Зовсім недавно російський наступ у Донецькій області розвивався такими темпами, що його поразка здавалася цілком реальною. Однак Збройні сили України поступово вирівняли ситуацію та зірвав плани Кремля щодо «обміну територіями».
ВІДЕО ДНЯ
Про це «ФАКТАМ» розповів військовий експерт Дмитро Снєгірьов , який заявив, що швидкість просування російської армії в Україні значно знизилася – за останній тиждень російські війська захопили лише 75,7 кв. км, що є найнижчим показником за все літо. Для порівняння: у попередні літні тижні російські війська зазвичай займали від 92 до 225 кв. км.
Зокрема, акцію було проведено:
1. Покровський напрямок: основний просування противника становить близько 32 кв. км, проте Збройні Сили України провели низку успішних контратак у районі Добропілля та відвоювали близько 12 кв. км;
РЕКЛАМА
2. Сватівський напрямок: росіяни просунулися ще на 20 кв. км, зокрема, взяли село Зелений Гай у Харківській області. Примітно, що окупанти повідомляли про його захоплення ще в липні, але відео з російською ганчіркою в цьому населеному пункті було оприлюднено лише нещодавно. Однак Війська оборони повернули Зелений Гай під контроль України;
3. Дніпропетровська область — Генеральний штаб підтверджує, що українські військові ведуть бої в районі сіл Запорізьке та Новогеоргіївка Дніпропетровської області, але запевняє, що ці населені пункти ще не окуповані. Інформація про окупацію росіянами обох цих населених пунктів не відповідає дійсності.
За словами начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова , загроза по контурах регіону справді існує, принаймні з південного сходу, і запеклі бої тривають.
РЕКЛАМА
«Однак, якщо говорити про небезпеку для обласного центру – міста Дніпро, то такої небезпеки немає. Єдине, що загрожує місцевим мешканцям, – це ракетні та безпілотні удари з країни-агресора», – зазначив він.
«Противник намагатиметься вирішити два ключові завдання. По-перше, встановити контроль над тими частинами Донецької області, які залишаються під контролем Збройних Сил України, а також розширити фронт, зокрема, в бік Дніпропетровської області», – прогнозує найближчі плани ворога Дмитро Снєгірьов.
Крім того, головною метою наступу є захоплення таких важливих населених пунктів, як Покровськ, Костянтинівка та Сіверськ. Ворог приділяє особливу увагу спробам захоплення Костянтинівки в літній період.
Ситуація на Костянтинівському напрямку залишається складною через те, що російські війська контролюють домінуючі висоти в районі Торецького та Часового Яру. Фактично, місто, та й не тільки місто, оперативні тилові райони перебувають під фланговим вогнем. Тобто, вони мають можливість впливати на логістику, навіть із застосуванням ствольної артилерії.
РЕКЛАМА
Ситуація в Торецькому районі також залишається складною.
Також зверніть увагу на активізацію дій Росії в районі Лиману. Цей напрямок не дуже добре представлений в інформаційному полі, але він важливий у військовому плані.
Ще одним районом посиленої активності окупантів є Дворічна район у Харківській області. Там розширюється зона присутності противника, існує потенційна загроза подальшого просування вздовж річки Оскол у напрямку Слов'янсько-Краматорської агломерації.
Російські війська діють одночасно на кількох напрямках, але їхня головна мета — вийти до Костянтинівки із загрозою подальшого прориву — Дружківки, до Слов'янська.
Водночас, за словами експерта, перспектива захоплення міста для Російської Федерації не є очевидною: Костянтинівка — це велике промислове місто, набагато більше навіть за Бахмут, не кажучи вже про Часів Яр. А історична перспектива його захоплення окупантами досить туманна.
– Росіяни чудово розуміють, що «пухнастий звір» підкрався не несподівано, а цілком очікувано. Вони розуміють, що агломерація Слов’янськ-Краматорськ – це чотири великі промислові міста. Бахмут коштував їм 100 000 особового складу. Схожа ситуація була під час боїв за Курахове. Там втрати окупантів склали, за різними оцінками, 30 тисяч особового складу. З огляду на ці величезні втрати та неможливість їх компенсації, Російська Федерація зараз робить усе можливе, щоб мінімізувати такий негативний сценарій у цьому напрямку – безуспішно. За даними ГУР Міністерства оборони, тільки на Покровському напрямку щоденні втрати окупантів становлять до 500 осіб особового складу. Це санітарні та безповоротні втрати, – каже Дмитро Снєгірьов про проблеми, які чекають на ворога.
Однак, як наголошує експерт, навіть втрата Костянтинівки не створить критичної ситуації в Донецькій області, оскільки місто розташоване в низині, а Слов'янськ — на панівних височині, що полегшує його оборону.
Одним із ключових факторів, що зупинили російський наступ, експерт називає успішні дії Сил оборони України. Саме вони завадили реалізації політичної складової російського наступу – створення буферних зон на глибину просування до 20 км, як на території Харківської та Сумської областей, так і аналогічних планів щодо Дніпропетровської області. Те саме на Запорізькому напрямку, де ситуація значною мірою стабілізувалася після низки спроб росіян покращити тактичне положення в районі Малої Токмачки із загрозою виходу на Орехово. Ці сценарії були прораховані Генеральним штабом Збройних Сил України.
Експерт також наголосив на особливому значенні Покровського для Російської Федерації як місця максимальної концентрації корисних копалин: село Шевченко є літієвим, у районі знаходяться найбільші в Європі родовища коксівного вугілля, яке забезпечувало українську металургію. Взяття під контроль шахтоуправління Покровського російськими окупантами призведе до скорочення випуску готової продукції металургійних заводів у Запорізькій та Дніпропетровській областях. За оцінками експертів, виробництво може зменшитися з 7,5 до 2,5 мільйонів тонн, а це призведе до недофінансування бюджету та соціальної напруженості на територіях, контрольованих Збройними Силами України, адже металургійні заводи – це робочі місця для десятків тисяч українців.
Після окупації Шевченка та Котлина Росія використовувала тиск на Покровськ для досягнення не стільки військової, скільки політичної мети — продемонструвати Сполученим Штатам здатність досягти адміністративного кордону Дніпропетровської області військовим шляхом.
– Водночас не варто відкидати й політичний фактор уповільнення російського наступу – навіть самі представники країни-окупанта це визнають. Примітно, що Кремль розглядає політичний тиск адміністрації Трампа виключно як повторення попередніх сценаріїв. Але саме завдяки успішним діям Сил оборони України, у поєднанні з міжнародним фактором, вдалося зірвати плани російського командування щодо так званого «обміну територіями» та фактичного ультиматуму українському політичному керівництву. І загрозу подальшого просування вглиб промислових районів Донецької області, – наголошує експерт.
Ситуація на фронті останніх тижнів створила нові умови для міжнародного переговорного процесу щодо завершення війни в Україні, вважає Дмитро Снєгірьов, і цей фактор дозволяє нам просувати на міжнародній арені власне бачення завершення війни. Точніше, по лінії бойового зіткнення, а не, як хотіли росіяни, повний контроль над територіями Донецької області, що є головним висновком цих подій останніх двох тижнів.
Як повідомлялося раніше, контрнаступальні дії Азовського корпусу Збройних сил України зірвали наступ окупантів на Донбасі.
