Автор фото, Anna Moneymaker/Getty Images
Підпис до фото, Володимир Зеленський
Протягом минулого тижня після зустрічі на Алясці обговорити прогресу в перемовинах щодо закінчення конфлікту в Україні стає важче: перспектива переговорів між Володимиром Путіним і Володимиром Зеленським видається дедалі менш імовірною, а серія заяв Москви, за інформацією ЗМІ, "викликала розкол" у діалозі між Росією та США.
Чи відбудеться зустріч?
Після візиту українського президента до США Дональд Трамп повідомив про ініціювання підготовки до зустрічі лідерів Росії та України з подальшою тристоронньою нарадою за участі американської сторони.
"Я вважаю, що кращим варіантом буде їхня самостійна зустріч. Просто подивимося, що з цього вийде. Мені цікаво спостерігати за розвитком подій", — зазначив Трамп у середині інтерв'ю.
"Ми побачимо, чи зможуть Путін і Зеленський знайти спільну мову. Це ж як суміш олії з водою — вони несумісні через очевидні причини", — додав американський лідер наприкінці тижня.
Незважаючи на відсутність офіційного підтвердження з Кремля про готовність Путіна до діалогу, політики та медіа почали обговорювати потенційні місця проведення переговорів — від Женеви до Стамбула. За даними AFP, російський президент під час розмови з Трампом запросив провести зустріч у Москві, проте Зеленський відхилив цю пропозицію.
Путін, згідно зі словами білоруського керівника Олександра Лукашенка, відмовився від усіх запропонованих Заходом місць зустрічей.
"Перед цим Путін мені дзвонив і сказав: обговорюють Рим, Женеву, Туреччину, Емірати… Я відповів: нам, православним, їхати до Рима якось не дуже… Він погодився і відкинув усі варіанти, поки не отримає пропозицій від американців", — розповів Лукашенко китайським ЗМІ.
20 серпня російський міністр закордонних справ Сергій Лавров зазначив, що під час дзвінка з Трампом Путін лише підкреслив готовність "продовжувати пряму комунікацію з Україною", подібну до стамбульських переговорів, а також підвищити статус учасників.
Протягом декількох днів Лавров також робив вислови, що свідчать про малоймовірність швидкої зустрічі двох президентів.
"Наш керівник не раз заявляв про готовність до зустрічі з паном Зеленським, але лише за умови ретельної підготовки всіх ключових питань експертами та міністрами", — заявив він у четвер.
У п'ятницю в інтерв'ю NBC він повторив: зустріч Путіна з Зеленським можлива лише після формування детальної програми.
21 серпня The Guardian з посиланням на американські джерела повідомила, що Трамп припинив спроби організувати двосторонні перемовини, передавши ініціативу Москві та Києву.
У кінці тижня Зеленський заявив, що Росія "докладає всіх зусиль" для саботажу переговорів, ініційованих США та підтриманих Україною.
Позиція Москви
Обговорюючи умови мирного врегулювання, Лавров знову поставив під сумнів "легітимність особи, яка підпише угоди від України", а також відкинув концепцію гарантій безпеки, заснованих на "ізоляції Росії".
Путін також кілька разів ставив під питання легітимність Зеленського, чий термін мав завершитися у 2024 році, хоча Захід продовжує визнавати його законним керівником.
Лавров заявив, що Росія має право визначати формат гарантій для України, а будь-яка інша позиція "викликає лише категоричне відкидання".
Як повідомило у п'ятницю агентство Bloomberg зі посиланням на європейського чиновника, ця заява поставила під загрозу діалог між США та Росією.
Київ та європейські лідери наполягають на розміщенні західних миротворців як гарантії безпеки. Трамп заявив, що США не планують направляти війська до України, але готові надати підтримку союзникам, зокрема через авіацію.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Перший раунд переговорів між президентом Росії Володимиром Путіним та президентом США Дональдом Трампом у штаті Аляска, штат Анкоридж, США, завершився 15 серпня 2025 року.
Найдетальніший опис позиції Путіна під час саміту на Алясці був опублікований агентством Reuters.
Джерела, близькі до кремлівського керівництва, повідомили, що російський президент фактично "пом'якшив" територіальні вимоги, висунуті у 2024 році. Тоді йшлося про відхід України з чотирьох регіонів, які Росія вважає своїми. Нова пропозиція передбачає виведення українських військ із залишених під їх контролем ділянок Донбасу натомість заморозки лінії фронту в інших областях.
Крім того, Росія погоджується відступити з невеликих ділянок Харківської, Сумської та Дніпропетровської областей.
Путін продовжує вимагати від України відмови від членства в НАТО, гарантій неприєднання альянсу до України, обмеження чисельності армії та заборони розміщення західних військ у складі миротворчих місій.
Позиція Києва
Зеленський неодноразово підкреслював неприйнятність відходу з міжнародно визнаних територій, називаючи Донбас бар'єром для російського просування.
"Питання відступу зі сходу не варто навіть ставити — це питання виживання нашої держави та ключових оборонних позицій", — заявив він у четвер.
Щодо НАТО президент нагадав про конституційно закріплений курс на інтеграцію, розглядаючи членство як головну гарантію безпеки. Однак через протидію США Україна відкрита для альтернативних варіантів, таких як колективні гарантії за зразком Статті 5 НАТО.
Радник Подоляк у коментарі La Repubblica зазначив, що Стаття 5 потребує адаптації до українських реалій. Він підтвердив, що замороження конфлікту може стати одним із сценаріїв, але підкреслив: окуповані території де-юре залишаться українськими.
Керівник Офісу президента Єрмак у інтерв'ю Corriere della Sera додав, що територіальні питання мають обговорюватися лише на прямій зустрічі лідерів України та Росії.
