Ризик зупинки Атлантичної течії ймовірність вже не можна назвати низькою, що вимагає негайного зменшення викидів паливних корисних копалин. Колапс системи може статися через 50–100 років після досягнення “межі безповоротності” у найближчі десятиліття.
Науковці заявляють, що ризик припинення Атлантичної течії вже не можна вважати малоймовірним, що надає ще більшої актуальності різкому зниженню викидів паливних копалин для запобігання катастрофі. Про це повідомляє The Guardian з посиланням на дослідження, інформує УНН.
Деталі
Атлантична течія є важливою ланкою кліматичної системи планети. Вона транспортує теплі води з тропіків до Європи та Арктики, де вони охолоджуються, опускаються глибше та формують зворотні глибинні потоки. Відомо, що зараз ця циркуляція є найбільш послабленою за останні 16 століть через кліматичні зміни.
Попередні прогнози вказували, що колапс до 2100 року вважався малоймовірним. Проте нове дослідження, де моделювання продовжили до 2300–2500 років, показало: “межа безповоротності”, яка робить зупинку течії неминучою, може бути досягнута вже у найближчі десятиліття. Безпосередній колапс системи може відбутися через 50–100 років після цього.
Аналіз виявив, що за високих викидів парникових газів у 70% моделей Атлантична течія припиняла існувати, за середніх викидів – у 37%, а навіть за низьких – у 25%.
Наслідки можуть бути руйнівними: зміщення тропічної зони опадів, від якої залежать мільйони людей; різке похолодання в зимові місяці та посушливі умови влітку у Західній Європі; а також додаткове зростання рівня моря на 50 см.
Раніше я вважав, що ймовірність колапсу Атлантичної меридіональної циркуляції через потепління меншою за 10%. Тепер навіть за умов низьких викидів, відповідно до Паризької угоди, цей показник може сягати 25%
– зазначив професор Стефан Рамсторф із Потсдамського інституту дослідження кліматичних змін у Німеччині.
За його словами, “межа безповоротності”, імовірно, буде досягнута вже протягом наступних 10–20 років.
Дослідники наголошують, що спостереження у Північній Атлантиці за останні 5–10 років підтверджують тенденцію до послаблення циркуляції. Навіть за помірних чи низьких сценаріїв викидів Amoc суттєво уповільниться до кінця століття, а згодом може повністю припинитися.
Автори дослідження підкреслюють, що такі результати вже не можна класифікувати як “малоймовірний, але з критичними наслідками” сценарій, як це було у попередніх звітах IPCC.
Разом з тим, науковці зауважують: точний час колапсу передбачити складно через недостатність даних та розбіжності між моделями. Однак саме різке збільшення ризику свідчить, що зменшення викидів вуглецю слід розпочати якнайшвидше.
