Європейський Союз готує правові підстави для зупинки щонайменше 16 підозрілих нафтових танкерів, якщо вони увійдуть у Балтійське море, посилаючись на ризики розливів нафти та перерізання кабелів російським “тіньовим флотом”.
ЄС готує правові підстави для зупинки щонайменше 16 підозрілих нафтових танкерів, якщо вони в майбутньому зайдуть у Балтійське море, оскільки загрози від дронів збільшують ризики розливів нафти та перерізання кабелів, що походять від “тіньового флоту” Росії, повідомляє EUobserver, пише УНН .
Деталі
Згідно з внутрішніми документами, отриманими EUobserver, ЄС планує внести до чорного списку ще 120 російських нафтових танкерів з “тіньового флоту” в рамках 19-го пакету санкцій, довівши загальну кількість суден у списку до 568.
Цей список забороняє їм заходити до портів ЄС та вести бізнес з європейськими компаніями, такими як страхові компанії чи постачальники бункерувальних послуг.
Чорний список ЄС поки що мав обмежений ефект, оскільки судна “тіньового флоту” взагалі не заходять до портів ЄС і, як і раніше, можуть вільно проходити балтійськими водами країн ЄС, транспортуючи російську нафту споживачам в Азії завдяки “праву мирного проходу”, закріпленому в Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1994 року (UNCLOS) та Копенгагенському договорі 1857 року.
Однак, згідно зі статтею 110 UNCLOS, держави мають право перехоплювати судна, «що перебувають під час транзиту», якщо вони «не плавають під прапором».
Згідно з документами ЄС, що витікли в мережу, 16 зі 120 нових списків мали позначку «невизначено».
У них також не було справжніх прапорів, згідно з базою даних морської галузі Eqasis.
До 16 суден без прапора, названих ЄС, входили: Adonia, Apate, Apus, Aquilla II, Bolu, Briont, Ethera, Everdine, Leona, Manaslu, Myra, Nemrut, Omni (тепер називається Evali), Samos, Tagor і Tassos.
«Щоб зупинити їх, НАТО вимагатиме мужності, а також дотримання правових норм», – пише видання.
Що стосується решти 120 суден, які мають бути додані до чорного списку ЄС, то основними країнами, які випустили неросійські прапори, були Палау (13 суден), Панама (11) та Коморські Острови (7).
Азербайджан, Барбадос, Джибуті, Габон, Гамбія, Гвінея-Бісау, Гондурас, Гонконг, Ліберія, Оман, Сан-Томе і Прінсіпі та Сьєрра-Леоне випустили один або декілька прапорів.
Однак, за словами Мішеля Візе Блокмана з лондонської консалтингової компанії Windward Shipping, держави ЄС та Велика Британія також «вдаються до дипломатичного викручування рук» з державами прапора, щоб виключити судна, які ЄС додав до свого постійно зростаючого чорного списку.
«Якщо на судно накладають санкції, Барбадос зазвичай знімає його зі свого реєстру. Раніше там було понад 100 танкерів, які не входять до чорного флоту, а зараз їх близько 25», – сказала вона.
Габон також мав понад 100 у 2024 році, а зараз їх близько 25, тоді як Панама (другий за величиною емітент прапора у світі) почала виключати судна, на які поширюються санкції, рік тому, додала вона.
Це означає, що ще кілька зі 120 танкерів, які незабаром будуть включені до санкційного списку ЄС, ймовірно, приєднаються до 16 танкерів без прапора, втративши захист згідно з UNCLOS, зазначає видання.
Це не означає, що вони не спробують обхідні шляхи.
«Нова проблема — це шахрайські реєстри — люди, які створюють вебсайти та видають ліцензії, а потім у нас є судна під фальшивими прапорами, що плавають у європейських водах», — сказав Візе Блокман.
«Вони фактично діють незаконно та поза межами міжнародного порядку, що ґрунтується на правилах», – додала вона.
«Windward наразі виявила 13 реєстрів танкерів, що пливуть під чужим прапором, але ми оцінюємо… 62% танкерів, на які поширюються санкції, з нашого списку «темного флоту», використовують чужі прапори», – сказала вона.
Те, що їх внесуть до чорного списку ЄС та викручують їм руки, також не означає, що їх повністю зупинять, сказав Девід Ослер з лондонської консалтингової компанії Lloyds' List з морського транспорту.
Окрім портів та вод ЄС, у світі є багато портових адміністрацій, яким «начхати» на правила, сказав він. «Їхні уряди хочуть, щоб країна забирала нафту, тому заходи в порти [суднам без або під чужим прапором] дозволені», – додав він.
Тим часом, як повідомляється, нова увага ЄС до правозастосування пов'язана з тим, що, за даними Windward, залишилося мало російських кораблів «тіньового флоту», які можна було б внести до списку. Але, зі свого боку, Україна хоче, щоб ЄС додав ще чотири судна до 19-го пакету заходів проти Росії: Anlan (Панама), Ionian Sailor (Панама), Oceanid (Панама) та New Pride (Ліберія).
Повідомляється, що більшість суден, на які поширюються санкції, були застраховані сторонніми компаніями або мали підроблені страхові документи, а це означає, що держави ЄС повинні будуть оплатити рахунки у разі розливу нафти.
«Якщо станеться розлив нафти вартістю 1 мільярд доларів, хто за це заплатить?» — сказав Візе Блокман.
«Удачі вам у спробах отримати це від того, хто володіє судном на папері – ймовірно, це номінальний директор, який не міг дозволити собі 35 мільйонів доларів вартості судна, не кажучи вже про збитки», – додала вона.
Кораблі “тіньового флоту” також пов'язують з інцидентами, пов'язаними з перерізанням кабелів та трубопроводів у Балтійському морі. А той факт, що танкер “Боракай”, затриманий Францією в середу, підозрювали у запуску дронів, які закрили данські аеропорти напередодні саміту ЄС цього тижня, висвітлив нову небезпеку – навмисне озброєння Росією свого “тіньового флоту”, пише видання.
«Зрозуміло, що данські служби безпеки активно розслідують можливість запуску дронів з одного з трьох кораблів, які перебували поблизу в той час… Astrol-1, Oslo Carrier 3 та Boracay», – йдеться у статті Lloyd's List від 30 вересня.
Реакція України
У відповідь на повідомлення ЗМІ про те, що ЄС готує правові підстави для зупинки суден російського «тіньового флоту», керівник Офісу президента Андрій Єрмак зазначив, що «наші пропозиції щодо санкцій минулого року можна було б трансформувати в рішення».
«Використання механізму міжнародного права та готовність країн НАТО забезпечити його виконання є ключовим сигналом для Кремля: його спроби обійти санкції не працюють. Нам потрібно швидше обмежувати можливості Росії. Москва вже веде гібридну війну проти Європи, і тут питання швидкості відіграє значну роль», – наголосив Єрмак у Telegram.
