Чи справді ці “невідомі” дрони літають над Європою? Чому це розслідується так повільно? 02.10.2025 20:54 Укрінформ Поки Брюссель шукає докази, Москва розгортає новий фронт гібридної війни – від Балтії до Скандинавії
Вересень 2025 року увійде в історію європейської безпеки як місяць «невідомих дронів». Повітряний простір країн НАТО та ЄС став ареною для систематичних провокацій: від масованої атаки на Польщу (переважно безпілотниками Gerber) та 12-хвилинного польоту трьох МіГів над Естонією, що змусило Альянс активувати статтю 4 договору, до загадкових польотів, які паралізували роботу аеропортів у Данії, Норвегії та Швеції. І якщо з інцидентами, що сталися на східному фланзі НАТО, все відносно зрозуміло, то «інциденти» над Скандинавією викликали набагато більше питань, ніж відповідей. Усі погляди прикуті до Росії, яка традиційно заперечує свою причетність. Однак затримання французькими військовими танкера «Боракай» з російського «тіньового флоту» за підозрою у причетності до запусків БПЛА нарешті стало першим реальним доказом, який виводить гібридну загрозу з тіні.
Однак питання все ще залишається відкритим: що це за дрони, які цілі вони переслідують, і чому Європа, розуміючи джерело загрози, реагує так обережно?
«Зелені дрони»: що літає над Європою?
Якщо з інцидентами, що сталися на східному фланзі НАТО, все відносно зрозуміло – російські БПЛА Gerber порушили польський повітряний простір, а винищувачі МіГ-31 були помічені над Естонією, то ситуація над Скандинавією набагато загадковіша. Десятки закритих аеропортів, польоти над військовими базами та критично важливою інфраструктурою – все це спричинено безпілотниками, які досі не ідентифіковані (або просто не поспішають офіційно про це оголошувати). Це точно не «шахіди», призначені для одноразової атаки. То що ж це?
Військовий експерт і директор платформи New Geopolitics Research Network Михайло Самусь вважає, що пристрої, які важко ідентифікувати, були використані навмисно. «Ми можемо лише припустити, що це звичайні квадрокоптери. Це точно не «крила» чи барражуючий боєприпас на кшталт «Шахеди». Йдеться про квадрокоптер, який має наднизьку радіо- та візуальну помітність – ідеально підходить для розвідки, особливо там, де немає ефективної системи керування дроном. Фактично, це найближчий до комерційного безпілотника пристрій, здатний виконувати розвідувальні завдання», – зазначає експерт. Він додає, що хоча теоретично такий безпілотник міг би перевозити вибухівку, наразі немає жодних доказів цього. Головною перевагою такого пристрою є його анонімність та складність відстеження.
З іншого боку, Павло Лакійчук, керівник програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI», припускає, що в районі Балтійської протоки можуть діяти й більші літаки військового класу. «Данці говорять про 2-4 великі безпілотники, німці про БПЛА «літакового типу». Очевидно, щось схоже на «Орлів». Це повітряна розвідка», – аналізує він. Експерт з легкою іронією вказує на цікавий збіг: «До речі, штатний склад комплексу «Орлан-10» – це саме 3-4 БПЛА. Який збіг!».
Експерт з комунікаційних технологій та радіоелектронної боротьби Сергій «Спалах» Бескрестнов наголошує на ключовій проблемі, з якою зіткнулися європейські слідчі, – відсутності фізичних доказів. «Окрім заяв країн, немає жодних фізичних доказів того, що саме летить. Слово «дрон» може означати як «Мавік», так і величезний російський розвідувальний літак «Оріон», – констатує він.
Таким чином, вимальовується картина продуманої стратегії: Росія використовує різні типи безпілотників, від невеликих комерційних квадрокоптерів до розвідувальних літаків військового типу, головне призначення яких не пряма атака, а радше збір інформації, перевірка реагування НАТО та створення атмосфери хаосу та невизначеності. Це ті самі «зелені безпілотники» – аналог «маленьких зелених чоловічків» 2014 року. Що було далі – ми знаємо…
Бойова розвідка та психологічний терор: цілі та методи
Яка мета цих польотів? Експерти сходяться на думці, що Росія переслідує як військові, так і політичні цілі. Павло Лакійчук детально пояснює військовий аспект: «Судячи з характеру дій «невідомих безпілотників», банально застосовувалася основна, військова мета – розвідка, рекогносцювання перспективного театру військових дій, «виявлення» радіоелектронної обстановки на театрі військових дій. І це вдалося – європейці, НАТО ввімкнули все радіолокаційне обладнання, налаштували метушню в системах управління, підняли літаки. А росіяни… їм це й потрібно». За його словами, за цією діяльністю пильно стежили численні російські центри радіоелектронної розвідки та боротьби, розташовані в Калінінградському анклаві та на кораблях Балтійського флоту.
Водночас, за словами Лакійчука, досягається й політична мета. «На додаток до всього цього, нашаровуються ще й політичні цілі операції – «подарувати розчарованим європейцям кошмари» – налякати, продемонструвати Європі власну нездатність захиститися, змусити її відступити», – каже він.
Танкер «Боракай», який міг запускати дрони над Данією. Франція, 1 жовтня 2025 р. © Damien Meyer / AFP
Що стосується методів запуску, Москва використовує цілий арсенал гібридних підходів. Сергій Бескрестнов висловлює найімовірнішу версію: «Моя особиста думка полягає в тому, що запуск здійснювався з бортів російських військово-морських кораблів з Балтійського моря. Як інженер, я б зробив це саме так. Усі фіксації БПЛА були зафіксовані в країнах, розташованих поблизу Росії».
Цю теорію підтверджують і конкретні факти. Павло Лакійчук звертає увагу на підозрілу активність російського флоту: «Відразу після появи «маленьких зелених чоловічків», тобто «невідомих дронів» у повітряному просторі Данії, «зовсім випадково» на південь від острова Лангеланд було виявлено великий російський десантний корабель «Олександр Шабалін», який тихо дрейфував там з вимкненою АІС». Його розташування, за словами експерта, було ідеальним для контролю дронів над усіма об’єктами, де фіксувалися інциденти.
Однак, військові кораблі, ймовірно, є лише прикриттям. «Данські колеги вважають більш імовірною версію про те, що БПЛА запускаються з російських кораблів «тіньового флоту». А військовий корабель служив прикриттям для диверсійних кораблів, а також діяв як централізований пункт управління мережею дронів», – пояснює Лакійчук. Ця версія отримала вагоме підтвердження на початку жовтня, коли французькі військові затримали біля свого узбережжя танкер «Боракай», що належить російському «тіньовому флоту». Корабель підозрюють у використанні як платформи для запуску дронів, що паралізували роботу аеропортів Данії.
Водночас Михайло Самусь застерігає, що не варто обмежуватися морським шляхом. «Запуск може відбутися з будь-якої точки. Це може бути звичайний автомобіль або вантажівка, завантажена дронами… Не все обов'язково пов'язано з морем. Можливі різні сценарії: запуск можуть здійснювати агенти з внутрішніх територій країни або з прикордонних районів сусідніх держав», – наголошує він. Таким чином, Росія створює багаторівневу загрозу, поєднуючи дії свого «тіньового флоту» з роботою агентурної мережі на суші.
Гібридна війна 2.0: Чому Європа діє так мляво?
Головне питання, яке виникає на тлі російських провокацій: чому реакція Європи та НАТО видається такою повільною та нерішучою? Відповідь криється в самій природі гібридної війни, яку Москва веде з філігранною точністю. Михайло Самусь пояснює фундаментальну проблему: різницю між політичним розумінням та юридичними доказами. «На політичному рівні все зрозуміло: це Росія. Але якщо говорити про юридичний аспект, про офіційне розслідування, то тут все набагато складніше. Експерти аналізують конкретну справу: наприклад, є безпілотник китайського виробництва… Немає ні SIM-карт, ні елементів зв'язку, які б безпосередньо вказували на Росію».
У цьому суть стратегії Кремля. Експерт проводить влучну історичну паралель: «Це «сірі зони», які нагадують нам 2014 рік із «маленькими зеленими чоловічками». Тепер у нас над Європою «зелені дрони».
Другою причиною повільної реакції є глибокий психологічний страх ескалації, який досі панує в багатьох європейських столицях. «Дехто в Європі розуміє реальність, але загалом – і політики, і суспільство – не готові визнати очевидного: ситуація рухається до війни. Вони бояться вживати саме слово «війна», вони бояться навіть розглядати ідею можливості реальних бойових дій», – аналізує Самусь. За його словами, європейці схильні інтерпретувати дії Росії як тиск, щоб змусити їх зменшити свою підтримку України, а не як підготовку до прямого конфлікту з НАТО. «І в цьому головна проблема», – підсумовує він. Ця обережність призводить до того, що навіть країни на «східному фланзі», такі як Румунія та Польща, довго вагалися, чи варто збивати російські безпілотники.
Як зазначає Павло Лакійчук, така непідготовленість дивує, адже «теоретично, для всіх них давно мали б бути протоколи реагування – російська гібридна агресія триває вже кілька років». Однак реальність показує, що Європа досі намагається діяти за правилами мирного часу у відповідь на відверті акти війни.
Відповідь на терор: від морської блокади до «стіни з дронів»
Незважаючи на повільну реакцію, усвідомлення загрози поступово зростає, а разом з нею й конкретні пропозиції щодо контрзаходів. Експерти вказують на цілий спектр можливих дій – від асиметричних до прямих військових.
Одним із найефективніших асиметричних кроків Михайло Самусь називає боротьбу з інструментом, який Росія використовує для своїх операцій. «Нам потрібно активніше працювати з так званим «тіньовим флотом» Російської Федерації – якщо ми зменшимо кількість російських кораблів або кораблів під фальшивими прапорами в Балтійському морі, це одразу знизить напруженість». Затримання танкера «Боракай» Францією – перший крок у цьому напрямку. Арешт капітана судна та його першого заступника – другий крок.
На оборонному рівні, за словами Самусі, необхідно «створити єдину систему контролю несанкціонованих БПЛА – від розширеного радіолокаційного покриття до централізованого моніторингу польотів». Позитивним сигналом є ініціатива Європейської Комісії щодо створення «стіни дронів» разом з Україною, що свідчить про розуміння проблеми на найвищому рівні ЄС.
Источник: www.ukrinform.ua
