Парад у Пекіні продемонстрував світові недоведену міць. Але це не головне 09.09.2025 15:38 Укрінформ Китайський винищувач “половини п'ятого покоління”. Новітній танк, можливо, не родич “Армати”? Однак головне питання: як Захід здатний відповісти?
Минулого тижня, 3 вересня, голова Китаю Сі Цзіньпін провів гучно розрекламований військовий парад на площі Тяньаньмень у Пекіні з нагоди 80-ї річниці закінчення Другої світової війни. Але святкова подія була лише формальністю, головною метою якої було продемонструвати безпрецедентну та швидко зростаючу військову міць Китаю. Поряд із Сі на подіумі стояли російський та північнокорейський диктатори Путін та Кім Чен Ин, перетворивши захід на символічний прояв нового авторитарного блоку.
Понад 10 000 військовослужбовців промарширували перед очима всього світу, а повз проїхали сотні зразків новітньої техніки. Пекін показав майже все, чим прагне налякати та здивувати: від гіперзвукових крилатих ракет серії YJ та міжконтинентальних балістичних ракет DF-41, здатних досягти будь-якої точки планети, до підводних безпілотних апаратів (XLUUV) та лазерної зброї для знищення дронів. У небі літали винищувачі так званого п'ятого покоління J-20A та J-35A, а також ціла плеяда літаків розвідки, радіоелектронної боротьби та далекобійного радіолокаційного виявлення.
Парад став кульмінацією заяв, зроблених Сі Цзіньпіном напередодні, 1 вересня, на конференції Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Тоді китайський лідер оголосив про кінець епохи, коли Захід «диктував правила світової політики» та закликав до створення «більш справедливого», багатополярного світового порядку. Парад на площі Тяньаньмень став наочним підтвердженням цих амбіцій. Питання лише в тому, що саме Пекін вкладає в поняття «справедливості» і наскільки реальною є загроза з боку його армії вільному світу зараз.
АРСЕНАЛ НОВОГО ГЕГЕМОНА: ЩО ПОКАЗАЛИ НА ТЯНЬАНЬМЕНІ
Парад у Пекіні був не просто ритуальною подією, а ретельно поставленою демонстрацією військового потенціалу, який Китай розвивав протягом останніх десятиліть. За словами ізраїльського військового експерта Сергія Ауслендера, Пекін хотів послати світові три ключові сигнали. «По-перше, прорив, якого вони досягли за останню чверть століття у військовій сфері. Якщо на початку 2000-х років Народно-визвольна армія виглядала архаїчною, то сьогодні вона має сучасні та, здавалося б, повністю боєздатні сили. По-друге, Китай виявив бажання створити повний спектр озброєнь – від стрілецької зброї до літаків п'ятого покоління та міжконтинентальних балістичних ракет. По-третє, головним посилом параду було позиціонування Пекіна як головного суперника Сполучених Штатів і, ширше, Заходу».
Безпілотні літальні апарати на військовому параді в Пекіні, Китай, 3 вересня 2025 року
Особливий акцент було зроблено на стратегічних силах. Як зазначає Ауслендер, «увагу привернув показ усієї ядерної тріади – мобільних та мінних комплексів, ракет підводного базування, стратегічної авіації. Це мало підкреслити, що Китай прагне досягти паритету зі Сполученими Штатами в галузі стратегічних озброєнь». Демонстрація ракети DF-41 з дальністю до 15 тис. км – це прямий сигнал для Вашингтона: під його прицілом знаходиться вся територія Сполучених Штатів.
Водночас, за зовнішнім лоском ховаються серйозні проблеми, які ставлять під сумнів реальну боєздатність китайської армії. Той самий Сергій Ауслендер зазначає, що, попри видимість, багато рекламованих систем залишаються «сирими». «Схожа ситуація і з авіацією. Китайський винищувач п'ятого покоління пролетів над площею Тяньаньмень, але ключова проблема залишається – двигуни. Китайські конструктори багато років не змогли створити сучасний авіаційний двигун, який би відповідав стандартам цього покоління. Тож поки що маємо радше зовнішній ефект, ніж підтверджену боєздатність».
Така ж картина, на його думку, і з бронетехнікою: нові танки та бойові машини піхоти виглядають сучасно, але їхня ефективність у реальному бою, особливо проти сучасної протитанкової зброї та безпілотників-камікадзе, не доведена. Експерт порівняв їх із сильно розрекламованим російським танком «Армата», який наразі здатний їздити лише по Червоній площі. Ауслендер також наголошує на ключовому недоліку НВАК: «Її армія не має досвіду у масштабних війнах – останнє велике зіткнення з В'єтнамом у 1979 році закінчилося відчутною поразкою Пекіна. Вся новітня техніка не пройшла серйозних бойових випробувань. На відміну від Сполучених Штатів чи навіть Росії, які регулярно використовували свою зброю у війнах, китайські зразки залишаються «парадними».
Китайські винищувачі J-16D, J-20, J-35A, J-20S та J-20A
Військовий експерт Андрій Крамаров також звертає увагу на широкий спектр продемонстрованих систем: «У Пекіні вони вивели та показали те, що в них є: лазерна зброя, нова міжконтинентальна балістична ракета, яка може досягти будь-якої точки світу з території Китаю. Також активно показують дрони, авіацію, сучасні системи радіолокаційного спостереження, свої зенітно-ракетні комплекси».
Однак, за словами Ауслендера, найпоказовішим сигналом було не стільки «залізо», скільки демонстрація нової військової філософії. «Важливим елементом параду є демонстрація нових підрозділів: кібервійськ, космічних та інформаційних сил. Це вписується в концепцію багатодоменних операцій, коли армія повинна діяти комплексно – на суші, в повітрі, на морі, в кіберпросторі та космосі під єдиним командуванням. Це саме та модель, до якої прагне Китай, і це можна вважати найпоказовішим сигналом параду».
МЕТА: НЕ ПРОСТО ПАРАД, А ЗАКЛИК ДО СВІТОВОГО ЛІДЕРСТВА
Показова демонстрація військової техніки була лише інструментом для досягнення набагато більшої політичної мети. Як зазначає військовий експерт Денис Попович, «як і саміт ШОС, цей парад продемонстрував геополітичні амбіції самого Китаю, який хоче стати новим полюсом сили, новою альтернативою Сполученим Штатам. І якщо саміт ШОС продемонстрував ці прагнення Пекіна на політичному рівні, то парад зробив це на військовому рівні». Це був чіткий меседж, адресований, перш за все, Вашингтону: ми готові до конкуренції та маємо для цього відповідні аргументи.
Цей символізм підкріплювався кожною деталлю. «Демонструючи новітні зразки ракетної зброї, Китай надіслав меседж насамперед Вашингтону: ми теж сила. І є ще одне велике питання, хто з нас сильніший. Ну, а потім над площею пролетіли 80 тисяч «голубів миру», як демонстрація того, що в принципі ми теж за мир, тільки за нашими правилами», – з легкою іронією зазначає Попович. Навіть у спробі переписати історію Китай показав свої амбіції: Сі Цзіньпін назвав КНР і Росію «головними країнами-переможницями у Другій світовій війні», відверто несправедливо відсунувши роль західних союзників на другий план і роздувши власний внесок до неадекватних розмірів.
Источник: www.ukrinform.ua
