Сергій «Флеш» Бескрестнов висунув версію, чому реактивні дрони-камікадзе типу «Шахед» («Герань-3») майже завжди летять на Київ одним і тим самим маршрутом. За його спостереженням, дрони уздовж усього шляху тримаються поблизу кордону з Білоруссю, замість того, щоб летіти найкоротшим маршрутом. Про це позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони написав у своєму Telegram-каналі.
«Я зупинився на тому, що LTE-модеми на «Шахедах» за такого маршруту польоту працюють із базовими станціями мобільного зв’язку Білорусі», – зазначив Бескрестнов. За його версією, саме зв’язок із білоруськими вежами дозволяє дронам отримувати точні координати та підтримувати телеметрію з оператором, поки вони не розвернуться в бік Києва.
Маршрут
За відкритими оцінками фахівців із радіоелектронної боротьби та зв’язку, звичайна вежа мобільного зв’язку 4G/LTE здатна роздавати сигнал на 15–25 кілометрів углиб сусідньої території, чого достатньо для покриття прикордонної траєкторії польоту. Реактивна модифікація «Шахед-238» розганяється орієнтовно до 450–600 кілометрів на годину — значно швидше за гвинтовий «Шахед-136», який летить зі швидкістю близько 180 кілометрів на годину, але водночас витрачає паливо набагато інтенсивніше й здатен перебувати в повітрі лише 1,5–2 години. Це, за тими самими оцінками, змушує оператора шукати не найкоротший, а найбільш стабільно прикритий зв’язком коридор.
Блогер розглянув і альтернативні пояснення — зокрема зв’язок через мережі MESH, — але відкинув їх через те, що такі пункти управління працюють на значно більшій відстані від кордону, ніж траєкторія польоту дронів. Свій допис він завершив прямим запитанням до аудиторії: «Що скажете?», підкресливши, що йдеться про припущення, а не підтверджений факт.
Під дописом одразу розгорнулася дискусія. Частина читачів висунула власні версії: хтось вважає, що дрони просто йдуть найкоротшим і відносно безпечним коридором до Києва, хтось — що вони рухаються над руслом Дніпра, де їх складніше збити, а хтось наполягає, що реактивні «Шахеди» летять на висоті від 7 до 8 кілометрів і тому теорія про політ над водою не витримує критики. Жодна з версій, включно з гіпотезою самого Бескрестнова, наразі не має офіційного підтвердження від Сил оборони чи виробників засобів РЕБ.
Україна вже випробувала чотири перехоплювачі реактивних «шахедів» — Хмара
Росія постійно змінює тактику використання «Шахедів», шукаючи способи обійти українську ППО. Для цього дрони запускають новими маршрутами, змінюють висоту й швидкість польоту. Окремо росіяни розвивають системи дистанційного керування дронами, зокрема через MESH-мережі. Україна зі свого боку шукає способи глушити такі канали зв’язку засобами РЕБ.
Бескрестнов також раніше звертав увагу на появу керованих «Шахедів» і перехід Росії до швидших реактивних версій цих дронів. Тому його припущення про використання білоруських LTE-мереж стосується ширшого питання: як саме російські БпЛА отримують зв’язок і навігацію під час польоту.