Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, "Найсильніша безпекова гарантія – це сильна українська армія", – каже Кая Каллас
Найвищий дипломатичний представник ЄС зауважила: не прийнятно зобов'язувати Україну поступатися власними територіями на користь Росії для досягнення миру.
У бесіді для BBC Today, першій після участі керівництва ЄС у переговорах Трампа про мир із Україною, Кая Каллас охарактеризувала закріплення за Росією українських земель як "пастку, яку Путін влаштовує для світу".
Донбас тривалий час лишається мішенню російської експансії. За останні десять років військові дії змусили 1,5 мільйона мешканців покинути цю зону.
Україна незмінно відкидає пропозиції щодо передачі регіону під контроль Кремля в обмін на припинення війни, незважаючи на заклики Трампа до "територіального компромісу".
Каллас, внесена до російського "переліку розшукуваних", також наголосила на "надійних та тривалих" гарантіях безпеки для України.
Однак вона зауважила, що на поточному етапі переговорів існує нестача "чітких механізмів" для формування системи стримування.
"Надійність гарантій залежить від потужної української армії", — заявила вона, підкресливши необхідність реалізації угод, що "матимуть практичний, а не формальний характер".
Вона наголосила, що саме держави "коаліції готових" мають визначати обсяг своїх можливостей, і що статус цих сил поки що не визначений.
Керівники провідних європейських держав, зокрема Франції, Німеччини, Італії та Фінляндії, приєдналися до обговорень із Зеленським у Вашингтоні через декілька днів після зустрічі Трампа з Путіним на військовому об'єкті в Алясці.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Кая Каллас
Коментуючи події на Алясці, Каллас відзначила, що Путін досяг "бажаних результатів", що знижує його мотивацію до миротворчого діалогу.
"Йому організували дружній візит без наслідків у вигляді нових санкцій".
Вона додала, що ЄС розробив 19-й пакет обмежень для стимулювання російської сторони до подальших переговорів.
Тим часом Трамп запровадив двотижневий граничний термін для оцінки прогресу переговорів між Москвою та Києвом.
"Вважаю, через 14 днів стане зрозуміло, як розвиватиметься ситуація", — заявив він під час розмови з Тоддом Старнсом, ведучим правопопулістського медіа Newsmax.
"Якщо результату не буде, доведеться розглянути інші варіанти", — додав колишній президент США.
Проте Зеленський виразив сумніви щодо намірів Путіна провести особисту зустріч.
У заяві для преси, опублікованій у четвер, президент України звинуватив Росію в ухилянні від "необхідності організації" саміту лідерів.
"Чесно кажучи, сигнали від Москви неприйнятні. Вони уникають діалогу, оскільки прагнуть продовжити конфлікт".
Президент також закликав західних партнерів визначитися з параметрами гарантій безпеки протягом тижня-двох.
"Нам потрібна чіткість, які країни готові діяти у конкретні моменти", — підкреслив він.
Зеленський засудив масовані авіаудари росіян ранком у четвер, заявивши, що такі дії суперечать заявкам на мир.
21 серпня стало датою нових жертв: одна загиблих, десятки поранених. Ураження отримав американський виробничий об'єкт у Мукачево.
Низка європейських лідерів підтримали позицію ЄС та України, наголошуючи на небажанні Путіна шукати мирне рішення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що "російському лідеру важко довіряти", і висловив сумніви щодо його готовності до діалогу із Зеленським.
Президент Франції Еммануель Макрон назвав Путіна "хижаком біля наших кордонів", заявивши про відсутність справжніх мирних ініціатив з російського боку.
Обидва лідери взяли участь у переговорах у Вашингтоні в понеділок.
Зеленський підкреслив готовність зустрітися з Путіним "у будь-якій формі", але зазначив відсутність конструктивних сигналів з Москви щодо "справжніх намірів на переговори".
