Автор фото, OSNOVAFILM
У мережі спалахнув скандал довкола нового художнього фільму "Юрик" про хлопчика з Маріуполя, який вибрався з обложеного міста і самостійно добрався до родичів в Естонії. Критики було настільки багато, що творці змінили титри фільму, видалили його з YouTube і взагалі пообіцяли допрацювати.
Фільм створений на реальних подіях, але маріупольці вважають, що реалізму в ньому надто мало.
Деякі моменти у кіно, пишуть вони, кардинально суперечать тому, що насправді відбулося, і таким чином формують хибні уявлення про злочини росіян у Маріуполі, применшуючи їх масштаби.
- Фільм про звірства Росії в Маріуполі отримав нагороду на легендарному фестивалі Sundance
- "Будинок зі скалок". Історія фільму, який може здобути Україні Оскар
- Маріуполь. Щоденник з міста в облозі
Після прем'єри стрічки, що відбулася 24 серпня на СТБ, депутат Маріупольської міськради Дмитро Забавін заявив, що попросив РНБО та мінкульт звернути увагу на фільм, і на те, чи не загрожує він у такому вигляді національній безпеці.
Творці ж фільму наголошують, що це – не документальне кіно про Маріуполь, а художній твір, який оповідає історію дитини. До того ж, автори стрічки не хотіли травмувати глядачів занадто жорстким зображенням життя в окупації.
Що це за фільм
"Юрик" – це проєкт спільного виробництва, який на замовлення СТБ створили український продакшн OSNOVAFILM та естонський телеканал ETV (ЕТеВе).
У фільмі розповідають історію 11-річного Юрика, який з родиною жив у Маріуполі. Під час обстрілів міста тато, дідусь і сестричка школяра загинули, і він разом з мамою та важкохворою бабусею переховувався у підвалі будинку.
Автор фото, OSNOVAFILM
Мама Юрика наважується на відчайдушний крок та відправляє сина одного до Естонії, де в них живуть родичі. Просто на спині хлопчика вона пише номер рідних і садить дитину на евакуаційний автобус з Маріуполя. Дорогою Юрик зустрічає різних людей і переживає різні ситуації.
У хлопчика є реальний прототип – 11-річний Хасан, який у березні минулого року сам виїхав із Запоріжжя до Словаччини. Свого часу сім'я Хасана перебралася до України з розбомбленого Алеппо. Щоб син не загубився, мама написала номер телефона словацьких родичів йому на руці.
Що обурило глядачів
Автор фото, OSNOVAFILM
Глядачів обурює, що в персонажів фільму було і світло, і вода, вони вільно пересувалися містом, хоча відомо багато випадків, зафіксованих на відео, коли в жителів на спустошених вулицях у Маріуполі стріляли.
"Ви не просто плюнули на маріупольців, які вижили, а ще й на більш ніж 100 тисяч наших загиблих співмешканців", – пишуть під трейлером стрічки в YouTube.
"Цей фільм не про Маріуполь! Спитайте в кожного маріупольця! Це плювок у наші душі!"
Фільму критикують і жителі інших міст, які переживали обстріли.
"Досить бути харків'янкою, щоб з перших кадрів фільму відчути огиду", – пише користувачка Анна Гін.
Вона жителька харківської Салтівки, яка найбільше в місті потерпала від обстрілів. Анна каже, що її обурює, як у фільмі показують підвали – просторі, світлі, сухі та теплі, скрізь є свічки чи буржуйки, стоять ліжка і затишно цокає годинник.
Автор фото, скріншот Євгена Сосновського
Підпис до фото,
Підвал Маріуполя в фільмі "Юрик"
Крім того, у персонажів у кіно заряджені телефони і є зв'язок, якого насправді часто немає у багатьох підвалах, а тим паче не було в блокадному Маріуполі.
"Далі – гірше. Евакуаційні автобуси ОБСЄ. Чистенькі, біленькі, напівпусті. Вони з'являються в кадрі протягом усього фільму, спокійно запрошують жителів виїжджати. І ті нечисленні містяни, які вирішують їхати, – теж чистенькі, в таких прямо небесно-голубих пуховичках і яскраво-рожевих шапочках", – пише Анна Гін.
Сюжетну лінію про евакуацію ОБСЄ, якої у Маріуполі насправді не було, глядачі критикують найбільше.
Фотограф Євген Сосновський, який 62 дні пробув у блокадному місті та вивіз звідти відомий щоденник 9-річного хлопчика Єгора, називає "вишенькою на торті" показану в кіно машину ОБСЄ, звідки гучномовець запрошує людей на евакуацію коридором, який нібито буде відкритий з 10 до 18-ти.
Автор фото, скріншот з трейлера "Юрик"
Підпис до фото,
Кадр з трейлера "Юрика"
"Тож, виходить, маріупольці все брешуть, коли кажуть, що сиділи в темряві, економлячи кожну свічку, палили масляні каганці, були без зв'язку. Брешуть маріупольці, коли кажуть, що не було аніякої організованої евакуації, аніякої медичної і взагалі будь-якої допомоги", – іронізує Сосновський.
- "У мене померли дві собаки, бабуся Галя і улюблене місто Маріуполь". Історія дитячого щоденника, який збурив країну
"Але маріупольці не брешуть. І реальність була у багато разів жахливіша, ніж навіть те, про що вони розповідають".
Реакція творців фільму
Команда фільму відреагувала на критику. Але перша реакція продюсерки "Юрика" Тетяни Куц викликала ще більше емоцій.
У своєму коментарі під одному з постів, який заскрінили багато журналістів, Куц написала, що маріупольці самі проголосували за Росію на референдумі.
Наступного дня вона вибачилася за емоції. "Я сформувала думку в пориві гніву, чим образила не лише свою співрозмовницю, але й вас усіх, за що й отримала справедливу критику. Мені боляче і неприємно. Я в жодному разі не хотіла знецінити ваш біль та шукати винних в цій війні серед українців", – написала Куц.
Щодо фільму, вона пояснила, що "Юрик" – не документальне кіно і не кіно про Маріуполь, а "історія конкретної дитини, викладена в художньому творі".
За словами продюсерки, команда прагнула уникнути того, щоб люди ще раз травмувалися жахами окупації.
"Емоції взяли верх, – написала вона. – Можливо, через те, як сильно наша команда вірила в соціальну місію "Юрика". А можливо, через неготовність на той момент за рівнем критики побачити біль, який відчули люди під час перегляду".
Через декілька днів після цього компанія-виробник "Основа фільм продакшн", яка знімала кіно, заявила, що лише намагалася розкрити тему "дитина на війні".
Після критики з фільму замінили титри "Засновано на реальних подіях" на текст, що попереджає глядачів, що стрічка "є виключно художньою і не претендує на відображення реальної трагедії, яку вчинили окупаційні війська РФ у Маріуполі".
Автор фото, OSNOVAFILM
Також, заявляють творці, з фільму вилучать будь-які згадки про ОБСЄ і натомість доповнять його документальним постскрипутомом, який створять у співпраці з маріупольцями та захисниками міста.
"На це нам потрібен час, сподіваємось на розуміння. По готовності обовʼязково сповістимо усіх наших глядачів".
Стрічки "Юрик" на платформі YouTube більше немає.
Що каже держава
Після звернення маріупольського депутата на дискусію навколо "Юрика" відреагував в.о. міністра культури та інформполітики Ростислав Карандєєв.
У коментарі Суспільне Культура він наголосив, що міністерство не є замовником цієї стрічки і не фінансувало її.
Депутат Забавін, серед іншого, просив мінкульт вжити заходів, щоб правовласник фільму прибрав напис "Засновано на реальних подіях".
Творці фільму прибрали слова, але разом з тим Карандєєв зазначив, що наразі використання означення "засновано на реальних подіях" не регламентується законом. Така характеристика є правом авторів стрічки.
Він зазначає, що навіть документальний фільм не є об'єктивним відображенням реальності.
Але, додав Карандєєв, "митці мають зважати (на відгуки про невідповідність сюжету – Ред.) і намагатися відтворювати події максимально реалістично".
Не перша спроба
В Україні не вперше критикують фільми чи художні твори, які виходять на основі трагічних подій повномасштабної війни.
Трейлер художнього фільму "Буча", прем'єра якого ще очікується, також викликав неоднозначні відгуки в мережі.
Скандал з фільмом "Юрик", вважає акторка Ірма Вітовська, має стати приводом замислитися всім, хто вироблятиме ігровий контент про війну.
"Є багато історій, що просяться на екран, багато можливостей знімати про сьогодні, не торкаючись такої складної теми… Все ще буде, потім, і знято буде надталановито, бо визріє (а може вже зріє) той, хто зможе це прокричати. Але це буде тоді, коли цей "крик" буде не тому, що треба, а тому, що він нестримний і чесний".
Автор фото, скріншот з трейлера "Юрик"
Підпис до фото,
Кадр з трейлера
"Прошу колег не брати гріх на душу. Маріуполь, Буча, Ізюм… ще багато пекла відкриємо, не ризикуйте власним ім'ям. Для таких тем є документальне кіно", – зазначила Вітовська.
Тим, хто хоче зрозуміти трагедію Маріуполя, критики "Юрика" і маріупольці рекомендують переглянути документальний фільм "20 днів у Маріуполі" Мстислава Чернова.
Мстислав Чернов разом із фотографом Євгеном Малолєткою і продюсеркою Василісою Степаненко прибули до Маріуполя 24 лютого за годину до початку вторгнення і пробули там тривалий час.
Їхня стрічка отримала приз глядацьких симпатій на головному фестивалі незалежного кіно у світі Sundance.
