Український «Довгий Нептун» не гірший за американський «Томагавк» 18.03.2025 10:30 Укрінформ Сенсація: вітчизняна розробка, що не потребує дозволу партнерів, може вражати цілі на відстані до 1000 км. Що це означає для війни з Росією?
Минулої суботи Президент Зеленський повідомив, що так званий «Довгий Нептун» пройшов випробування й успішне бойове застосування.
«Нова українська ракета, точний удар. Дистанція – тисяча кілометрів. Дякую нашим українським розробникам, виробникам і військовим», – сказав Глава держави.
Про яке саме успішне застосування йдеться?
Військові аналітики припускають, що в ніч на 14 березня «бавовну» на російський НПЗ у Туапсе (Краснодарський край) приніс саме він – «Довгий Нептун».
«З огляду на відео я можу сказати, що на удар дроном явно це не схоже. Насамперед удар дроном не створює таку сильну первинну звукову хвилю, і вона за звучанням явно значно вища того, що створює 40–70 кг бойової частини. По-друге, буквально відразу відбулася повна детонація всього, як і вибухової речовини засобу ураження, так і вмісту резервуара, в той час, як під час удару меншої бойової частини відбувається процес зворотний – незначна детонація, а потім детонація вмісту резервуара з подальшим вигорянням», – коментує військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Схоже, новий «Нептун» добряче налякав росіян. Як розповів речник Військово-морських сил ЗСУ капітан 3 рангу Дмитро Плетенчук, кораблів окупантів немає в Чорному морі вже декілька днів. «Боягузливість російського флоту можна пояснити одним – «впливом» української крилатої ракети «Нептун», нова версія якої може вражати цілі на відстані 1000 кілометрів», – переконує військовий.
Попри те, що деталей про «Довгий Нептун» офіційно не розкривають, втім, ця ракета справді унікальна. По-перше, в Європи подібного засобу власного виробництва немає. По-друге, «Нептун», на відміну від американського «Томагавка», з яким його вже порівнюють, можна запускати не лише з морської та авіаційної платформ, але й з платформи наземної. По-третє, «Нептун» здатен виконувати функції, для яких розглядалися ATACMS або Storm Shadow, проте його застосування не потребує дозволу партнерів. До того ж він має розширений радіус дії.
«Довгий Нептун»: дуже багато принципово важливого
Про розробку «Довгого Нептуна» Київським конструкторським бюро «Луч» стало відомо ще наприкінці 2023 року. Тоді заступник очільника оборонного відомства України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк повідомив, що триває робота над новою модифікацією ракети для комплексу «Нептун», проте деталей не розкрив.
Минув понад рік, і тепер президент України заявив про успішне бойове застосування «Довгого Нептуна».
Полковник запасу ЗСУ Роман Світан пояснює, що подолати 1000 км для «Нептуна» технічно можливо: «У базовій версії двигун працює без проблем годину, а швидкість ракети становить 850 км/год. Якщо додати більше пального… Крім того, ракета має інерційну систему наведення та радіолокаційну голівку, яка бачить цілі приблизно за 20 км, що робить її справді унікальною. Якщо випускати їх у великій кількості, це буде справжній прорив».
Експерт мілітарного видання Defense Express Іван Киричевський зазначає, що через обмеженість інформації щодо тактико-технічних характеристик «Довгого Нептуна» можна лише припускати, що дальність його сягає 1000 км включно. «Слово «довгий» у назві може вказувати на те, що порівняно з базовою протикорабельною ракетою Р-360 у цієї моделі суттєво подовжений фюзеляж», – додає він.
Олексій Гетьман, ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ, також вважає, що «Нептун» став більший за розміром: «Він збільшився за рахунок того, що додалися ще паливні баки, які дають йому можливість летіти далі. Впевнений, що головка наведення та вся електроніка, яка була у «Нептуні», збереглася. Змінилася лише частина, яка відповідає за політ».
Експерт припустив, що новий «Нептун» може нести від 100 до 300 кілограмів вибухівки. І тому тепер Україна може не обмежуватися лише ударами по нафтопереробних заводах чи складах з боєприпасами.
«Дрон може нести від 10 до 50 кілограмів. Це означає, що пробити дроном якийсь більш-менш укріплений обʼєкт неможливо. Навіть якщо їх буде летіти декілька – це як з пістолета стріляти по броньованій машині. Хоч 10 разів стріляй – не пробʼєш. А щось більш потужне – пробиває», – наголошує Гетьман.
Крилата ракета "Нептун"
А це координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець: якщо прогнозні ТТХ «Довгого Нептуна» відповідають дійсності, то «це здатно суттєво вплинути на баланс і розстановку сил у цій війні».
«Особливо те, що, за оцінками низки експертів, Україна вже у цьому році отримає можливість виготовляти від 30 до 60 цих ракет на місяць», – каже він.
Щодо вартості, оцінки є приблизними.
«Часто «Нептун» порівнюють із ракетами «Томагавк» чи Storm Shadow, які коштують близько 4,5 млн доларів за одиницю. Українська ракета, за моїми підрахунками, значно дешевша – приблизно 1,5 млн доларів», – зазначає Анатолій Храпчинський, виробник засобів РЕБ та колишній офіцер повітряних сил.
30-60 штук на місяць – це багато чи мало, і чи реально?
Минулого року Володимир Зеленський заявив, що у 2025 році Україна зможе виробити до 3 000 одиниць крилатих ракет. Чи йдеться саме про ракети ПКРК «Нептун» – невідомо, але цей показник вражає. Простий підрахунок свідчить, що це приблизно вісім ракет (!) на добу.
«Якщо Україна справді досягне таких темпів виробництва, це стане серйозним фактором у стримуванні російської агресії. Для порівняння: Росія може випускати приблизно одну-дві ракети типу КРМБ «Калібр» на добу, тобто 30-60 одиниць на місяць і приблизно 365-700 на рік. Схожа ситуація і з виробництвом ракет Х-101, яких також випускають не більше двох на день. Тобто навіть у сукупності – «Калібри» та Х-101 – це близько 1400 ракет на рік, що майже вдвічі менше за заявлені 3000 українських ракет, – звертає увагу Олександр Коваленко.
Таке масштабне виробництво здатне істотно змінити баланс сил.
«Ми не лише досягнемо паритету у ракетних ударах, а й зможемо створити серйозну загрозу для російської військової інфраструктури. Це кардинально змінить розрахунки Кремля щодо подальшої війни», – додав військовий експерт.
Анатолій Храпчинський, відповідаючи на запитання «Чи здатна Україна виробляти 30-40 ракет «Нептун» на місяць?», зазначив: «З урахуванням можливостей українського ОПК, такий показник є цілком реальним».
Проте, на його думку, ключовими залишаються питання поставок комплектуючих – зокрема, двигунів, навігаційних систем та інших критично важливих елементів.
«Теоретично, можна було б виготовляти і більше ракет, однак своєчасне постачання всіх необхідних компонентів залишається обмежувальним фактором. Є ще один аспект – кількість пускових установок. Саме тому критично важливим є питання міжнародної кооперації. «Нептун» – фактично єдина в Європі ракета класу «земля-земля» з дальністю до 1000 км, яка вже існує і може застосовуватися з наземних, морських та авіаційних платформ. Європейські країни, такі як Німеччина, Польща та Франція, лише розглядають можливість створення подібних систем, і це поки що лише на рівні дискусій без чітких строків».
Європа могла б відіграти ключову роль у масштабуванні виробництва «Довгого Нептуна», надавши критично важливі комплектуючі й залучивши власні виробничі потужності.
«Відкрита співпраця у сфері оборонних технологій дозволила б як Україні, так і європейським партнерам закрити одне одному стратегічні потреби – від безпілотників до високоточної ракетної зброї», – наголосив Храпчинський.
Технологічні переваги «Нептуна»: кращий за російський «Онікс» і перспективніший за американський «Томагавк»
Олександр Коваленко акцентує: «Ракета Р-360 комплексу «Нептун» – це сучасна багатофункціональна розробка, яка принципово відрізняється від американського «Томагавка».
Її створювали з урахуванням можливості запуску з різних платформ: наземних, морських і авіаційних. Натомість «Томагавк» переважно використовується у морському варіанті, а також (у деяких модифікаціях) з авіаційних платформ.
«Ще у 2014 році, після окупації Криму, стало очевидно, що Україні, як морській державі, критично необхідний власний протикорабельний ракетний комплекс. На той момент у нас залишалися лише застарілі радянські ракети «Рубіж», які розміщувалися переважно в Криму, а після окупації опинилися в руках Росії», – нагадує він.
Тож «Нептун» став відповіддю на цей виклик. Однак, ще до завершення випробувань, він зіткнувся з хвилею критики з боку окремих «експертів», які наполягали на закупівлі іноземних аналогів. Це загальмувало його впровадження. Лише у 2022 році стало очевидним, що комплекс має величезний потенціал.
Ракета Р-360 завжди викликала у Росії занепокоєння через свої характеристики. Її ефективність значно перевищує більшість російських крилатих ракет дозвукового типу, а російські системи ППО не здатні її перехоплювати.
«Це було підтверджено ще у 2023 році на мисі Тарханкут, а раніше – під час знищення крейсера «Москва», – наголошує Коваленко.
Крейсер «Москва» довгий час вважався головним мобільним ППО Чорного моря, оснащеним системою С-300Ф «Форт», яка мала забезпечувати ешелоновану оборону. Однак вона не змогла перехопити навіть базову модифікацію Р-360. Головна причина – наднизька висота польоту ракети у фазі атаки, від 3 до 10 метрів. Жоден російський ЗРК, включно з новітніми системами, не здатний ефективно працювати проти такої цілі.
Атака на Тарханкут у 2023 році ще раз підтвердила цей факт. Комплекс С-400, який, за характеристиками, має перехоплювати цілі на висоті від 5 метрів, не зміг цього зробити й був знищений «Нептуном». Це довело, що ракета може вражати не лише кораблі у відкритому морі, а й наземні об’єкти. Здатність огинати рельєф була закладена на етапі проєктування.
«Бавовна» на російському НПЗ у Туапсе (Краснодарський край), яку в ніч на 14 березня приніс «Довгий Нептун»
Анатолій Храпчинський теж вважає, що модернізована крилата ракета «Нептун» із дальністю до 1000 км відкриває нові можливості для ЗСУ: «Йдеться про потужну ракету здатну вражати складні об’єкти: аеродроми, їхню технічну інфраструктуру, виробничі потужності військово-промислового комплексу».
По суті «Нептун» виконує функції, для яких розглядалися ATACMS або Storm Shadow, проте його застосування не потребує дозволу партнерів.
«До того ж, якщо запуск здійснюється з безпечної зони в межах України, глибина ураження може сягати 700 км. Це означає, що під потенційним ударом опиняються не лише військові об’єкти ближче до кордону, а й виробничі центри, такі як підприємства ракетобудування в Московській області, зокрема у Корольові. Росія вже усвідомила цю загрозу – саме тому все частіше піднімає в небо літаки далекого радіолокаційного виявлення (А-50) для посилення ППО в регіоні», – розповідає експерт.
Суттєво обмежить можливості застосування ворогом КАБів: невже це той самий наш «козир»?
Чи здатен «Нептун» змінити правила гри у війні? Відповідь: так, але є важливі нюанси.
«Насправді, Україна вже створила широкий спектр озброєння, яке суттєво впливає на перебіг бойових дій. На лінії фронту активно використовуються різноманітні безпілотні системи – наземні, повітряні, надводні й підводні. Ми маємо ефективні засоби розвідки, мінування, розмінування, а також високоточні ударні системи. Тож зміна підходів до ведення бойових дій уже відбувається, і «Нептун» є важливим елементом цього процесу», – вказує Анатолій Храпчинський.
Головна перевага «Нептуна» – це можливість запуску з наземної платформи без потреби в стратегічній авіації, якої Україні наразі бракує.
«Нептун» – це не Game Changer, але ключовий компонент зміни правил ведення бойових дій, яку Україна вже реалізує. Це частина нового покоління українського озброєння, яке демонструє свою ефективність», – каже експерт.
Водночас він нагадує, що жодна ракета у світі не є абсолютно невразливою для систем протиповітряної оборони: «Тому будь-яка бойова задача, покладена на «Нептун», вирішується у комплексі з іншими засобами, які допомагають або ввести в оману ППО противника, або суттєво її послабити перед завданням удару».
В арсеналі України є широкий спектр безпілотних систем – як на реактивній тязі, так і на двигунах внутрішнього згоряння. Це дає можливість ефективно застосовувати тактику масованих атак, комбінуючи дрони та крилаті ракети для прориву ворожої ППО.
Ще один важливий момент – це потенційний вплив «Нептуна» на використання КАБів російською авіацією.
Якщо говорити про керовані авіабомби, то оперативна дальність роботи ворожої тактичної авіації, що їх скидає, становить приблизно 500 км. Але в реальності ця відстань не перевищує 300 км. Важкі авіабомби, збільшують навантаження на літак, змушуючи ворога скорочувати дистанцію польоту.
«З огляду на те, що модернізований «Нептун» здатен вражати цілі на глибину до 1000 км, це дозволяє Україні створити своєрідну «сіру зону» в радіусі близько 300 км на території РФ. У цій зоні жоден аеродром не зможе безпечно базувати ані тактичну, ані стратегічну авіацію, що суттєво обмежить можливості російської армії щодо застосування КАБів», – коментує військовий експерт.
Фактично це означає, що РФ втратить можливість використовувати важкі авіабомби, зокрема ФАБ-500 і більш потужні моделі, у тому масштабі, в якому вона робить це зараз.
Мирослав Ліскович. Київ
Ракета Україна ЗСУ ВМС України Війна Війна з Росією авіабомба
Источник: www.ukrinform.ua
