Що вирішили з гарантіями безпеки для України. Головні домовленості Коаліції охочих у Парижі

Зеленський у чорному напівофіційному костюмі та Макрон йдуть світлим коридором на тлі ряду прапорів країн Коаліції охочих: зокрема, зліва направо, Ісландії, Ірландії, Японії, Латвії, Литви, Люксембурга, Чорногорії, Великої Британії, Норвегії, Польщі, Португалії, Румунії та Словенії

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, Президент Франції Еммануель Макрон і президент України Володимир Зеленський прибули на саміт Коаліції охочих в Єлисейському палаці в Парижі

Еммануель Макрон і Володимир Зеленський оприлюднили перелік потенційних гарантій безпеки, які союзники готові надати Україні у рамках мирної домовленості. Лідери зазначили, що 26 держав погодились відправити до України військові контингенти або техніку. Остаточне рішення буде ухвалено протягом «найближчих тижнів» після визначення ролі США.

У Парижі зібрались представники Коаліції охочих – понад 30 держав ЄС, НАТО та їхні партнери, які обіцяли підтримку Україні у сфері безпеки після можливого припинення бойових дій.

Основним завданням є забезпечення Києва стабільними гарантіями безпеки у випадку перемир’я чи мирного договору з Росією, а також залучення США до ключової ролі у цьому процесі.

За великим столом у залі з золотими оздобами та кришталевими люстрами сидять європейські лідери, зокрема Урсула фон дер Ляєн, Дональд Туск, Александер Стубб. У голові – Макрон і Зеленський Попереду на екрані видно вікно відеоконференції з багатьма учасниками. Позаду стоїть група журналістів і фотографів

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, Особисто на зустріч до Парижа прибули шестеро лідерів країн ЄС, керівництво Євросоюзу і президент України

Засідання очолили президент Франції Емануель Макрон і премʼєр-міністр Великої Британії Кір Стармер.

Серед присутніх особисто у Парижі були шість європейських лідерів, включно з керівниками Фінляндії, Данії та Польщі, представники вищого керівництва ЄС та президент України Володимир Зеленський.

Інші учасники, зокрема генсек НАТО Марк Рютте, приєдналися через відеозв’язок.

На заході також був присутній спецпредставник президента США Дональда Трампа Стівен Віткофф. Після обговорень він провів особисту зустріч із Зеленським, після чого лідери зв’язались із Трампом.

Представник британського уряду повідомив, що під час зустрічі Кір Стармер закликав країни-союзники «посилювати тиск на Путіна для припинення агресії» та підтримав постачання Україні ракет великої дальності.

«Прем’єр-мініст також схвалив ініціативи партнерів щодо передачі Україні ракет зі значним радіусом дії для посилення обороноздатності», – йдеться у заяві.

Після закриття засідання Макрон та Зеленський провели спільний брифінг.

Макрон заявив, що 4 вересня на переговорах зібрались лідери 35 країн – найбільша кількість учасників у подібних зустрічах. З них 26 держав офіційно підтвердили готовність ввести свої війська до України як гарантію безпеки у разі перемир’я.

«26 країн чітко визначили свій внесок. Сьогодні ми маємо документ військового планування, де керівники штабів та міністри оборони зафіксували можливі дії відповідно до своїх можливостей», – сказав Макрон.

Він додав, що подальша робота буде завершена із залученням США, які мають визначити обсяги своєї підтримки.

Макрон також підкреслив, що учасники Коаліції погодились не обмежувати можливості ЗСУ, а навпаки – прагнуть відновити їхній потенціал для стримування нових загроз.

Остаточне рішення щодо участі США у гарантіях безпеки має бути узгоджено протягом найближчих тижнів. Це було обговорено із Трампом під час телефонної розмови.

Після формалізації гарантій від союзників планується запустити мирні переговори: спочатку двостороння зустріч Зеленського та Путіна, далі – тристоронній формат із Трампом, а згодом – чотиристоронній із європейськими країнами.

«Якщо Росія відмовиться, ми разом із США вживемо рішучих заходів і запровадимо додаткові санкції», – заявив Макрон.

Зеленський, зі свого боку, відзначив ефективність економічного тиску на Росію та обговорив із партнерами нові санкційні механізми.

«Ключ до миру – позбавлення російської армії фінансування та ресурсів», – зазначив він.

Зеленський повідомив, що концепція безпекових гарантій, анонсована після саміту у Вашингтоні, готова. Її основою є сильна українська армія, а деталі участі країн-партнерів (на землі, морі, у кіберпросторі) визначаться згодом.

Він також критично оцінив роботу європейських оборонних підприємств, зазначивши необхідність збільшення обсягів та прискорення виробництва. Наразі українські потужності задіяні лише на 60% через фінансові обмеження.

Окремою темою обговорення став захист українського неба. «Поки немає миру, ми повинні захистити життя людей від російських ракет», – наголосив Зеленський.

Передумови зустрічі

Напередодні засідання Коаліції у Китаї відбувся саміт ШОС, де Путін взяв участь у найбільшому військовому параді країни разом із лідером Північної Кореї Кім Чен Ином.

Під час пресконференції в Китаї Путін поставив під сумнів легітимність Зеленського та можливість переговорів із ним.

Він повторив безпідставні твердження про завершення президентських повноважень Зеленського та запропонував провести зустріч у Москві.

На запитання про можливе завершення війни Путін відповів: «Якщо переважить здоровий глузд, можна досягти угоди».

Велика група світових лідерів та делегацій крокує червоною доріжкою на відкритому повітрі, вздовж квіткових композицій. Попереду йдуть Путін і Кім Чен Ин у темних костюмах та краватках, між ними – у сірому мундирі Сі Цзіньпін.

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин і президент Росії Володимир Путін взяли участь у військовому параді з нагоди 80-ї річниці закінчення Другої світової війни в Пекіні

Український міністр закордонних справ Андрій Сибіга відреагував, заявивши, що щонайменше сім країн готові прийняти мирні переговори, але Путін висуває неприйнятні умови. «Лише посилений тиск може змусити Росію серйозно ставитись до миру», – написав він.

Міністр оборони Британії Джон Гілі зауважив, що Путін маніпулює риторикою, хоча сама Росія перебуває під тиском. Він також високо оцінив роль Трампа у залученні Путіна до переговорів.

3 вересня Трамп виразив незадоволення діями Путіна, погрожуючи санкціями у разі відмови від переговорів із Зеленським.

Трамп і Навроцький на золотистих кріслах Овального офісу на тлі мармурового каміна з позолотою. Обидва сидять на краю крісел, опираються руками на ноги, долоні мають зібрані

Автор фото, EPA/Shutterstock

Підпис до фото, 3 вересня у Білому домі відбулася зустріч президента Польщі з Дональдом Трампом

Під час зустрічі з президентом Польщі Трамп заявив, що не передаватиме жодних повідомлень Путіну: «Він знає мою позицію. Він має ухвалити рішення – або ми домовимось, або ні».

Він також наголосив на економічних втратах Росії через санкції, зокрема через обмеження щодо індійських закупівель російської нафти.

Гарантії безпеки

Джерела у Єлисейському палаці зазначили, що Коаліція готова формалізувати гарантії безпеки для України, очікуючи остаточного схвалення від США.

Запропонована угода передбачає тривалу військову підтримку, навчання та потенційне розміщення європейських військ в Україні для стримування Росії.

Попередні переговори від 19 серпня обговорювали результати вашингтонського саміту, де Трамп, Зеленський та європейські лідери домовились про базові принципи співпраці.

Зеленський повідомив, що США готові надати пакет підтримки на 90 млрд доларів, включаючи літаки, системи ППО та спільне виробництво дронів.

Однак ескалація російських атак продовжується. У ніч на 3 вересня Росія запустила по Україні понад 500 дронів і 24 ракети. 4 вересня ракетний удар по Чернігову забрав життя двох осіб.

Напередодні в Києві від ракетного удару загинули 22 людини, зокрема четверо дітей. Один із мешканців зруйнованого будинку, Ігор Магаринський, з гнівом коментує пропозиції переговорів: «Мир з тим, хто вбиває мирних? Це неможливо».

Джерело

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю любов'ю

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *