Український фармацевтичний ринок більше шести місяців залишається у стані безладу, попряду обіцяних урядових змін. Аптечні заклади стикаються зі втратою стійкості, а лікарняні препарати зростають у ціні для споживачів, тоді як великі фармацевтичні компанії збільшують власні доходи.
Український фармринок уже понад півроку перебуває у глибокій кризі. Незважаючи на старт реформ з боку Кабміну шість місяців тому, ключові правила комерційних угод досі не врегульовано. Це призвело до завислого стану галузі: аптеки втрачають здатність до безперебійної роботи, а ліки для населення стають дедалі недоступнішими. Коли ж очікувати виконання обіцяного здешевлення? Адже саме для цього розпочалися перетворення, безпосередньо затверджені Президентом України Володимиром Зеленським. Народна депутатка Оксана Дмитрієва також закликає МОЗ до пояснень, направивши офіційний запит до відповідних органів, повідомляє УНН.
Законодавство чітко встановлювало двохмісячний строк для створення та затвердження необхідного документу. Проте минуло вдвічі більше часу, а рішення досі відсутнє. Така ситуація неприйнятна, коли прийняті норми ігноруються. Саме з цієї причини я направила офіційний запит до МОЗ із вимогою надати звіт про виконання закону, зафіксувати відповідальних та назвати точні терміни. Ми зобов’язані дотримуватися правових норм, а не тримати ринок у невизначеності
– заявила нардепка, заступниця голови Комітету з питань здоров’я нації Оксана Дмитрієва
Документи існують, ефект відсутній
З 1 березня 2025 року уряд ввів заборону на маркетингові угоди між аптеками та виробниками медпрепаратів. Поясненням послугувала мета усунення додаткових витрат, вписаних у ціни на ліки. Бо, як зазначали представники компаній, комісії за рекламу, які аптеки отримували від виробників, включалися у вартість продукції… що покладалося на плечі споживачів. Однак за декілька місяців стало очевидно: обіцяне зниження цін не відбулося. Великі фармацевтичні компанії, які обіцяли зменшити собівартість після скасування маркетингових витрат, за півроку не здійснили жодних кроків.
Аналіз ринку продемонстрував, що ціни на більшість препаратів залишилися на рівні лютого, окремі категорії ліків для хронічних хворих навіть подорожчали. Більш того, сам Міністр охорони здоров’я відкрито визнав: реформа не досягла запланованих цілей.
Складність полягає в тому, що виробники формують 71,5% ціни на препарати. Маржі аптек та дистриб’юторів жорстко регулюються і значно нижчі. Тому основними бенефіціарами лишилися фармацевтичні виробники, які щомісяця отримують додаткові 500 млн грн.
Наслідки для суспільства: аптеки припиняють роботу
Маркетингові кошти давали аптекам можливість проводити акції та соціальні програми для клієнтів. З початком повномасштабної війни ці кошти також фінансували мобільні пункти, які забезпечували ліками віддалені громади. Після зміни законодавства одна з аптечних мереж припинила роботу двох пересувних пунктів на Харківщині та Херсонщині. Мешканці десятків сіл опинилися без доступу до необхідних препаратів.
Галузь у стагнації
Фармацевтичний сектор сьогодні недеєвий: ринок застиг у умовах правової невизначеності. Учасники не мають змоги планувати як логістичні процеси, так і розширення мереж. Це негативно позначається і на бізнесі, і на пацієнтах.
Я не підтримую жорстких процентних обмежень або надмірного контролю ринку. У ЄС діє відмінна система: там запроваджують прозорі правила й заборони, але не фіксують відсотки законодавчо. Якщо ми говоримо про введення відсоткових лімітів, це питання слід обговорювати не лише з учасниками галузі, а й із Комітетом з економіки, Мінекономіки та іншими відомствами. Інакше існує ризик сприйняття таких норм як державного втручання у діяльність підприємств. Якщо МОЗ вважає доречним внесення відсоткових обмежень, воно має підґрунтя підготувати відповідні пропозиції
– наголосила Оксана Дмитрієва.
Вона також зазначила ключове: головна мета – не забувати про пацієнтів. Ліки мають стати доступнішими, а надмірні регуляції не повинні спричинити дефіцит чи додаткове зростання цін.
Невиконані президентські вказівки
На проблему також звертає увагу Віктор Сердюк, керівник “Ради з прав пацієнтів”. Він нагадує, що ще у лютому Президент Зеленський доручив уряду знизити вартість ліків на 30%. Минуло півроку, проте ситуація не змінилася.
“Проблему продовжують ігнорувати, а громадяни й далі переплачують за лікування. Вказівка Президента досі не виконана, оскільки МОЗ не представив необхідні пропозиції. Уряд не може запровадити ефективні механізми регулювання фармацевтичного ринку. Проєкт постанови, який відновив би маркетингові механізми, досі не подано, тому учасники ринку не розуміють, коли очікувати стабілізації. Це ускладнює планування діяльності бізнесу та позначається на доступності препаратів.”
За словами Сердюка, виробники знизили ціни лише на обмежений перелік ліків з “Топ 100”. Більшість препаратів, особливо для хронічних пацієнтів, залишаються надто дорогими.
Хто отримує вигоду?
На тлі цієї кризи все частіше звучать припущення, що один з фармацевтичних гігантів має підтримку нардепа. Останній активно виступає проти маркетингових угод, хоча вони заборонені вже півроку.
Додатково експерти відзначають схожість публічних заяв народного депутата із позицією фармкомпанії “Дарниця”. Власники цієї організації пов’язані із “Благодійним фондом родини Загорій”, який раніше перераховував братам Кузьміним 9,5 млн грн.
Нагадаємо, Кузьміних зараз перебувають під судом у справі про отримання хабаря понад 500 000 гривень. Слухання у ВАКС тривають вже майже шість місяців, але рішення досі відсутнє. Брати продовжують затягувати процес.
