Зміни в державному регулюванні ринку ліків, ініційовані відомим фармацевтичним виробником, призвели до зростання роздрібних цін на ліки, зменшення їх доступності та зменшення податкових платежів від виробників. Про це йдеться в матеріалі видання «Главком».
За даними «Главкому», основним бенефіціаром регуляторних змін стала «Дарниця»: «Незважаючи на зростання прибутковості, компанія не відобразила це у податкових платежах: у першому півріччі 2025 року вона перерахувала до бюджету 298,9 млн гривень, що менше, ніж за аналогічний період 2024 року (326,4 млн гривень)».
ВІДЕО ДНЯ
За даними «Главкому», відмова від маркетингових витрат дозволила компанії заощадити близько 1,3 млрд гривень, з яких держава мала б отримати щонайменше 234 млн гривень податку на прибуток.
За словами економічного експерта Олега Пендзіна , заборона на маркетингові угоди мала негативні наслідки для ринку.
«Маркетингові послуги є важливим механізмом відшкодування витрат аптек та забезпечують доступність ліків для населення. Їх заборона разом з обмеженням націнок призвела до фінансової нестабільності та закриття аптек, особливо за межами великих міст», – зазначив економіст.
РЕКЛАМА
За різними оцінками, пише Главком, державне втручання в ринкові механізми не виправдало очікувань: замість зниження цін на ліки спостерігалося зменшення конкуренції, втрата аптечних мереж та зменшення податкових надходжень.
Паралельно триває активна дискусія щодо ролі Антимонопольного комітету України (АМКУ) у поточній ситуації. Експерти ринку, як пише «Главком», вважають, що розслідування, ініційоване «Дарницею», може призвести до концентрації впливу виробника та обмеження конкуренції.
«За міжнародними критеріями, рівень концентрації аптечного ринку в Україні залишається низьким, а будь-які адміністративні кроки проти аптечних мереж, навпаки, створюють ризики монополізації», – йдеться у матеріалі «Главкому».
РЕКЛАМА
Раніше повідомлялося, що у Верховній Раді зареєстровано законопроект про регулювання аптечної діяльності відповідно до норм ЄС.
