Суперечлива позиція представників «Укрнафти» під час судового розгляду призвела до того, що державна компанія програла справу одному з ТОВ та була змушена сплатити понад 121 мільйон гривень боргу та штрафів за логістичні послуги, які навіть не були надані.
ВІДЕО ДНЯ
Про це заявив громадський діяч Михайло Шнайдер , коментуючи рішення Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/8018/24.
За словами експерта, цей позов розкриває механізм, який використовувався для виведення коштів з державної компанії в останні роки.
«У 2023 році, а саме 26 квітня 2023 року, під керівництвом Сергія Корецького, державна компанія «Укрнафта» уклала договір транспортного експедирування з ТОВ «Логістична компанія «Синергія», за яким «Синергія» надавала послуги до березня 2024 року», – пише Шнайдер, посилаючись на це рішення.
РЕКЛАМА
Як свідчать зазначені в ньому дані, продовжує експерт, компанії працювали за договором трохи більше року, але вже 26 червня 2024 року ТОВ «Синергія» подало позов до Господарського суду Києва проти «Укрнафти» про стягнення коштів у розмірі 121 164 237,10 гривень, що складаються з основної суми боргу у розмірі 95 766 880,00 гривень, витрат на інфляцію у розмірі 2 734 589 гривень, пені у розмірі 20 713 335,65 гривень та 3% річних у розмірі 1 949 431,61 гривень.
«Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі № 910/8018/24 позов задоволено повністю. Сам факт виникнення у «Укрнафти» зобов’язань щодо сплати штрафів та інфляції у розмірі 25 млн гривень викликає питання про відповідальність менеджерів Корецького, але насправді рішення суду шокує іншими фактами», – пише Шнайдер.
«Укрнафта», звертає увагу експерт, заявила під час судового розгляду, що не користувалася послугами «Синергії» та не надсилала жодних актів виконаних робіт. Сплативши понад мільйон судових витрат, «Укрнафта» оскаржила рішення суду першої інстанції, а в апеляції «Укрнафта» також стверджувала, що у 2024 році не отримувала послуг від «Синергії», але не надала суду достатніх документальних доказів для обґрунтування своєї позиції.
РЕКЛАМА
Як пише Шнайдер, Північний апеляційний господарський суд вже 2 квітня 2025 року відмовив у задоволенні скарги “Укрнафти”, звернувши увагу на суперечливу поведінку державного підприємства, яке не надало достатніх доказів, що свідчать про ненадання послуг на суму 95 мільйонів гривень.
«Виникають питання. Чи не дозволяє незавершена судова реформа суду зосередитися на заяві «Укрнафти» про те, що послуг на суму 100 мільйонів гривень не було надано, чи «Укрнафта» фіксує такі послуги «для бухгалтерського обліку», хоча фактично їх не отримує. І лише судовий процес випадково пролив промінь світла на темні історії бізнес-діяльності «нових та успішних» менеджерів «Укрнафти», – пише Шнайдер.
За його словами, цей судовий процес може бути прикладом схеми розкрадання державних коштів, що карається статтею 191 Кримінального кодексу України.
«Це добре відома схема заробітку корумпованих чиновників: доплачувати, прикриваючись рішенням суду. Оскільки ми не чуємо гучних заяв від «Укрнафти» про спробу (не)відомих злочинців заволодіти великою сумою державних коштів шляхом несправедливого рішення, ми маємо зробити висновок: «Укрнафта» сама зацікавлена у виконанні такого рішення суду», – пише Шнайдер.
РЕКЛАМА
«Хто з посадовців «Укрнафти» допустився суперечливої поведінки у доведенні позиції «Укрнафти» в суді, яка варта того, щоб сплатити неіснуючий борг у розмірі 95 млн гривень, та ще й додаткові 25 млн гривень санкцій, нарахованих на суму неіснуючого боргу?!» – обурюється експерт.
Крім того, як випливає з постанови Верховного Суду від 13 серпня 2025 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129 522 108), представником “Укрнафти” в процесі був адвокат Костянтин Ткаченко. Як зазначає експерт, це той самий адвокат, який разом із підозрюваним НАБУ Кудіним Денисом працював у Фонді держмайна під керівництвом нині розшукуваного екс-голови Сенниченка, а його дружина Олена Ткаченко працювала заступником керівника юридичної служби державної “Об'єднаної гірничо-хімічної компанії”, гроші якої, за даними НАБУ, були викрадені організованим злочинним угрупованням, до складу якого, згідно з підозрою, оголошеною НАБУ, входив також Денис Кудін.
