«Щоб забезпечити достаток у домі, варто знати цю народну прикмету», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

Осінь – це час жнив, збору врожаю. Цей період особливий для тих, хто вклав у це багато праці, щоб отримати результат. Збір врожаю – одна з улюблених тем у світовому мистецтві.

Ван Гог, Ренуар, Клімт і Сезанн – усі вони мають у своєму творчому доробку роботи на цю тему. Наприклад, Ван Гог чудово зобразив жнива на півдні Франції. Він зізнався, що процес створення цієї роботи був для нього дуже цікавим, хоча й нелегким.

Українські порцелянові майстри не залишилися байдужими до цієї теми. Їхні роботи вражають своєю красою. Можливо, у вашому домі також є старовинні вази чи страви, що зображують щедрі дари літа та осені? Якщо так, не ховайте їх у сервант. Знайдіть можливість сервірувати стіл, використовуючи ці предмети, та розкажіть своїм дітям про ці унікальні порцелянові вироби, про історію їх створення та існування у вашому домі.

В інтерв'ю виданню «ФАКТИ» колекціонерка та дослідниця українського порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про вази на цю тему.

«Квіти, фрукти та колоски кукурудзи – це метафори життєвої сили, благополуччя та радості»

— Вази подружжя художників Миколи та Валентини Трегубових, створені на Коростенському фарфоровому заводі у 1977 році, — це візуальна поема про красу та щедрість українського села, — каже Людмила Карпінська-Романюк. — Вони уособлюють циклічність природи, людську працю та велич землі, що дарує врожай. Вази мають урочисті ручки з витонченими завитками, прикрашеними позолотою. Ці елементи підсилюють святковий характер виробів, перетворюючи їх на справжні символи добробуту та домашні обереги. Ваза «Осінь» зображує жіночі фігури серед пишного розмаїття квітів та фруктів. Яскраво-червоні, жовті та зелені відтінки в поєднанні з синіми та золотими акцентами створюють насичений, святковий настрій. Кольори передають тепло осіннього сонця та багатство українських полів і садів. На фото ми бачимо вазу з обох боків, кожен малюнок захоплює сюжетом та красою деталей.

ВІДЕО ДНЯ

М. та В. Трегубови. Декоративна ваза «Осінь». Коростенський фарфоровий завод. 1977

На вазі «Жнива» (фото в заголовку) ми бачимо двох молодих жінок у вінках та вишитих сорочках, які тримають величний сніп золотистої пшениці. Це алегорія достатку, символ врожайності та шанування праці хліборобів. До речі, є народна прикмета: щоб у домі був достаток, не слід позичати гроші в період посіву. Декор виконано в насичених, контрастних кольорах – синьому, малиновому, зеленому та золотому, які створюють відчуття багатства та щедрості.

РЕКЛАМА

— Обидва твори чарівні своєю красою.

— Образи жінок постають як охоронниці — хранительки землі, родини та духовної краси. Квіти, фрукти та колоски кукурудзи є метафорами життєвої сили, благополуччя та радості.

«Лише три кольори — чорний, червоний та білий — надають вазі виразної графічної якості».

— Тема збору плодів — яблук, груш, винограду — проходить через українське декоративне мистецтво як символ щедрості рідної землі, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Кругла ваза «Жнива Жнива» Владислава Щербини та Марії Криворукової створює відчуття повноти та достатку. Лише три кольори — чорний, червоний та білий — надають вазі виразного графічного характеру.

РЕКЛАМА

В. Щербина, М. Криворукова. «Жнива». Баранівський фарфоровий завод. 1959 рік

— Хто ще з українських митців звертався до теми жнив?

— Ваза «Врожай» Івана Ткаченка вирізняється класичною формою. У центрі зображено молоду жінку в білій сукні з кошиком овочів або фруктів. Малюнок виконано в реалістичній манері. Додатковим декоративним акцентом є стилізований рослинний орнамент з квітами на ніжці, що підсилює урочистий настрій виробу. Використання золота в оправі створює ефект візуальної цінності.

І. Ткаченко. Декоративна ваза «Врожай». Коростенський фарфоровий завод. 1950. Зберігається у Житомирському обласному краєзнавчому музеї.

Ваза «Врожай» Світлани Голембовської та Галини Головіної зберігається в Національному музеї декоративного мистецтва України.

— Яка ваша улюблена ваза на тему врожаю?

— Одна з них — ваза Світлани Голембовської та Галини Головіної «Жнива». На її поверхні розгортається сцена збору яблук у саду: жінки працюють, схиляючись над кошиками або тягнучись до гілок. Теплі охристі тони, насичене зелене листя та золотисті акценти створюють відчуття святковості. Надмірно поливний розпис та позолота підсилюють урочистий характер роботи. Зображення передають не лише сам процес роботи, а й атмосферу радості та натхнення. Ваза «Жнива» — це монументальна симфонія порцеляни, кольору та золота, створена у співпраці Світлани Голембовської та Галини Головіної на Київській експериментальній кераміко-художній фабриці. Її форма, округла та збалансована, нагадує старовинні глечики для зерна.

РЕКЛАМА

— Дійсно.

— Під кронами саду, де гілки важко схиляються від стиглих плодів, жінки працюють у яскравому вбранні — вишитих блузках та довгих спідницях. Кожна фігура — це окремий ритм: одна жінка нахиляється до кошика, інша тягнеться за плодом, а ще одна мрійливо тримає гілку.

Колірна гама тепла та збалансована, з переважанням теракотових, зелених та золотистих тонів. Надглазурний розпис підкреслює витончена позолота: вона не лише окреслює деталі, а й створює ефект сонячного світла, ніби вся сцена відбувається в променях післяобіднього світла.

Читайте також: «У королівських колах цю квітку не випадково додають до весільних букетів та використовують для прикрашання одягу», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

У картині відчувається подих народного мистецтва – чіткий ритм дерев, майже килимова побудова простору. Сьогодні ваза «Врожай» зберігається в Національному музеї декоративного мистецтва України. Цей чудовий твір є не лише шедевром українського фарфору, а й візуальним символом натхненної праці та добробуту, які рідна земля щедро дарує тим, кому не ліньки працювати.

С. Голембовська, Г. Головіна. Ваза «Врожай». Київська експериментальна керамічна та художня фабрика. 1960. Національний музей декоративного мистецтва України

До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею порцелянових фігурок, Музею Швеця. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових порцелянових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам масу позитивних емоцій і запам'ятається на все життя!

Раніше Людмила Карпінська-Романюк розповідала «ФАКТАМ» про вишукані сервізи, натхненні іменами.

Світлина з альбому Людмили Карпінської-Романюк

На фото в заголовку: М. та В. Трегубови. Декоративна ваза «Врожай». Коростенський фарфоровий завод. 1977

Джерело

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю любов'ю

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *