Підпис до зображення: Дональд Трамп та Володимир Путін
Минув рік з моменту перемоги Дональда Трампа на виборах у США. Навіть під час виборчої кампанії він часто повторював, що вважає припинення війни в Україні та покращення відносин з Володимиром Путіним одним із пріоритетів своєї зовнішньої політики. Цього досі не досягнуто. Незважаючи на місяці переговорів та особисту зустріч президентів, бойові дії тривають, а Москва та Вашингтон обмінюються ядерною риторикою.
Чому Трамп і Путін досі не можуть досягти компромісу?
- «Це допоможе нам у війні в Україні», – сказав Трамп.
“Розмови ні до чого не ведуть”
«Я завершу війну в Україні ще до того, як офіційно вступлю на посаду. Я зроблю це одразу після обрання. Я зустрічався з президентом Зеленським. Я добре знаю президента Путіна. Я цього досягну», – дав цю обіцянку Дональд Трамп, виступаючи перед прихильниками на мітингу у Вісконсині в жовтні 2024 року.
На той момент амбітна риторика навряд чи могла когось здивувати. Під час своєї передвиборчої кампанії Трамп понад п'ятдесят разів обіцяв зупинити кровопролиття в Україні протягом 24 годин, часто додаючи, що зробить це до своєї інавгурації.
За рік, що минув після переконливої перемоги Трампа на виборах, настрій президента США явно змінився.
Невдовзі після вступу на посаду він почав уточнювати, що мав на увазі «переносно», коли обіцяв впоратися з війною за 24 години. В останні тижні президент США дедалі частіше визнає, що зробити це виявилося набагато складніше, ніж він очікував.
Після приходу Трампа до влади, здавалося, що відносини між Вашингтоном і Москвою почали потеплішати.
Білий дім і Кремль вперше з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну розпочали прямі переговори.
Трамп, принаймні на початку свого президентства, заявив, що йому легше взаємодіяти з Росією, ніж з Україною. Сторони почали обговорювати економічну співпрацю та відновлення дипломатичних місій. Трамп і Путін регулярно спілкувалися телефоном, а в серпні зустрілися особисто на Алясці.
Поки що діалог, що розпочався між сторонами, залишається єдиним (хоч і надзвичайно важливим) досягненням на шляху до зупинення війни, вважає кореспондент BBC Ендрю Пік, який до кінця весни обіймав посаду старшого директора з європейських та російських справ у Раді національної безпеки США.
«Те, що ми взагалі говоримо про мирний процес, про якусь угоду, у форматі, якого не існувало 12 місяців тому, є ознакою великого прогресу. Той факт, що сторони обмінюються позиціями, зокрема й у письмовій формі, є основою того, як працює дипломатія», – зазначає Пік.
Основою дипломатії Дональда Трампа було встановлення, перш за все, особистого контакту з Володимиром Путіним. За словами Еріка Гріна, який був радником з питань Росії в Раді національної безпеки під час президентства Байдена, цей підхід у тій чи іншій формі пробував кожен президент США, який працював з Путіним.
Для Трампа це стало ключовим інструментом у міжнародній політиці. Як російський, так і американський президенти неодноразово говорили про свої теплі особисті стосунки протягом останнього року.
Однією з ключових фігур у цьому новому підході був близький друг Трампа та спеціальний посланець з питань Близького Сходу Стів Віткофф, який кілька разів особисто зустрічався з Володимиром Путіним.
Щоразу після таких візитів і Білий дім, і Кремль стверджували, що сторони наблизилися до порозуміння. Віткоффу вдавалося згладжувати гострі кути в моменти, коли роздратування Трампа відсутністю прогресу помітно зростало: наприклад, після візиту Віткоффа до Москви в серпні США відмовилися від ідеї посилення санкцій проти Росії та почали готуватися до президентського саміту.
І все ж сторони не змогли досягти домовленостей щодо припинення війни або хоча б припинення вогню – не в останню чергу через людський фактор, на який покладався Білий дім.
Двоє високопоставлених європейських дипломатів, які побажали залишитися анонімними, розповіли BBC, що невдачі частково пов'язані з Вітковим, який, очевидно, кілька разів їздив з Москви, переконаний, що Путін готовий піти на поступки у війні. Це найбільш чітко проявилося під час саміту на Алясці.
Видання Financial Times писало, що в Анкориджі Трамп запропонував Володимиру Путіну послаблення санкцій та економічну співпрацю в обмін на припинення вогню – угоду, яку Білий дім вважав вигідною для Кремля.
Але російський президент відмовився та вимагав капітуляції України та передачі Росії територій на Донбасі, які вона ще не захопила, а також прочитав Трампу «історичну лекцію», що його роздратувало.
«Американці були розчаровані тим, що там сталося», – каже один зі співрозмовників BBC.
«Тоді не вдалося досягти згоди, бо все базувалося на неправильному тлумаченні суті війни для Росії. І, якщо бути зовсім відвертим, це той випадок, коли Кремль не винен», – каже інший співрозмовник BBC. – «Судячи з того, що Віткофф розповів європейцям, він виїхав з Москви з неправильним розумінням того, що йому пропонував Путін».
Зеленський вважає, що Путін намагався продати Траппу “низькоякісний товар”.
«Я думаю, що будь-яка людина ображається, коли їй брешуть», – сказав Зеленський про президента США. «Ми вважаємо, що Америка та Росія не мають спільного бачення війни сьогодні. І Америка розуміє, що Росія бреше».
Сам Трамп зараз відкрито заявляє, що одного лише діалогу з Путіним недостатньо. «Щоразу, коли я розмовляю з Володимиром, у нас дуже хороші розмови. А потім вони ні до чого не призводять», – сказав він наприкінці жовтня, оголошуючи про нові санкції проти Росії.
«І Трамп, і Путін, ймовірно, думали, що особиста дипломатія призведе до прориву. Але виявилося, що проблема не у відсутності діалогу, а в причинах війни. Для Трампа розчаруванням є усвідомлення того, що особисті стосунки не можуть вирішити структурні проблеми», – констатує високопоставлений європейський дипломат.
«Путіну потрібні не території, а суверенітет над Україною»
У липні 2024 року на засіданні Міністерства закордонних справ Володимир Путін вперше озвучив повний перелік своїх вимог щодо припинення війни в Україні (і з того часу майже не змінив своєї риторики).
Серед них визнання російського суверенітету над п'ятьма українськими областями в межах їхніх адміністративних кордонів, нейтральний статус України, скорочення її армії, закріплення статусу російської мови та скасування санкцій, запроваджених проти Росії.
Москва погоджується на припинення вогню в Україні лише після досягнення важливої політичної угоди.
У цьому позиція Кремля суперечить тому, чого прагнуть США та Україна, а саме негайного припинення вогню, яке має розпочати важливі переговори. Після саміту на Алясці Трамп ненадовго відмовився від цієї ідеї, але тепер він знову вимагає припинення бойових дій на лінії зіткнення.
За словами Ендрю Піка, який курував російський напрямок у Раді національної безпеки США, для досягнення реального прогресу сторонам доведеться домовитися з трьох ключових питань – це території, а також політичний та військовий устрій України після закінчення війни. Поки що суттєвого прогресу в жодній з цих сфер не досягнуто.
Найбільша увага ЗМІ під час висвітлення міжнародних контактів, пов'язаних з Україною, зосереджена на проблемі українських територій.
З самого початку президентства Трампа Україна та її союзники побоювалися, що американська адміністрація спробує тиснути на Київ, щоб той уклав «угоду з нерухомістю». Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до компромісу, але не має наміру передавати Росії жодні території чи визнавати їх російськими.
У контексті російсько-американських відносин територіальне питання — єдине, щодо якого Москва та Вашингтон дещо зблизили свої позиції. У квітні Трамп заявив, що «Крим залишиться російським».
За повідомленнями ЗМІ, Білий дім розглядав можливість визнання суверенітету Росії над півостровом, анексованим у 2014 році, як частину потенційної угоди.
Правда, після провалу на Алясці Трамп несподівано заявив, що Київ за підтримки ЄС може повернути всі свої території. Але, як повідомляло агентство Reuters, на останній жовтневій зустрічі з Володимиром Зеленським президент США все ж вимагав погодитися на якийсь територіальний обмін.
Росія також дещо пом'якшила свою позицію.
У серпні міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що російська сторона готова залишатися на лінії зіткнення в Херсонській та Запорізькій областях і не очікує передачі повного контролю над цими регіонами (хоча, як і раніше, очікує цього на Донбасі). За даними Reuters, Путін сказав про це Трампу на Алясці.
Фото: Ендрю Харнік/Getty Images
Підпис до зображення: Після саміту на Алясці Путін і Трамп заявили, що задоволені зустріччю. Але насправді саміт не призвів до дипломатичного прориву, і Трамп розчарованим покинув Анкоридж
Проблема полягає в тому, що територіальне питання, попри ідеї Трампа, не є головним питанням для Росії, розповідає BBC високопоставлений європейський дипломат.
«Трамп розраховував на територіальну угоду – обмін або земельну угоду. Загалом, виникло таке непорозуміння – ідея, що Путіну потрібна земля», – каже він. «Путіну не потрібні території, йому потрібен суверенітет над Україною».
Експерти та дипломатичні джерела, з якими поспілкувалася BBC, погоджуються, що питання політичного та військового майбутнього України після закінчення війни є ключовими для Кремля.
І з цих тем – йдеться про гарантії безпеки України, постачання зброї та політичний устрій країни після закінчення війни – Вашингтону поки що не вдалося досягти порозуміння з Москвою.
«Зрозуміло, що було багато непорозумінь щодо можливих компромісів та поступок. Окрім питання територій, також виникла плутанина щодо гарантій безпеки – і мені здається, що деякі в адміністрації Трампа не до кінця зрозуміли, що Путін має на увазі під «корінними причинами» конфлікту», – каже BBC Ерік Грін, колишній радник з питань Росії в Раді національної безпеки США.
Для Росії майбутня орієнтація України — це не просто питання, а одна з головних причин початку війни, пояснює Ендрю Пік.
Кремль наполягає на повному нейтралітеті Києва та значному скороченні можливостей української армії.
Українська влада неодноразово заявляла, що вважає пріоритетом отримання повних гарантій безпеки, які забезпечать суверенітет країни та дозволять уникнути повторного нападу.
Трамп, у свою чергу, запевнив, що Сполучені Штати мають намір стати одним із гарантів безпеки України, погодився продовжити постачання зброї НАТО для подальшої передачі Україні та взяв участь в обговоренні ідеї направлення миротворців до зони конфлікту.
«Щодо питання гарантій безпеки, Росія не демонструє жодної гнучкості ні у 2022 році, ні зараз. Розрив у цьому питанні набагато більший, ніж розбіжності щодо територій», – констатує Ендрю Пік.
«Виграємо час» для України
Цю тезу найкраще ілюструє останній раунд дипломатичних контактів між Росією та Сполученими Штатами, пов'язаний із фактичним зривом Будапештського саміту.
Путін і Трамп обговорили можливість такого саміту під час телефонної розмови 16 жовтня, першої з часів саміту на Алясці. Білий дім і Кремль вирішили, що переговори підготують секретар Державного департаменту Марко Рубіо та міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Очікувалося, що вони спочатку зателефонують, а потім зустрінуться особисто.
20 жовтня Лавров і Рубіо справді зателефонували, але це було все.
Як стало відомо Bloomberg, Рубіо під час цієї розмови дійшов висновку, що позиція Москви щодо припинення війни не змінилася.
А FT з'ясувала, що невдовзі після розмови Путіна та Трампа МЗС Росії надіслав до Білого дому меморандум, у якому були викладені такі ж жорсткі вимоги щодо припинення вогню: йшлося про передачу додаткових територій, скорочення Збройних сил України та гарантії нейтралітету.
Однак джерело в Міністерстві закордонних справ повідомило російській газеті «Коммерсант», що цей документ був переданий Вашингтону до розмови президентів і що він відображає «домовленості, досягнуті в Анкориджі».
Так чи інакше, ці пропозиції не підтримуються ні Україною, ні її союзниками, яким, попри початкові труднощі у спілкуванні з новою американською адміністрацією, вдалося налагодити діалог з Білим домом.
Фото: Він Макнеймі/Getty Images
За допомогою європейських союзників Володимир Зеленський останніми місяцями зміг налагодити стосунки з Дональдом Трампом, які здавалися безнадійно зіпсованими після суперечки в Овальному кабінеті
Перші місяці президентства Трампа залишили враження, що він хотів вирішити долю війни безпосередньо з Путіним, не запрошуючи Україну та її європейських партнерів до діалогу.
Суперечка в Овальному кабінеті під час лютневого візиту Володимира Зеленського до Вашингтона лише посилила ці побоювання. Москву такий стан справ явно влаштовував.
Але останні тижні показують: Зеленському та його адміністрації, просуваючи підхід «нічого про Україну без України», вдалося перезавантажити відносини з Трампом.
Як писала газета The Washington Post, це вимагало багато місяців спільної роботи українських чиновників з європейськими союзниками та республіканцями, які прихильні до Києва.
Український президент став частіше публічно дякувати американському президенту. Судячи з атмосфери їхніх нещодавніх зустрічей, це принесло свої плоди.
Крім того, Зеленський, на відміну від російського президента, з ентузіазмом реагує на ідеї Білого дому: від припинення вогню до тристороннього саміту з Путіним.
Завдання Києва та його європейських союзників — переконати Вашингтон, що капітуляція, якої насправді прагне Путін, завдасть непоправної шкоди європейській безпеці та, як наслідок, американським інтересам.
Україну та європейських лідерів вдалося побудувати діалог з цього питання з помічниками Трампа, віцепрезидентом Джей Ді Венсом та державним секретарем Марко Рубіо, заявили два високопоставлені дипломати. Вони більш скептично ставляться до заяв Москви про бажання припинити війну, ніж президент США, повідомляє BBC.
За словами одного дипломата, Європа очікувала, що Трамп рано чи пізно сам дійде висновку, що Росія не готова до реальних переговорів щодо припинення війни, і наполягатиме на капітуляції України. «Ми знали, що це станеться, і намагалися виграти час – це спрацювало», – каже він.
Москва публічно звинувачує Європу у дедалі очевиднішому непорозумінні з Вашингтоном.
«Європейці не сплять і не їдять і намагаються «викручувати руки» цій адміністрації», – сказав Сергій Лавров, коментуючи «радикальну зміну» позиції Трампа щодо негайного припинення вогню.
Від самітів до санкцій
За місяці після саміту на Алясці відносини між Росією та Сполученими Штатами, які ледве почали відновлюватися, помітно ускладнилися. Спочатку Білий дім розглядав можливість передачі Україні американських крилатих ракет «Томагавк».
Росії, здається, вдалося згладити ситуацію. Кремль натякнув, що підтримує присудження Дональду Трампу Нобелівської премії миру.
Безпосередньо перед жовтневим візитом Володимира Зеленського до Вашингтона (очікувалось, що на зустрічі вдасться досягти консенсусу щодо постачання “Томагавків”), Путін за власною ініціативою зателефонував Трампу – після чого рішення щодо “Томагавків” було відкладено.
Це траплялося неодноразово протягом останнього року: президент США кілька разів погрожував Росії ультиматумами, але не виконав своїх погроз.
Але невдовзі після того, як стало відомо, що Будапештський саміт провалився, терпіння Трампа увірвалося. Вперше за дев'ять місяців його президентства Сполучені Штати вдарили по Росії санкціями – їх було запроваджено проти найбільших російських нафтових компаній «Роснефть» та «Лукойл».
Коментуючи це рішення, міністр фінансів США Скотт Бессант заявив, що Білий дім вважає, що зростання економічних проблем може призвести до того, що Путіна сяде за стіл переговорів.
«Звичайно, такими діями адміністрація США шкодить російсько-американським відносинам», – прокоментував Путін ці санкції. Але він наголосив: Росія не змінюватиме свою політику під тиском.
Невдовзі після цього Росія оголосила про два випробування нової зброї: крилатої ракети «Буревісник» з ядерним двигуном та підводного апарату «Посейдон» з ядерним двигуном. Сполучені Штати наслідували цей приклад, оголосивши про плани відновлення ядерних випробувань.
За словами Ендрю Піка, якщо Росія не піде на поступки, економічний батіг може стати головним інструментом Білого дому у спробах змінити позицію Путіна.
«Самі санкції не завадять продовженню дипломатичних контактів, хоча, звичайно, нам доведеться подумати, чи варто продовжувати проводити часті зустрічі на найвищому рівні, якщо не буде прогресу», – каже він. «Я думаю, що багато хто вважає наступний рік вирішальним для Росії в економічному сенсі. Тому, якщо не буде поступок, навряд чи Білий дім поспішатиме підписувати «невигідну» (для України та Європи – Ред.) угоду».
Фото MOHD RASFAN/AFP/Getty Images
Підпис до зображення: Джерела BBC припускають, що Росія та США продовжать дипломатичні контакти, але стверджують, що значного прогресу очікувати не варто. Поки що сторони навіть не змогли домовитися про наступну особисту зустріч між міністрами закордонних справ Сергієм Лавровим та Марко Рубіо (на фото)
Одна з проблем мирного процесу — пасивність Росії, розповів BBC високопоставлений дипломат.
За його словами, наразі Москва фактично не генерує ініціатив, які могли б просувати мирний процес – на відміну від США та України разом з їхніми європейськими союзниками.
«Тож багато що залежить від того, чи з’явиться хтось, хто зможе вдихнути новий імпульс», – каже він. «Але зараз Росія набагато більше зосереджена на бойових діях, які відбуваються на місцях».
Наразі для Кремля всі питання зовнішньої політики є другорядними порівняно з військовими завданнями, погоджується Ерік Грін.
За його словами, у відносинах з Вашингтоном Москва прагне передусім послабити «трансатлантичну єдність» та підтримку України, а не вирішити війну.
«Я думаю, що сторони продовжать спілкування, але я не бачу жодних перспектив для прогресу найближчим часом», – констатує експерт.
