Іранський режим розглядає можливість атак на військові об’єкти Сполучених Штатів у Європі у разі ескалації війни з боку президента США Дональда Трампа.
Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, наближені до іранського режиму.
За словами двох співрозмовників видання, іранські війська оцінювали можливості ударів по американських об’єктах у країнах Південно-Східної Європи, таких як Болгарія, яка минулого місяця дозволила американським літакам-заправникам використовувати авіабазу “Безмер”. Один з інсайдерів зазначив, що серед потенційних цілей для ударів у разі будь-якої ескалації з боку США був Кіпр, де у березні зазнала атаки безпілотника британська авіабаза.
Співрозмовники видання зазначили, що іранські сили окремо розглядали можливість атаки на підводні оптоволоконні кабелі в Ормузькій протоці у разі ескалації конфлікту.
Мирні переговори США та Ірану
18 червня Дональд Трамп і президент Ірану Масуд Пезешкіан підписали меморандум про взаєморозуміння щодо припинення війни: документ передбачав послаблення економічних санкцій, розморожування активів на десятки мільярдів доларів і зняття морської блокади іранських портів.
Перемир’я виявилося крихким: уже 26 травня МЗС Ірану звинуватило США у порушенні режиму припинення вогню після ударів у регіоні Гормозган поблизу Ормузької протоки. А 7 липня США вперше застосували морські безпілотники-камікадзе у відповідь на нову серію атак Корпусу вартових ісламської революції на торгові судна поблизу Ормузької протоки, тоді ж Вашингтон відновив санкції на продаж іранської нафти.
18 липня Тегеран призупинив виконання своїх зобов’язань за меморандумом про припинення бойових дій, укладеним зі Сполученими Штатами.
2 серпня Трамп заявив, що на прохання країн Близького Сходу відмовився від нової військової кампанії проти Ірану, а згодом анонсував початок нових перемовин з Іраном.
5 серпня президент США пообіцяв Тегерану “сильний удар” у разі провалу переговорів і подальшого блокування Ормузької протоки.
11 серпня міністр оборони Пакистану заявив, що США та Іран “близькі до певної домовленості” щодо Ормузької протоки, попри те що переговори раніше заходили у глухий кут.