© pixabay.com Хромосоми, гормони та довкілля формують різні імунні реакції.
Вплив статевих відмінностей на імунну систему виявився ключовим фактором у розвитку багатьох хвороб, включно з аутоімунними захворюваннями, астмою та нейродегенеративними порушеннями. Жінки значно частіше за чоловіків хворіють на вовчак та розсіяний склероз, тоді як хвороба Паркінсона частіше вражає чоловіків, а хвороба Альцгеймера – жінок. Астма, зазвичай, розвивається раніше у чоловіків, але з віком стає частішою у жінок, передає MedicalXpress.
Щоб з’ясувати причини таких розбіжностей, дослідники з Інституту імунології Ла-Хойї (La Jolla Institute for Immunology, США) провели комплексний огляд нових наукових даних. У статті, опублікованій у журналі Science, президентка інституту Еріка Оллманн Сафір та імунолог Соня Шарма проаналізували, як статеві хромосоми, гормони та зовнішні чинники впливають на імунітет.
В основі статевих відмінностей лежать хромосомні відмінності: у жінок – XX, у чоловіків – XY. Х-хромосома містить значну кількість імунорегуляторних генів, а жінки мають дві її копії. Це створює своєрідну “подвійну палітру” для формування імунної реакції, що в ряді випадків робить жіночий імунітет сильнішим і більш гнучким, наприклад, у боротьбі з вірусами, включно з SARS-CoV-2 (COVID-19).
Однак саме ця подвійна доза імунних генів на Х-хромосомі може збільшувати ризик розвитку аутоімунних захворювань. У жінок часто активні обидві копії імунних генів, що може провокувати надмірну імунну реакцію. Це частково пояснює, чому, наприклад, вовчак виникає у жінок у дев’ять разів частіше, ніж у чоловіків.
Статеві гормони – ще один важливий чинник. Імунні клітини мають рецептори до естрогену та тестостерону, і ці гормони безпосередньо впливають на активацію або пригнічення певних генів. У результаті однакові типи клітин можуть функціонувати по-різному в чоловіків і жінок, залежно від гормонального фону. Крім того, у жінок формується “мозаїка” клітин з різними активними копіями Х-хромосоми, що також впливає на роботу імунної системи в різних тканинах.
Дослідники також вказують на роль середовища – зокрема харчування, хімічних факторів і мікробіому. Чоловіки та жінки мають відмінний склад кишкової та шкірної мікрофлори, що додатково формує імунну реакцію і впливає на ризики розвитку захворювань.
Ці дані особливо важливі для розробки імунотерапії, зокрема в онкології. Шарма наголошує, що нова фаза досліджень дозволить враховувати стать пацієнта при виборі лікування, підвищуючи його ефективність.
“Ми дедалі більше розуміємо, як статеві відмінності впливають на результати захворювань. Коли справа доходить до медицини, універсального підходу для всіх немає,” – підсумовує Шармаа.
Науковці впевнені: ігнорування статевих відмінностей в імунології може гальмувати прогрес у діагностиці та лікуванні. Саме тому дослідження LJI має на меті закласти підґрунтя для індивідуалізованого підходу в медицині. Команда вже співпрацює з міжнародними партнерами для подальшого вивчення взаємозв’язку статі та імунних механізмів.
Для помітного покращення здоров’я достатньо 7000 кроків на день – це майже дорівнює ефекту від популярної норми у 10 000 кроків. Результати свідчать про зниження ризику смерті, деменції, діабету та серцево-судинних захворювань навіть за помірного підвищення фізичної активності. Дослідники наголошують: важливіший поступовий прогрес, а не досягнення фіксованої мети.
