Отримав дуже багато контузій: на Вінниччині попрощались із воїном, який вісім років віддав армії

Оккупанти знову принесли на Вінниччину страшне горе. В Переорках в останню дорогу провели бійця Андрія Пальчинського. У грудні йому виповнилось 40 років. Як повідомляє Стрижавська територіальна громада, захисник понад усе любив свою країну та родину.

ВІДЕО ДНЯ

«Андрій закінчив Кам'янець-Подільський технікум за спеціалізацією «Економіст». Саме там зустрів майбутню дружину Альону, з якою створили сім'ю та переїхали жити у Рівненську область. Разом виховували двох донечок, Лілію та Софію. У цивільному житті Андрій був цілеспрямованим, завжди наполегливо крокував до своєї цілі. Працював менеджером з продажу, ремонтував та налаштовував комп'ютерну техніку, встановлював програмне забезпечення, також певний час працював будівельником. Був працелюбним, зазначають рідні і близькі, із «золотими руками», — йдеться у повідомленні.

За словами земляків, чоловік із дитинства мріяв стати військовим. Хотів вступити до Харківської військової академії. Але у 18-річному віці, проходячи ВЛК, не підійшов за станом здоров'я. Андрій не здавався і пішов на операцію для корекції патології. Після хірургічного втручання сталися ускладнення, що призвели до трепанації черепа. Він пройшов важкий шлях реабілітації, долаючи проблеми зі здоров'ям.

«2017 року Андрій підписав контракт на військову службу в ЗСУ. Служив в селі Старичі Львівської області. Був старшиною роти, інструктором в навчальному центрі. Мав позивний „Дайвер“. З 2019 року служив у 131-му окремому розвідувальному батальйоні ім. полковника Є. Коновальця. Саме тут служив його старший брат Володимир, який замінив Андрію в житті батька», — розповіли земляки героя.

РЕКЛАМА

Потім Андрій Пальчинський служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс». Під час військової служби перебував на бойових завданнях в Авдіївці, Пісках, Карлівці. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Андрій одразу пішов до Рівненської ТрО. Там сформували батальйон і відправили з хлопцями у Бахмут, де він і отримав дуже багато контузій, які й стали причиною смерті. 27 січня серце бійця зупинилося назавжди. У героя залишились дружина, дві донечки, троє старших братів.

Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що в бою на Харківщині загинув переселенець з Херсонщини Олександр Бутько.

РЕКЛАМА

Джерело

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю любов'ю

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *