Фото: EPA
Підпис до зображення: На місці аварії російського безпілотника у селі Вочин, східна Польща
Польські військові назвали майже два десятки безпілотників, які влетіли в польський повітряний простір під час масованого удару по Україні, «актом агресії, що загрожував безпеці громадян». Політична реакція керівництва країни на цю подію є дуже складним питанням. Така ескалація занадто мала, щоб запустити статтю 5 Північноатлантичного договору, але її також не можна залишати без реакції.
Польща звернулася з проханням про застосування статті 4 Північноатлантичного договору, яка дозволяє членам альянсу звертатися з питаннями до Північноатлантичної ради, головного політичного органу НАТО.
- «Зовсім неможливо спати». Як поляки реагують на вторгнення російських дронів
Стаття 5 говорить, що якщо одна держава-член НАТО стане жертвою збройного нападу, усі інші держави-члени НАТО вважатимуть цей акт насильства збройним нападом на всі країни НАТО. І тоді зроблять усе можливе, щоб допомогти країні, що зазнала нападу.
Хоча ця подія обговорюватиметься на Північноатлантичній раді, поки що реакція інших країн Альянсу не така тривожна, як у Польщі.
Президент Франції Еммануель Макрон назвав вторгнення безпілотників до Польщі «неприйнятним», «найрішучіше засудив його» та закликав Росію «зупинити цю небезпечну ескалацію».
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що «політика закликів до миру в російсько-українському конфлікті є розумною та раціональною».
Кремль назвав дії та заяви Варшави «провокацією».
«Керівництво ЄС і НАТО щодня звинувачує Росію в провокаціях. Часто навіть не намагаючись навести жодних аргументів», – заявив РІА «Новости» прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков, делегувавши всі коментарі Міністерству оборони Росії.
Міністерство оборони, зі свого боку, заявило, що не планує атакувати «об’єкти на території Польщі», а дальність польоту використаних ними безпілотників «не перевищує 700 кілометрів».
За даними Polsat News, уламки одного з безпілотників влучили в житловий будинок у селі Вирики-Воля у Люблінському воєводстві, яке розташоване за 580 кілометрів від найближчої російської території.
Межі можливого
«Москва завжди випробовує межі можливого і, якщо не зустрічає сильної реакції, залишається на новому рівні ескалації», – заявив президент України Володимир Зеленський.
Український президент фактично описав так звану «тактику салямі» — термін, який з’явився в одному з епізодів сатиричного політичного ситкому «Так, прем’єр-міністре», випущеного BBC у 1980-х роках.
Фото: Reuters
Польський солдат оглядає пошкоджений будинок у селі Вирики Воля
Це метод поступового досягнення стратегічної мети через серію невеликих кроків. Кожен з них окремо не здається критичним або достатнім, щоб викликати серйозний опір, але в сукупності вони радикально змінюють ситуацію.
І якщо ми дотримуватимемося цієї логіки, то якщо кілька дронів, що влітають у польський повітряний простір, не можуть запустити статтю 5 НАТО, чи призведе до її спрацьовування ціла низка подібних кроків?
Версії
Проблема політичної реакції на таку подію полягає в тому, що, по-перше, її природа не дуже зрозуміла – чи були ці дрони запущені навмисно, чи вони збилися з курсу з якоїсь іншої причини.
Такою причиною може бути, наприклад, експлуатація українських систем радіоелектронної боротьби.
Один із методів радіоелектронної боротьби — спуфінг — дозволяє замінити сигнал супутника та змусити навігаційну систему визначати координати з помилкою.
Фото агентства Anadolu
Підпис до фото: тренування “Захід-2021”
Але російські дрони зазвичай оснащені подвійною навігацією, де GPS дублюється інерціальною системою. Крім того, деякі дрони містять обладнання для орієнтації за допомогою веж стільникового зв'язку.
Тому збити бойовий безпілотник за допомогою засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) непросто.
Не можна виключати, що дрони могли стати жертвою програмної помилки, але тоді було б логічно почути, принаймні, визнання такої можливості з боку російської влади. Цього не сталося.
Тому версія про те, що дрони були навмисно відправлені до Польщі, багатьма сприймається як найбільш логічна.
Вторгнення чи ні?
Однак, навіть цей висновок, схоже, ставить під сумнів реакцію Варшави та НАТО.
Джерело Reuters заявило ввечері, що НАТО не розглядає вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір як напад; з іншого боку, польські військові визнали це «агресією».
Можливо, це пояснюється тим, що Польща, як і країни Балтії, очікувала ескалації відносин з Росією, але готувалася до зовсім іншого. 12 вересня в Білорусі мають розпочатися навчання «Захід-2025».
Литовська розвідка оцінила масштаб цих навчань як помірний. За їхніми даними, у «Заході» візьмуть участь 30 000 військовослужбовців, з яких лише 8 000 перебуватимуть на території Білорусі. З них 6 000 – білоруські військовослужбовці та лише 2 000 – російські.
Масштаб цих навчань менший, ніж попередні маневри серії «Захід» у 2021 році, і військові аналітики зазначають, що ймовірність того, що вони призведуть до вторгнення, низька.
Однак польська влада закрила кордон з Білоруссю, навіть для залізничного сполучення.
З одного боку, сприйняття російсько-білоруських навчань як підготовки до вторгнення в Польщу чи країни Балтії вже є традицією, яка бере свій початок ще з 2017 року, коли це сталося вперше.
Коли навчання завершилися і війська повернулися до місць постійної дислокації, ці побоювання виявилися безпідставними.
Однак у лютому 2022 року інші російсько-білоруські навчання — не «Захід», а «Союзна рішучість» — виявилися закамуфльованою підготовкою до вторгнення в Україну. Війська, які прибули на ці маневри, рушили на Київ через чотири дні після їх завершення.
Тому Варшава ставиться до маневрів у Білорусі більш ніж серйозно.
Інформаційна кампанія
Експерти Польського центру сходознавства Анджей Вілк та Пйотр Жоховський у аналітичному матеріалі, присвяченому підготовці до навчань, пишуть, що «Мінськ, узгодивши свої дії з Кремлем, використовує навчання для проведення дезінформаційної операції».
З одного боку, пишуть аналітики, Мінськ демонструє готовність до деескалації, оголошуючи про скорочення масштабів навчань та їх перенесення у віддалені від Польщі райони.
Крім того, сценарій навчань є підкреслено оборонним — він не містить жодних натяків на дії на території противника.
З іншого боку, Мінськ стверджує, що Польща готується до нападу на Білорусь і навіть збирає війська для цієї мети.
«Нам потрібно дуже уважно спостерігати (і ми це зробимо) і реагувати. Якщо вони проявлять якусь агресію щодо Республіки Білорусь, нам є чим відповісти», – заявив 13 серпня міністр оборони Віктор Хренін.
Про це також йдеться в аналітичному матеріалі Латвійського бюро захисту Конституції (Satversmes aizsardzības birojs), який стосується, зокрема, контррозвідки.
«Дуже ймовірно, що з наближенням активної фази «Заходу 2025» заяви Росії та Білорусі ставатимуть все гучнішими, а інформаційні кампанії проти Латвії та НАТО – активнішими. Також дуже ймовірно, що російські та білоруські чиновники уважно стежитимуть за наративами, що поширюються в інформаційному просторі НАТО, з метою їх драматизації та використання у власних інформаційних кампаніях», – йдеться у повідомленні.
