вступає в четверту зиму війни.
«Найбільшим викликом є захист та безпека енергетичних об’єктів від щоденних атак сотень безпілотників та ракет. Ми відремонтували значну частину нашого енергетичного обладнання після атак, але бачимо, що Росія продовжує атакувати», – сказав міністр.
Україна захищає свої енергетичні об'єкти «фізичним» захистом (наприклад, габіонами), «різними технічними засобами захисту від дронів та ракет, і, звичайно, ми прагнемо посилити нашу протиповітряну оборону». «Ворог змінив тактику, і ми також повинні змінити нашу оборону», – додає вона.
Світлана Грінчук також пояснила, що хоча Україна сподівається мати щонайменше 13,2 мільярда кубічних метрів газу у своїх сховищах, щоб пережити зиму, їй потрібно буде імпортувати понад 4,5 мільярда кубічних метрів додаткового газу.
Україна також планує «ввести в експлуатацію всі свої реактори», тобто дев'ять блоків, які залишаються в експлуатації з моменту окупації Росією найбільшої в Європі атомної електростанції Запорізької, що складається з шести реакторів, усі з яких були зупинені.
За потреби країна має 2,1 ГВт імпортних потужностей через свої високовольтні лінії, підключені до європейської мережі.
«Наше завдання не лише чинити опір, ми також будуємо фундамент для міцнішого, чистішого та безпечнішого енергетичного майбутнього», – сказав міністр.
