Путін після зустрічі з Трампом їде до Китаю святкувати перемогу. Чого чекати від візиту та саміту ШОС?

Лялька-матрешка із зображенням Сі Цзіньпіна на фоні фото Путіна у сувенірній крамниці на московській вулиці

Автор фото, EPA

Підпис до фото, Сі Цзіньпін сприяв уникненню Путіним міжнародної ізоляції після початку агресії проти України

Володимир Путін відновлює свої візити до Китаю, проте тепер – у зміненій ролі. Вперше з часу вторгнення в Україну російський лідер відвідує свого ключового союзника не як підлеглий Сі Цзіньпіна, загнаний у глухий кут західними обмеженнями, а як глобальний політик, який веде діалог на рівних з президентом США – лідером провідної економічної та військової держави світу й головного опонента Китаю.

Ця поїздка до Пекіна стане для Путіна символом успіху після візиту на Аляску, де Трамп організував урочисту зустріч російського президента на американській території, а останній переконав його відкликати вимоги припинити бомбардування України та погрози новими санкціями.

  • Трамп так і не запровадив обмеження проти Росії та її президента. Чи можна сприймати серйозно його нові застороги?

Аудиторія для демонстрації успіхів обирається масштабна: окрім Сі Цзіньпіна, Путіна чекають понад десяток керівників країн антизахідного альянсу. У неділю вони зіберуться в Тяньцзіні на дворічний саміт Шанхайської організації співробітництва.

Після завершення форуму російський лідер залишиться для індивідуальних переговорів із Сі. У середу в столиці Китаю вони спільно відвідають парад на честь 80-річчя завершення Другої світової війни та відзначатимуть «перемогу китайського народу у боротьбі з японською агресією та у всесвітній антифашистській кампанії».

Трампу не вдається розірвати союз Путіна та Сі

Нестандартно тривалий візит російського президента покликаний показати Заходу, що «необмежена партнерська угода» між двома країнами лише зміцнюється, а спроби США роз’єднати їх зазнають невдачі, за оцінками експертів.

Навіть у разі поступок Трампа щодо України та скасування санкцій Росія не відмовиться від співпраці з Китаєм, переконані аналітики.

«Посилення торгівельного тиску на КНР лише зміцнює альянс Москви та Пекіна. Маніпуляції з послаблення їхніх відносин за сценарієм “Кіссінджер навпаки” не дали очікуваних результатів», – зауважує П’єр Андріє, колишній французький дипломат з досвідом роботи в Росії, Таджикистані та Молдові.

Завдяки Генрі Кіссінджеру США за президентства Ніксона у 1970-х змогли відокремити Китай від Радянського Союзу. Проте на той момент між ними вже існувала напруга. Сьогодні ситуація корінним чином змінилася.

«Якщо стратегія Штатів полягає у розколі російсько-китайської єдності через припинення війни в Україні та послаблення санкцій проти Москви, Вашингтон недооцінює глибину та комплексність цього партнерства», – йдеться в аналітичній статті Центру європейського аналізу.

Сі та Путін йдуть поруч на тлі червоної стіни, обидва демонструють задоволення, зберігаючи уважність

Автор фото, Reuters

«Російсько-китайські стосунки переживають найплодотворніший період за всю історію, і жодна зі сторін не має наміру їх змінювати, незалежно від обіцянок чи тиску з боку США», – зазначається у дослідженні, автор якого залишається анонімним через «загрози безпеці».

«Найближчі партнери»

Крім економічної взаємодії, Китай і Росія мають ідеологічні точки дотику. Після відходу західних брендів КНР став основним постачальником техніки та товарів до РФ, а також головним покупцем її енергоносіїв. Втім, агресія проти України додала нові аргументи для зміцнення союзу.

«Обидві держави виступають проти ліберальних цінностей Заходу та оскаржують гегемонію США. Обидві є ядерними державами з постійним місцем у Раді Безпеки ООН. Їхні стратегічні цілі взаємодоповнюються», – перелічує фактори об’єднання П’єр Андріє, фахівець з азійсько-російських відносин.

  • Через Путіна та Трампа: чому Європі та Китаю не вдається відновити діалог

«У економічній сфері вони взаємодоповнюються: РФ – джерело ресурсів, КНР – технологій. У військовому плані Китай отримує вигоду від географічного захисту з боку Росії», – додає він.

Головною ж причиною зближення після анексії Криму експерт називає особисті стосунки лідерів.

Путін та Сі мають багато спільного: обидва досягли похилого віку (72 роки), виросли за радянського комунізму, тривалий час керують державами й планують залишатися при владі. Обидва створили жорсткі авторитарні системи, не терплять опозиції та прагнуть відновити історичні кордони.

Сі та Путін у темних куртках з келихами в руках, на столі перед ними – ікра та млинці

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, Сі – єдиний зарубіжний керівник, який відвідував особисті святкування Путіна. Меню 2018 року у Владивостоці включало ковбасу, горілку, млинці та ікру

Напередодні вторгнення в Україну лідери підписали декларацію про «дружбу без обмежень та співпрацю без заборонених тем». Сі називає Путіна «найближчим союзником» і зустрічався з ним частіше, ніж з будь-яким іншим світовим керівником – понад 40 разів.

Однак нинішній візит має особливе значення.

Китайський розрахунок

Рік тому Путін мав міжнародний ордер на арешт за звинуваченнями у військових злочинах, а Китай залишався єдиною великою державою, готовою його прийняти. Тоді ж Сі Цзіньпіна вітали у Вашингтоні та Парижі, де Макрон намагався переконати його вплинути на Росію – безрезультатно.

Тепер російський лідер їде до Пекіна з символами перемоги над США, що дозволить йому позиціонувати себе як рівноправного партнера Сі.

Проте ця рівність ілюзорна, зауважує Патріція Кім з Брукінгського інституту. КНР прагне контролювати Путіна, не допускаючи його зближення з Заходом, але й уникає надмірного зміцнення Москви.

«Ідеальний сценарій для Китаю – Росія, достатньо сильна для конфронтації із Заходом, але недостатньо потужна для самостійної політики», – коментувала вона після травневої зустрічі лідерів.

Російські побоювання

«Багато росіян сприймають нинішні відносини з Китаєм як нерівноправні, де КНР використовує РФ як джерело сировини та ринок збуту, – зазначають у «Левада-центрі», який Кремль маркував як «іноземного агента». – Це викликає тривогу через ризик залежності від могутнього сусіда».

Путін підписує трубу газопроводу, навколо – жовті конструкції та оператори

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, У 2014 році Путін запустив першу нитку газопроводу «Сибірська потужність». Спроби продати другу гілку Китаю після втрати європейського ринку затягуються

Однак недовіра не заважає громадянам РФ бачити в КНР «стратегічний щит» у протистоянні зі Штатами.

«Схвалення Китаю досягає історичних максимумів, тоді як ставлення до Заходу – мінімальне, – констатували соціологи до зустрічі Путіна з Трампом. – КНР сприймається як антипод американського впливу».

Поточний візит має підсилити в росіянах впевненість, що їхня країна не веде захопницьку війну, а «захищає суверенітет» від «західних маніпуляцій».

Коаліція недемократій

Саміт ШОС-2024 стане наймасштабнішим з моменту заснування організації у 2001 році, демонструючи альтернативу західним інституціям.

До Китаю вперше за сім років приїде індійський прем’єр Моді, який мав конфлікти з Сі через прикордонні сутички, але тепер стикається з тиском з боку США через торгівлю та співпрацю з РФ, що продає Індії знижену нафту.

Як лідер другої світової економіки, Китай очолює не лише ШОС, але й блок БРІКС, де головним сполучною ланкою є антиамериканські настрої.

Без Росії ця коаліція мала б прогалину, тому Путіну гарантовано ключова роль у подальших ініціативах, вважає Андріє.

Кім Чен Ин та Путін посміхаються в авто, обидва без ременів безпеки

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, У Пекіні Путін зустрінеться з іншим критиком США – Кім Чен Ином. На фото: їхня поїздка Пхеньяном у 2023 році

«Росія корисна Китаю для стабілізації Центральної Азії та консолідації країн Глобального Півдня навколо альтернативної моделі світоустрою», – пояснює експерт.

Наступного тижня на параді в Пекіні Путіна оточуватимуть лідери Ірану та Північної Кореї.

«Чи стане це першим зібранням «осі автократій»? – запитує Ніл Томас з Asia Society. – Навряд чи цей союз буде міцним через розбіжності учасників. Проте сам факт їхньої присутності підкреслює роль Китаю як лідера антидемократичного світу».

Джерело

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю любов'ю

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *