Всесвітня організація охорони здоров'я попереджає про дефіцит ліків як системну проблему, яка впливає на мільйони пацієнтів у Європі та Північній Америці. В Україні, окрім дефіциту, гостро стоїть питання зростання цін на ліки та їх доступності.
Всесвітня організація охорони здоров'я попереджає, що дефіцит ліків може стати системною проблемою, впливаючи на здоров'я мільйонів пацієнтів та навантажуючи системи охорони здоров'я в Європі та Північній Америці. Про це йдеться у глобальному дослідженні ВООЗ, пише УНН.
Що виявили вчені?
Всесвітня організація охорони здоров’я назвала дефіцит ліків глобальною проблемою охорони здоров’я, яка вимагає термінових дій, а Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) веде каталог випадків дефіциту ліків, повідомляє Medical Xpress.
Дослідницька група з кафедри ортопедії, ревматології та опорно-рухового апарату Наффілда (NDORMS) Оксфордського університету у співпраці з іншими світовими інститутами проаналізувала реальні дані про охорону здоров'я з 52 великих баз даних, що охоплюють понад 600 мільйонів людей. Вони розглянули використання 57 ліків, включаючи антибіотики, препарати від раку та методи лікування хронічних захворювань.
Дослідження показало, що деякі проблеми торкнулися майже всіх країн, вони відрізнялися лише інтенсивністю та призвели до змін у використанні ліків та призначенні лікарями менш поширених аналогів.
Оскільки ланцюги постачання ліків є глобальними, дефіцит в одній країні часто поширюється на інші. Вплив на здоров'я пацієнтів може бути руйнівним. Використання нами великих даних про здоров'я може допомогти медичним працівникам швидше виявляти проблеми, впроваджувати розумну політику прогнозування попиту, заохочувати безпечні та ефективні альтернативи, зміцнювати ланцюги постачання та надавати пріоритет вразливим пацієнтам у разі виникнення дефіциту.
– сказала керівник дослідницької групи Марта Пінеда-Монкузі.
Дефіцит ліків – це складна глобальна проблема, яка може завдати значної шкоди пацієнтам. Коли життєво необхідні ліки недоступні, здоров’я пацієнтів опиняється під загрозою через затримки в лікуванні, неефективність, невдачу лікування або навіть повну втрату доступу до ліків. Це може призвести до погіршення стану здоров’я, ускладнень або збільшення витрат на охорону здоров’я.
Досвід України
Україна, на жаль, не є винятком, ми також періодично отримуємо повідомлення про дефіцит того чи іншого препарату для лікування, наприклад, деяких видів раку чи рідкісних генетичних захворювань. Але разом із цим українські пацієнти стикаються з низкою інших проблем, пов’язаних з ліками. Незважаючи на те, що в Україні немає глобального дефіциту ліків, про що свідчить соціологічне дослідження Gradus Research, українці дуже стурбовані зростанням цін на ліки – 90% цільової аудиторії вважають зростання цін на ліки значною проблемою. Водночас більшість респондентів (79%) зазначили, що змушені економити гроші на придбання необхідних ліків. При цьому основним місцем придбання ліків є стаціонарні аптеки (65%).
Такі дані свідчать про проблеми з доступністю лікування в Україні. Щоб покращити ситуацію, влада запровадила низку змін у регулюванні фармацевтичного ринку. На практиці вони виявилися однобокими, оскільки стосувалися лише аптек та дистриб'юторів і не стосувалися виробників ліків, на яких припадає близько 72% вартості препарату.
Наприклад, з 1 березня було запроваджено заборону на укладання маркетингових договорів між аптеками та виробниками, тобто заборонено просування конкретних препаратів за гроші. Раніше, як пояснюють представники аптечних мереж, доходи від так званого маркетингу дозволяли аптекам запроваджувати різні соціальні програми для підтримки найбільш вразливих пацієнтів, а також відкривати збиткові пункти у віддалених та прифронтових районах.
Як стверджував один з найбільших виробників ліків, саме через маркетинг ціни на ліки такі дорогі. Однак навіть після півроку цієї заборони ціни на ліки не впали навіть на обіцяні 30%. Тому високі ціни залишаються проблемним питанням для переважної більшості українців.
Крім того, нове законодавство зобов'язує аптеку мати в асортименті найдешевший препарат на ринку та пропонувати його пацієнту в першу чергу, а у разі відмови переходити на дорожчі аналоги, наявні на полицях. Зниження платоспроможності населення та нові правила ліцензування разом призвели до звуження асортименту. Адже споживач обирає дешевші ліки.
Пацієнти сприйняли цю зміну позитивно, зазначивши, що тепер, коли фармацевт спочатку пропонує найдешевший аналог препарату, є можливість отримати необхідне лікування.
Однак, така норма сподобалася не всім. Одна з фабрик, що виробляє найпопулярніші ліки в Україні, вже повідомляла, що була змушена кілька разів зупиняти виробництво ліків через переповнені склади. Така ситуація передбачувано виникла через те, що ці препарати не є найдешевшими на ринку. Фармацевти, дотримуючись ліцензійних вимог, пропонують найдешевші аналоги, а пацієнти їх купують. Тож, закупівлі найдешевших ліків очікувано зросли, а тих, що мають вищий ціновий сегмент, зменшилися.
У цій ситуації саме споживчий попит на дешевші ліки формує пропозицію, і ті виробники, які це зрозуміли та знизили ціни, зберігають свої позиції на ринку. А ті, хто продовжує підтримувати високу вартість своїх препаратів, втрачають популярність і вже стикаються з ситуацією, коли склади переповнені ліками, бо їх купують менше.
Зрештою, важливо, щоб переформатування ринку та зміна правил гри не погіршили ситуацію з доступністю ліків для українців – адже і наявність ліків в аптеках, і їхні ціни, і фізична доступність – це все про можливість отримати своєчасне та якісне лікування.
