Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Протидронові сітки над дорогою поблизу Костянтинівки
Ключовим результатом аляскинських переговорів стало те, що російський президент Володимир Путін, ймовірно, бажає призупинити бойові дії в Україні у випадку передачі решти частини Донецької області під контроль РФ.
Після більш ніж десятиліття бойових дій Росія утримує близько 70% цього регіону, включаючи його адміністративний центр, де Донеччина та сусідня Луганщина стали епіцентром кривавого протистояння.
Опанування всією області дозволить Кремлю закріпитися в регіоні та запобігти подальшим серйозним військовим втратам.
Для України втрата західних районів Донеччини означатиме не лише територіальний збиток із ризиком нової хвилі міграції, але й втрату стратегічного плацдарму для стримування подальших наступальних дій РФ.
Розглянемо, чому ці землі мають ключове значення.
Що досі контролює Україна
За даними Reuters, під українським контролем залишається приблизно 6 600 км² території в Донеччині.
За останніми повідомленнями, у цьому регіоні мешкає близько 250 тисяч осіб.
До ключових міст належать Краматорськ, Слов’янськ, Костянтинівка та Дружківка.
Ця зона є частиною промислового ландшафту Донбасу, хоча війна суттєво підірвала його економічний потенціал.
“Експлуатація цих ресурсів не буде можливою щонайменше десятиліття через загрозу мінних полів”, — заявила в інтерв’ю Reuters доктор Марні Говлетт з Оксфордського університету, фахівець з політики Східної Європи.
“Ці міста практично вщент зруйновані”, — додала вона.
У чому військова цінність території
Останній звіт ISW характеризує 50-кілометрову смугу укріплень у західній Донеччині як “фортечний пояс”.
“Україна протягом останнього десятиліття інвестувала значні ресурси у створення багаторівневої оборонної системи”, — йдеться у документі.
Інфраструктура включає траншеї, бункери, мінні поля, протитанкові перешкоди та дротяні загородження.
Російські сили, що намагаються просунутися до Покровська, “можуть потратити на це роки”, вважають у ISW.
Окрім інженерних споруд, важливу роль у обороні відіграють особливості місцевості.
“Височина Часового Яру є стратегічно важливою для української оборони”, — висловився у коментарі для BBC Нік Рейнольдс з RUSI.
Однак, на його думку: “Загалом рельєф Східної України не є оптимальним для захисту”.
“Донецьк розташований на піднесеній ділянці. Рухаючись на захід, місцевість понижується, що ускладнює оборонні дії”.
“Мова йде не лише про тактичні перешкоди, але й про можливість ефективного спостереження та координації артилерійського вогню без залучення БПЛА”.
“Височини також покращують якість радіозв’язку та управління дронами”.
Часів Яр, який РФ нещодавно заявила про захоплення, “є однією з останніх стратегічних висот під контролем України”, зауважує експерт. Київ стверджує, що продовжує контролювати позиції в цьому районі.
Рейнольдс підкреслює: “Супутникова розвідка від міжнародних партнерів є цінною, але вона не замінює оперативної тактичної координації”.
Автор фото, 24 Mechanised brigade via EPA
Підпис до фото, Значна частина Часового Яру перетворилася на руїни
Чи потрібна російським військовим уся Донеччина
Західна Донеччина є лише однією з ділянок 1100-кілометрового фронту, проте саме тут відбуваються найзапекліші бої цього літа.
Навіть при перенаправленні російських сил на інші напрямки, шанси на успіх залишаються сумнівними.
“Південний напрямок у Запорізькій області має аналогічні до Донбасу заглиблені оборонні лінії”, — пояснює Рейнольдс.
“Спроби наступу на півночі також зустрічають серйозний опір — це далеко не прогулянковий марш”.
Чи зможе Україна відновити свою оборону західніше
Теоретично, за умов перемир’я Україна могла б відступити на нові оборонні рубежі.
Проте несприятливий рельєф і необхідність тривалого будівництва укріплень у мирних умовах залишаються проблемами.
Однак, як зазначає представник RUSI, малоймовірно, що українські сили добровільно покинуть ці позиції.
Автор фото, EPA/Shutterstock
Підпис до фото, Краматорськ зазнав обстрілу минулого місяця
“Навіть якщо адміністрація США спробує використати свої важелі впливу, беручи до уваги минулу поведінку РФ і трансакційний характер відносин з Вашингтоном, українська влада навряд чи погодиться на поступку цих територій”, — вважає Рейнольдс.
Президент Зеленський чітко заявив, що Україна відкидає будь-які пропозиції передачі Донбасу в обмін на перемир’я, наголошуючи на ризику використання регіону як плацдарму для подальших атак.
