Держава та ШІ – як регулюють розвиток штучного інтелекту Китай, ЄС та Україна

Якою має бути державна політика підтримки розвитку та стримування небезпеки штучного інтелекту. Частина друга

© Генерація в Runwayml на запит ZN.UA

Сергій Козьяков

Сергій Козьяков

У першій частині ми звернули увагу на те, як США та Велика Британія визначають лідерські тенденції регулювання ШІ. У той час як США мають більш децентралізований підхід, зосереджений на конкретних сферах застосування штучного інтелекту, Велика Британія вдається до методу впливу через ухвалення та дію політичних стратегій інших регуляторних інструментів.

А як це роблять Комуністична партія Китаю, найбільше в світі інтеграційне об’єднання — ЄС та Україна?

 

Китай

«Науково-технічна етика — це цінності та норми поведінки, яких необхідно дотримуватися під час проведення наукових досліджень, розроблення технологій та іншої науково-технічної діяльності», — Комуністична партія Китайської Народної Республіки.

Останніми роками стабільні інвестиції Китаю в індустрію й технології ШІ призвели до швидкого зростання економіки, пов’язаної зі штучним інтелектом. За даними звіту Стенфордського університету 2022 року, Китай у галузі ШІ й далі впевнено лідирував за загальною кількістю подань на отримання патентів, публікацій на конференціях і в журналах, публікацій у репозиторіях зі штучним інтелектом. Окрім того, Китай посів друге місце за кількістю cтартапів.

За п’ять років до цього, 20 липня 2017 року, Державна Рада з посиланням на матеріали з’їзду та наступні пленуми Центрального комітету Комуністичної партії Китаю (а як без них!) запропонувала План розвитку нового покоління штучного інтелекту, в якому було викладено амбітну стратегію досягнення до 2030 року розвитку китайської теорії, технології та застосування штучного інтелекту до провідних світових рівнів, «що зробить Китай головним у світі інноваційним центром штучного інтелекту, досягне видимих результатів у сфері інтелектуальної економіки та інтелектуального суспільства, а також закладе важливі основи для того, щоби стати провідною країною інноваційного стилю та економічною державою».

17 вересня 2021 року набрали чинності Керівні висновки щодо зміцнення комплексного управління алгоритмами мережевих інформаційних послуг, спрямовані на поступове встановлення комплексної моделі управління для безпеки алгоритмів, включно з добре налагодженою системою регулювання та стандартизованою екологією алгоритмів.

25 вересня 2021 року Генеральна канцелярія Державної Ради та Генеральне управління ЦК КПК запропонували Етичні норми для ШІ нового покоління, які встановили шість основних принципів, зокрема: підвищення добробуту людей; сприяння справедливості та неупередженості; захист конфіденційності та безпеки; забезпечення керованості та достовірності; посилення підзвітності; підвищення етичної грамотності. Деякі види діяльності ШІ повинні відповідати 18 етичним нормам, які охоплюють норми управління, досліджень і розроблення, постачання та використання.

20 березня 2022 року Генеральна канцелярія Державної Ради та Генеральне управління ЦК КПК запропонували Висновки щодо зміцнення етичного управління наукою і технікою. 

На основі цих та інших стратегічних документів було ухвалено закони, що дають змогу Китаю ефективно змагатися за перше місце у світових перегонах із розроблення та застосування ШІ. 

У серії прогнозів «Що далі» Массачусетського технологічного інституту на 2024 рік зазначається, що політика фрагментованого та розрізненого регулювання ШІ в Китаї поступово змінюється. Згідно з цими принципами, держава запроваджує, наприклад, один комплект правил для служб алгоритмічних рекомендацій систем, схожих на TikTok, інший — для deepfakes і ще один — для генеративного ШІ. 

Але в червні 2023 року з метою розвитку більш довгострокової та комплексної перспективи Державна Рада Китаю оголосила, що починається підготовка закону про ШІ, який буде всеохопним за прикладом європейського Акта про ШІ. З огляду на амбітність законопроєкту, сьогодні важко прогнозувати, чи буде ухвалено цей закон 2024 року.

А наразі 17 січня 2024 року агентство Reuters повідомило, що Міністерство промисловості Китаю опублікувало проєкт інструкцій щодо стандартизації індустрії ШІ, в якому пропонується до 2026 року сформувати понад 50 загальнонаціональних і галузевих стандартів і взяти участь у формуванні понад 20 міжнародних стандартів. Це заплановано на додачу до чинного правила реєструвати базові моделі ШІ.

 

Європейський Союз

Процес розроблення спільної політики ЄС стосовно ШІ стартував 10 квітня 2018 року, коли 25 країн Європи підписали Декларацію про співпрацю у сфері штучного інтелекту (ШІ). 

Держави-члени домовилися працювати разом «над найважливішими питаннями, що стосуються ШІ, від забезпечення конкурентоспроможності Європи в дослідженнях і впровадженні ШІ до вирішення соціальних, економічних, етичних і правових питань».

А вже 25 квітня було опубліковано Комунікацію від Європейської комісії «Штучний інтелект для Європи». Вже в цьому документі було визначено цілі:

  • підвищити технологічний та промисловий потенціал ЄС і вплив ШІ в економіці; 
  • підготуватися до соціально-економічних змін, спричинених ШІ, заохочуючи модернізацію систем освіти та професійної підготовки, передбачаючи зміни на ринку праці, підтримуючи адаптацію систем соціального захисту;
  • забезпечити належну етичну та правову базу, що ґрунтується на цінностях Союзу і відповідає Хартії основних прав ЄС. 

Було запроваджено ініціативу щодо створення Європейського альянсу ШІ (AI Alliance).

AI Alliance спочатку було створено для управління роботою Експертної групи високого рівня з ШІ. Етичні принципи групи, а також її Рекомендації щодо політики та інвестицій були першими важливими документами, що сформували концепцію надійного регулювання ШІ. Ця робота ґрунтувалася на поєднанні внеску експертів і відгуків професіоналів. 

На першій Асамблеї Європейського альянсу ШІ 2018 року до формування політики ЄС щодо ШІ було залучено 500 учасників. А в жовтні 2020 року вже понад 1900 учасників приєдналися онлайн до другої Асамблеї Європейського альянсу ШІ. 

До 2023 року було ухвалено низку інших важливих актів політичного і стратегічного характеру. Серед них найважливішим є документ, що має назву «Біла книга зі ШІ: європейський підхід до досконалості й довіри».

Робота над регулюванням ШІ в ЄС також характеризується масштабною координацією зусиль держави з експертним середовищем, асоціаціями підприємців і громадськістю. Серед результатів таких зусиль можна назвати, зокрема, документ «Початкова оцінка впливу: етичні та правові вимоги до ШІ».

В липні 2023 року 150 громадських організацій закликали Європейський парламент, Європейську комісію та Раду ЄС поставити людей та їхні основні права на перше місце в Акті про ШІ напередодні переговорів триалогу. Зокрема громадські організації наполягають на повній забороні систем прогнозування та профілювання в контексті правоохоронних органів і кримінального правосуддя, які, на їхнє переконання, значною мірою підривають право на недискримінацію.

І, зрештою, після трьох років політичних і експертних обговорень Рада ЄС затвердила свою позицію («загальний підхід») щодо всеохопного Акта про штучний інтелект. Новий запропонований регламент спрямований на забезпечення того, щоб системи ШІ, які використовуються в ЄС, були безпечними та поважали чинне законодавче регулювання основних прав і цінностей Союзу. Лише в середині грудня 2023 року Європейська комісія вітала досягнення політичної домовленості щодо тексту Акта, ключовими принципами якого стало визначення ризиків ШІ: мінімального, високого, неприйнятного та конкретного ризику порушення прозорості.

Цей документ заслуговує на окремий коментар із детальним аналізом змісту та наслідків його ухвалення для Європи та світу. Адже після додаткових політичних баталій вже в останні дні січня 2024 року було опубліковано фінальний проєкт документа з повною назвою «Пропозиція щодо Регламенту Європейського парламенту та Ради ЄС про встановлення гармонізованих правил щодо штучного інтелекту (Акт про штучний інтелект) та внесення змін до деяких законодавчих актів Європейського Союзу». Опублікований редактором видання Euractive Лукою Бертуцці повний текст узгоджувальної таблиці з текстом проєкту документа авторства так званого тріалогу (представників Європейської комісії, Європейського парламенту й Ради ЄС), погоджений 21 січня 2024 року о 17:00 місцевого часу, було надруковано на 892 сторінках; його коротка — «чиста версія» налічує 258 сторінок.

Європейські експерти застерігають щодо надмірного оптимізму стосовно як швидкого впливу змісту Акта про ШІ, так і строків набрання ним чинності. Зокрема директор відділу Європи й трансатлантичних партнерств Інституту відкритих ринків, антимонопольного мозкового центру, Макс фон Тун 30 січня цього року застеріг: «Нещодавні повідомлення підвищили перспективу того, що торішня угода все ще може розпастися через спротив кількох упертих держав-членів. Та якщо відкинути цю тривожну можливість, Акту про штучний інтелект знадобиться кілька років, щоб мати значний вплив. Зобов’язання в Акті щодо систем штучного інтелекту загального призначення наберуть чинності не раніше середини наступного року, тоді як більшість його положень застосовуватиметься лише із середини 2026 року». 

Водночас агентство Reuters 2 лютого заявило з Брюсселю: «Європа в п’ятницю зробила ще один крок до прийняття правил, що регулюють використання штучного інтелекту і ШІ-моделей, таких як підтримуваний Microsoft ChatGPT, після того, як країни ЄС схвалили політичну угоду, досягнуту в грудні».

 

Україна

На думку іноземних експертів, розвиток ШІ в Україні відбувається швидше, ніж у технологічних гігантах США та Китаї. Особливо це стосується військового напряму використання ШІ.

Україна також не залишилась осторонь світових тенденцій регулювання ШІ. Кабінет міністрів України ще 2 грудня 2020 року (за рік і три місяці до початку повномасштабної війни) ухвалив розпорядження «Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні».

Цей документ — на дату його ухвалення — виглядає як цілком сучасний і визначає мету, принципи та завдання розвитку технологій штучного інтелекту в Україні як одного з пріоритетних напрямів у сфері науково-технологічних досліджень. Водночас у частині міждержавного та міжурядового співробітництва в тексті є посилання лише на три міжнародні організації, досвід яких, можливо, використає Україна.

На порталі zakon.rada.gov.ua не міститься посилань на інші державні документи, які, можливо, було ухвалено задля виконання Концепції. Також немає жодних проміжних звітів щодо її реалізації як ключового та змістовного документа, в якому визначено державну політику регулювання штучного інтелекту. А проте бурхливий розвиток національних технологій ШІ, ймовірно, призведе до появи національної моделі стратегії регулювання ШІ, що враховуватиме найкращий світовий досвід.

Тим часом у інших країнах-лідерах розвитку ШІ (їх уже десятки) докладають масштабних спільних організаційних зусиль і здійснюють величезні державні й приватні інвестиції в розроблення ШІ та його використання в промисловості, сільському господарстві, охороні здоров’я, науці й освіті. Стрімко вибудовується правова система регулювання ШІ як на національному, так і на міжнародному рівнях. 

З урахуванням технологічного відставання в цих галузях від передових країн Україна на старті перегонів у напрямку штучного інтелекту могла б позмагатися не лише за принципом «головне — не перемога, а участь», а й за почесне місце серед країн-лідерів. Неформальний, ініціативний державний підхід є запорукою можливості технологічного стрибка в майбутнє. Навіть під час війни.

Статтю підготовлено за підтримки програми Cara’s Fellowship Program

Джерело

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю знахідкою

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *