Час «гаражних» дронів минув: як нам повернути технологічну перевагу 22.05.2025 16:21 Укрінформ Розгалуженість виробництв БПЛА почала грати проти України, потрібна єдина державна політика і бажано – об’єднання інженерів-розробників у кластер
Останнім часом маємо багато поганих новин про російські успіхи у сфері БПЛА. Ворог експериментує і знаходить вдалі рішення, що болісно б’ють по наших Силах оборони і мирних містах. «На всіх фронтах збільшується кількість атак БПЛА нового типу на основі штучного інтелекту. Ми фіксуємо до 30-50 вильотів щодоби на трьох напрямках», – днями писав на своєму Телеграм-каналі фахівець і консультант ЗСУ з питань радіотехнологій Сергій Бескрестнов (Флеш). Російські дрони атакують трасу Т0514 на ділянці Добропілля – Краматорськ приблизно за 40 кілометрів від лінії фронту, повідомив старший лейтенант ЗСУ з позивним «Алекс». І завдають точних ударів по українській техніці. Як припустив воєнний кореспондент Андрій Цаплієнко, такі глибокі атаки можуть здійснювати за допомогою дронів-«маток», які зависають на великій висоті над трасою та випускають FPV-дрони на оптоволокні, або вдосконалених FPV-дронів типу «Блискавка», стійких до РЕБ, нових дронів «Тювік» із системою самонаведення та дальністю понад 30 км.
У будь-якому випадку – це нові розробки, на які ми змушені тільки шукати протидію, а то й просто шукати способи захищати людей. Ініціатива і навіть паритет втрачаються і зарадити відставанню можна лише рішучими глобальними змінами.
НАДШВИДКІ «ШАХЕДИ» І РОЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Сергій Флеш зараз з головою в роботі – ретельно вивчає всі нові зразки, які надсилають йому з фронту. Перші висновки –
Частина рою, яку вдалося зафіксувати. Фото зі сторінки Сергія Бескрестнова на Фейсбуці
Не забувають російські розробники і про «Шахеди». На них вже використовують СRPA-антени на 16 елементів, і
«Шахеди» вже розвивають швидкість до 210 км/год, домішують до них велику кількість хибних цілей – іноді їх у 2-3 рази більше «Шахедів». Незабаром росіяни зможуть запускати їх по 1000 штук на добу, вважає керівниця проєкту Victory Drones, волонтерка Марія Берлінська. «На кінець травня 2025-го ми починаємо дедалі більше відставати в технологічній гонці. По ряду напрямків ще зберігається паритет, але в основному росіяни все більше попереду», – написала вона в одній із груп, присвячених темі БПЛА, на Фейсбуці.
Росіянам це вдається, бо вони створили державну політику, залучили десятки тисяч провідних інженерів в архітектуру воєнної промисловості, включили сотні інженерних команд від партнерів з ж Китаю, КНДР, Білорусі, вкинули мільярди доларів у RnD та компонентну базу, пояснила вона. А нам дешеві, прості технології вже не дозволяють тримати фронт – потрібен стрибок на якісно новий рівень, бо ще кілька років на них не протягнемо. «
"Шахед" в польоті. Фото зі сторінки Сергія Бескрестнова на Фейсбуці
Поки готувалась стаття, у Флеша – знову новини. Зафіксовано атаку все тим же БПЛА зі штучним інтелектом, але вже з бензиновим двигуном, що дозволило атакувати наш об'єкт на відстані 100 кілометрів. «Я попросив винести цю тему на технологічну ставку з Президентом», – повідомив Бескрестнов. Експерименти тривають і антидроновою рушницею тут не відмахаєшся.
ЯК РЯТУВАТИ БЕЗПІЛОТНУ СИЛУ
І у нас, і у росіян тривають перегони за створення нових зразків і масштабування ефективних, каже Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express. Дії ворога спрямовані насамперед на нарощування кількості засобів нападу, зокрема, «Шахедів», і їх трансформування. «А українська сторона зараз сфокусована в першу чергу на мінімізації переваги ворога в повітрі, – пояснює він. – Так, вже бачимо роботу дронів-перехоплювачів, яких раніше не існувало».
ШІ-розробки, за словами експерта, є в обох сторін. Зокрема, над донаведенням дронів до кінцевої цілі за допомогою машинного зору, що теж є ШІ-технологією, працюють і у них, і в нас. «Практика застосування роїв та інше, про що пише Флеш, ще не набула системності, але маємо доказ, що росіяни в цьому напрямку рухаються», – говорить Згурець. І, схоже, швидше за нас.
У росіян всі рішення швидше масштабуються, бо є цілеспрямована державна політика. «Щось вистрелило – навалили грошей і швидко виготовляють, ситуація змінилась – адаптували, – каже Валерій Боровик, засновник компанії-виробника БПЛА «Перший контакт». – А у нас досі багато чого на рівні ініціатив лишається». Кількісно перемогти їхні потужності не вийде, підхід має бути нестандартний, контраверсійніший, переконаний він.
З хорошого – в Україні значно спрощено процес випробувань БПЛА і введення їх в експлуатацію. Так, система Brave1 суттєво спростила складні процедури і забезпечує закупівлю найкращих моделей, розповідає пан Сергій. Але вже постало питання масштабування цієї практики за межами Brave1 – за рахунок держзакупівель і активнішої взаємодії між військовими і промисловцями. Це потрібно, щоб швидше реагувати на нові загрози. «У цьому є певна прогалина і подолати її могла б так звана технологічна ставка при Президентові – орган, який би швидко зводив потреби з можливостями і був більш гнучким, ніж система, яку маємо сьогодні», – міркує Згурець. Треба шукати ще коротших шляхів взаємодії, ніж це реалізовано на рівні Brave1. «Допомогло б створення координуючого органу, який би прискорив пошук відповідей на нові загрози на фронті», – вважає він.
Сили безпілотних систем (СБС), створені у лютому 2024 року, презентувалися як інноваційне структурне рішення, яке мало пришвидшити масштабування передового досвіду, технічних рішень. «Вони можуть бути єдиним центром впливу, але зараз таких центрів декілька і спостерігається певна залаштункова конкуренція», – розповідає Сергій Згурець. І СБС концентрується зараз на глибинних ударах по території РФ.
ЄДИНИЙ ЦЕНТР РОЗУМНИХ РІШЕНЬ
Цілу статтю днями присвятив темі відставання у війні дронів Юрій Касьянов, офіцер ЗСУ, радіоінженер та спеціаліст з аеророзвідки (опублікована у «Дзеркалі тижня»). Кожне відомство, кожна силова структура, бригада і рота фактично проводять власну окрему політику стосовно дронів, але різноманіття і децентралізація неефективні тепер, коли потрібно консолідуватися й напружити всі сили, щоб подолати вже явне технологічне відставання, переконаний Касьянов. «Там, де проблему
Єдине правильне рішення, щоб не відстати катастрофічно – створення стратегії державної політики з розвитку військових технологій, впевнена Марія Берлінська. Треба об'єднувати інженерів, знайомити між собою та з військовими, шукати фінансування. Має бути єдина надвідомча керівна організація, створена з професіоналів, яка б формувала і реалізовувала державну політику в галузі дронів і роботів, впевнений і Касьянов. «Має бути
Потрібна інженерна ставка зі стратегічним баченням ситуації, говорить Анатолій Храпчинський, заступник гендиректора компанії з виробництва засобів РЕБ, авіаційний експерт.
Або інноваційний хаб, кластер. Фото ілюстративне shotam.info
Більшість рішень, що застосовуються на лінії боєзіткнення, були створені взаємодією інженерів з військовими, каже він, але треба рухатися далі. «Ми маємо дуже якісні, цікаві рішення, але – для вирішення проблем найближчим часом. А щоб розуміти, як далі розвивати технологію,
Інструменти для цього у держави є, наприклад, в МО, каже він. Зазвичай приватні інституції більш ефективні. «Але в цій сфері саме держава має дати карт бланш виробникам, щоб почували себе впевнено і розуміли, що до них за деякий час не прийдуть перевірки силових структур з гострими питаннями (а такі проблеми у виробників бувають)», – пояснює пан Анатолій.
Чому ж досі не існує інженерних ставок, кластерів? Це залежить, зокрема, від волі ГШ або навіть командування ЗСУ, вважає Валерій Боровик. Повинна бути людина на рівні заступника головнокомандувача, яка відповідатиме тільки за розвиток інновацій і стратегію (і розумітиметься на цьому). «Щоб інновації та пошук їх фінансування були її пріоритетом, – каже пан Валерій. – Бо традиційними методами не виграємо, нас зітруть». Наразі ситуація на фронті непроста і командування, на думку Боровика, зайняте «гасінням пожеж». А до стратегічного планування на роки наперед руки не доходять. «Але
В МО вже є Центр інновацій та розвитку оборонних технологій, який за визначенням об'єднує найкращих розробників з цивільного ІТ та військових професіоналів. Але фактично він не задіяний в інноваційній політиці ЗСУ, стверджує Боровик, прямої співпраці нема. «Замість «гасіння пожеж» потрібен технологічний прорив. Інакше будемо воювати старими методами з точковими вкрапленнями цікавих речей від Мінцифри чи Brave1, – говорить експерт. – Не те щоб все було погано, але з таким підходом війну не виграєш».
Росіяни облаштували виробництво дронів у ТЦ, рік. Фото з відкритих джерел
БРАКУЄ КОШТІВ І ЄДИНИХ СТАНДАРТІВ
Свого часу ініціативи Мінцифри, Мінстратегпрому привели до появи великої кількості компаній-виробників. Але тепер цим оркестром треба правильно грати, щоб виходила симфонія, а не «зоопарк» різноманітних засобів на ЛБЗ, каже Храпчинський. З одного боку – це добре, що в Україні велика кількість ініціативних структур створюють різні зразки озброєнь, каже Сергій Згурець. З іншого –
«Коли підрозділ з Харківщини потрапляє на Запорізький напрямок, вони дивляться на ті дрони, РЕБи – як ви цим воюєте? – розповідає Анатолій Храпчинський. – Треба повертатися до стандартизації, уніфікації». Окремо кодифікувати різні компоненти дронів та РЕБ, бо модульна система додає зручності користувачам. А сьогодні підрозділи БПЛА мусять мати власні інженерні структури, які вносять зміни, покращують вироби просто на полі бою. «Уніфікація спростила б виробництво найбільш затребуваних БПЛА і їх застосування на полі бою, – пояснює Згурець. – Моє спілкування з військовими підтверджує, що вони – за. Бо бойові частини часто самі мусять допрацьовувати отримані дрони, створювати власні рішення»
Розробки гальмує брак фінансування. «Виробники досі завантажені відсотків на 40%, негарантовані і короткострокові замовлення зв’язують їм руки, і
Недарма тиждень тому Андрій Білецький, командир 3-ї окремої штурмової бригади, а нині – Третього армійського корпусу, в інтерв’ю Цензор.НЕТ сказав: «Хочу «подякувати» Міністерству оборони. За три місяці Третя штурмова бригада не отримала жодного FPV-дрона. Нам не вистачає. Без ФПВ, які поставляла держава, ми нормально «просохли» за ці три місяці».
Фінансувати готові європейці – є для того данська формула, італійська (передбачає закупівлю в українських компаній), коаліція дронів Великої Британії та країн Балтії. «Але вони хочуть бачити зрозумілі для себе правила гри. Треба створити загальне бачення, стандартизувати деякі рішення, – говорить експерт. – У нас досі нема якісних стандартів щодо застосування певних засобів». Інша проблема – що деякі європейські стандарти і самі вже не відповідають реаліям сучасної війни. Чим західніше, тим менше на виставках зброї сучасних технологічних рішень на кшталт дронів, розповідає Храпчинський. «Тому головна задача – об’єднати зусилля, створити інженерну ставку, яка нормалізує і синхронізує українські та європейські стандарти і задасть тон розвитку», – вважає він.
Контрактування БПЛА досі відбуваються з запізненням і на короткий термін, каже Валерій Боровик, голова правління Альянсу «Нова енергія України». Через це виробники просто не мають вільних коштів для інвестування в нові ідеї. Наразі
Цього б не сталось, якби не затягування контрактувань і була тісніша співпраця з Силами оборони. Розрив між інженерною думкою, фінансуванням і підходом військових до справи треба скоротити, – пояснює експерт. – А мінімальне відставання завжди може траплятися, це ж війна».
Перше фото ілюстративне, з відкритих джерел
Источник: www.ukrinform.ua
