На узбережжі Одеси виявили одну з веж фортеці Хаджибей, що розташована на Приморському бульварі. Відкриття зроблено під час спільної експедиції Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського та Інституту археології Національної академії наук України.
Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету, професор Андрій Красножон, як передає Укрінформ.
«На ділянці, що досліджувалася, фундамент споруди виявився майже недоторканим. Зберігся навіть перший ряд кладки. Хоча на історичних картах вежа позначена як кругла, виявлений фундамент має багатокутну форму. У діаметрі вона досягала 8 метрів, а товщина стін – 2,5 метри. На кутовому перетині зафіксовано пази для дерев’яних зміцнюючих балок, що є характерним для середньовічних укріплень», – зазначив Красножон.
За його словами, результати експедиції вперше за 240 років дозволили не тільки точно встановити місцезнаходження цього оборонного комплексу, але й визначити його справжні розміри, які досі викликали суперечки.
«Це була конструкція розміром 32 на 37 метрів, що за площею трохи перевищує цитадель Аккерманської фортеці. Самі вежі були невисокими та відносно невеликими. Прибудована батарея мала ширину не більше 12 метрів (що відповідає плану Лафітта-Клаве), однак її реальний контур точно не відображений жодним з історичних зображень. Крім того, її бічні стіни виявилися довшими, ніж зазначено на всіх відомих планах», – написав науковець.
Замок було зведено з використанням матеріалів давньогрецької колонії Гавань Істріан, яка розташовувалася неподалік. Водночас, за словами Красножона, питання щодо точного періоду спорудження фортеці наразі залишається невирішеним. Професор припустив, що фортеця, якщо її не збудували османи, то щонайменше активно використовувалася у 18 столітті.
Як зазначив науковець, при будівництві вежі використовувалася османська плінфа та «татарська» черепиця. Уламки цих матеріалів зі слідами розчину були знайдені у завалах будівельного сміття з внутрішнього боку вежі. В цих завалах, біля фундаменту, було виявлено срібну монету султана Абдул-Хаміда I 1785 року та деякі елементи одягу, подібні до тих, що були знайдені минулого року у кладці фронтальної стіни батареї. Це свідчить про те, що фортецю, якщо її не збудували османи, то щонайменше активно експлуатували у 18 столітті.
Він додав, що із зовнішнього боку фундамент вежі перетинав господарську яму з глеком Золотої Орди другої половини 14 століття, яку перекривав шар культурного шару цього ж століття. Посудина походить із центральної частини сучасної Молдови.
«700 років тому на місці Приморського бульвару кипіло життя. Ця яма, що має більш раннє походження, визначає нижню межу можливої дати заснування замку», – підсумував науковець.
В Одесі розпочато проєкт експериментальної археології
Як інформував Укрінформ, в Одесі на Приморському бульварі, поблизу пам’ятника Дюку, у червні 2025 року відновили археологічні розкопки. Роботи проводяться студентами Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Ушинського та співробітниками Інституту археології НАН України.