Фото Сергія Бескрестнова
Підпис до зображення: Російські дрони з елементами штучного інтелекту – новий виклик для України, каже Сергій Бескрестнов
«Ця технологія — наша майбутня загроза», — попереджає Сергій Бескрестнов («Спалах»), уважно розглядаючи перехоплений російський безпілотник.
І це був не звичайний дрон. Завдяки штучному інтелекту він здатний самостійно знаходити цілі та атакувати їх.
Як консультант української армії, Бесхрестнов досліджував багато безпілотників, але цей виділявся. Він не надсилав і не отримував жодних сигналів, що унеможливлювало його глушіння.
Штучний інтелект вже на передовій
Як російські, так і українські збройні сили випробовують штучний інтелект, і в деяких сферах він вже використовується: для пошуку цілей, збору розвідувальних даних та розмінування.
Штучний інтелект став незамінним для української армії.
«Наші військові щомісяця отримують понад 50 000 відео з передової, а штучний інтелект їх аналізує», – каже заступник міністра оборони України Юрій Мироненко.
«Це допомагає швидко обробляти величезні обсяги даних, виявляти цілі та позначати їх на карті».
Автор зображення: BBC/Метью Годдард
Підпис до фото: Юрій Мироненко демонструє, як штучний інтелект аналізує дані з передової в режимі реального часу
Технології штучного інтелекту дозволяють нам планувати операції, ефективно використовувати ресурси та зрештою рятувати життя.
Дрони наступного покоління
Штучний інтелект змінює саму природу бою, особливо коли йдеться про безпілотні системи.
Українські збройні сили вже використовують програмне забезпечення на основі штучного інтелекту, яке дозволяє безпілотникам зациклюватися на цілі та автономно долати останні кілька сотень метрів перед завданням удару. Такі безпілотники неможливо глушити, а невеликі літальні апарати надзвичайно важко збити.
У майбутньому ці системи можуть стати повністю автономними: знаходити та знищувати цілі без втручання людини. Солдату потрібно буде лише натиснути кнопку в додатку на смартфоні, пояснює Ярослав Ажнюк, генеральний директор української компанії The Fourth Law.
«Дрон сам знайде ціль, скине вибухівку, оцінить завдані збитки та повернеться на базу. І для цього солдату не потрібні навички пілотування», – додає він.
Підпис до зображення: DevDroid, де працює Вадим, виробляє дистанційно керовані кулемети зі штучним інтелектом прицілювання.
Автономні перехоплювачі можуть посилити протиповітряну оборону, наприклад, проти російських «шахідів».
«Комп’ютерна система бачить ціль швидше та діє швидше, ніж людина», — каже Ажнюк.
Контроль над людьми все ще важливий
Повністю автономних бойових систем поки що немає, хоча Україна наближається до їх створення, зазначає заступник міністра оборони Юрій Мироненко.
«Ми вже частково впровадили їх у деякі пристрої».
До 2026 року можуть з'явитися тисячі таких систем, вважає Ярослав Ажнюк.
Але українські розробники обережні: повністю довіряти бойовим системам без людини небезпечно. Штучний інтелект може сплутати українського солдата з ворогом, якщо форма схожа, пояснює Вадим з DevDroid.
DevDroid створює дистанційно керовані кулемети, які використовують штучний інтелект для автоматичного виявлення та відстеження людей. Але через ризик «дружнього вогню» автоматичний вогонь наразі вимкнено.
«Ми можемо це ввімкнути, але нам потрібно більше досвіду та відгуків від військ, щоб зрозуміти, коли це безпечно», – каже Вадим (він відмовився назвати своє прізвище).
Фото: Reuters
Підпис до зображення: Безпілотники зі штучним інтелектом можуть збивати російських “шахідів”
Також існують побоювання, що автоматизовані системи можуть порушувати правила ведення війни: чи зможуть вони уникнути випадкових ударів по цивільному населенню та правильно розпізнати солдатів, які здаються?
За словами Мироненка, остаточне рішення за таких обставин має приймати людина, хоча штучний інтелект може «сприяти» цьому. Однак немає гарантій, що всі сторони дотримуватимуться міжнародних гуманітарних норм.
Боротьба з “роєм дронів”
Протидія таким технологіям стає дедалі важливішою.
Як зупинити «рій дронів», якщо не допомагають ні системи радіоелектронної боротьби, ні винищувачі, ні танки, ні ракети?
Українська операція “Вебсайт”, коли сотні дронів атакували російські авіабази в червні минулого року, ймовірно, підтримувалася штучним інтелектом, вважають експерти.
- Операція СБУ “Вебсайт”: Скільки бомбардувальників втратила Росія?
Тепер Україна побоюється, що Москва спробує повторити цю тактику — не лише на передовій, а й далеко за її межами.
Під час виступу на засіданні ООН президент Володимир Зеленський попередив, що штучний інтелект вже штовхає світ до «найруйнівнішої гонки озброєнь в історії людства».
Він закликав до створення глобальних правил використання штучного інтелекту у військовій сфері, наголосивши, що це питання не менш актуальне, ніж контроль над поширенням ядерної зброї.
