Англія демонструє стале покращення знань школярів з математики. Керівник екзаменаційного регулятора Ofqual сер Ієн Бокем вважає, що країна поступово перетворюється на «математичну наддержаву». За його словами, нинішні результати — наслідок реформ, які почалися ще в початковій школі понад десять років тому, зміни підходу до викладання та запозичення досвіду країн із найсильнішою математичною освітою. Про це йдеться у матеріалі The Times.
Нові результати GCSE — основних випускних іспитів, які школярі в Англії зазвичай складають у 16 років, — показали особливо високі результати саме з математики. Понад 22% 16-річних отримали оцінку 7 або вище, що приблизно відповідає A за попередньою системою оцінювання. Серед хлопців таких приблизно чверть.
У Ofqual наголошують, що йдеться не просто про коливання екзаменаційних оцінок одного року. Національний контрольний тест, за допомогою якого у Великій Британії відстежують реальний рівень знань упродовж тривалого часу, також демонструє покращення. Позитивна тенденція спостерігається вже кілька років і особливо помітна серед учнів із середнім та високим рівнем знань. Схожу картину цього року показали й результати старших школярів з математики та поглибленої математики на A-level.
Сінгапурський підхід
Однією з ключових причин покращення британські освітяни називають maths mastery — підхід поглибленого опанування математики, який Англія почала активно впроваджувати після реформ тодішнього міністра освіти Майкла Гоува.
За основу значною мірою взяли досвід Сінгапуру та інших країн із високими результатами школярів.
Принцип суттєво відрізняється від підходу, коли клас проходить одну тему й переходить до наступної незалежно від того, наскільки добре учні засвоїли попередню.
За системою mastery кожен математичний етап має бути не просто пройдений, а повністю зрозумілий і доведений до автоматизму, перш ніж учні рухатимуться далі. Ідея полягає в тому, щоб прогалини не накопичувалися: дитина, яка не зрозуміла базового принципу на початку навчання, з великою ймовірністю матиме дедалі серйозніші проблеми з наступними темами.
«Ми зробили сильний акцент на підході mastery у викладанні та вивченні математики, переконуючись, що кожен крок належним чином зрозумілий і стає для учнів автоматичним, перш ніж ми переходимо до наступного», — пояснив Бокем.
Реформу почали з початкової школи
Ще одним принциповим рішенням стало перенесення акценту на наймолодших школярів.
У 2012 році в Англії запровадили нову національну програму з математики для початкової школи. Її зробили складнішою, орієнтуючись на системи освіти країн, чиї діти демонстрували найкращі результати у світі.
Учні почали раніше й ґрунтовніше опановувати базові математичні операції. Зокрема, програма посилила вимоги до роботи з дробами, включно з їх множенням та діленням. Для дітей четвертого року навчання також запровадили окрему перевірку знання таблиці множення.
За словами Бокема, саме довготривалість цієї політики має вирішальне значення. Покращення нинішніх результатів GCSE не відбулося за один-два роки: сьогодні іспити складають діти, які значну частину шкільного життя навчалися вже за новими принципами.
«Високі стандарти виникають завдяки чудовому викладанню, справжній зосередженості, але, що важливо, завдяки збереженню цієї якості протягом тривалого часу», — зазначив керівник Ofqual.
Хлопці особливо сильні в математиці
Цьогорічні результати також показали скорочення загального розриву між хлопцями та дівчатами.
За всіма предметами дівчата все ще мають кращі результати: оцінку 7/A або вище отримали 25,7% дівчат проти 20,6% хлопців. Однак розрив у загальній частці успішного складання GCSE скоротився до 5,9 відсоткового пункту — найменшого показника з 2019 року.
Математика при цьому вирізняється із загальної картини. Хлопці продовжують випереджати дівчат із математики, як і з фізики.
Експерти частково пояснюють загальний розрив між результатами хлопців і дівчат різним вибором дисциплін. Хлопці частіше обирають математику, поглиблену математику, фізику, економіку та інші кількісні предмети, тоді як дівчата частіше представлені в гуманітарних і суспільних дисциплінах.
При цьому популярність кількісних предметів зростає. Наприклад, кількість учнів, які складали GCSE зі статистики, цього року збільшилася на 11,2% — до 38 770, що стало найбільшим приростом серед предметів.
Проте є і проблема
На тлі успіхів 16-річних британська статистика виявила й серйозну проблему.
Учні, які не складають GCSE з математики з першої спроби, надзвичайно рідко досягають успіху під час повторних іспитів.
Цього року серед 17-річних, які перескладали математику, прохідну оцінку 4/C отримали лише близько 16%. Причому показник погіршився порівняно з минулим роком.
Нинішня система вимагає від школярів, які не отримали щонайменше 4 з математики або англійської, продовжувати перескладати ці предмети. Це пов’язано, зокрема, з фінансуванням їхнього подальшого навчання.
Щороку близько 200 тисяч підлітків в Англії не отримують необхідної прохідної оцінки з англійської та математики, а більшість із них не досягають її й під час наступних спроб.
Тому уряд уже готується змінювати цю частину системи. Міністерка освіти Люсі Пауелл назвала нескінченні перескладання «біговою доріжкою невдач» і заявила про намір відійти від практики, за якої підлітки знову й знову складають той самий іспит.
Для них планують створити проміжну кваліфікацію нижчого рівня, яка дозволить підтвердити реальні математичні навички перед коледжами та роботодавцями й поступово підготуватися до вищого рівня.
Що показали GCSE загалом
Загальні результати цьогорічних іспитів не демонструють такого самого помітного прогресу, як математика серед 16-річних.
Частка всіх результатів GCSE з оцінкою 7/A або вище становила 22% проти 21,9% торік.
Загальна частка прохідних оцінок 4/C і вище, навпаки, трохи знизилася — з 67,4% до 67,3%. Водночас вона залишається дещо вищою за допандемічний показник 2019 року — 67,1%.
Якщо ж окремо подивитися на 16-річних, їхня частка успішного складання зросла з 70,5% до 70,7%, а частка найвищих результатів — з 23% до 23,1%. Загальну статистику значною мірою погіршують старші учні, які перескладають іспити.
Саме тому в Ofqual вважають математичні результати не випадковим статистичним стрибком, а наслідком багаторічної зміни системи: складніша програма з початкової школи, глибоке засвоєння базових понять замість швидкого проходження матеріалу, систематичне відпрацювання основ і стабільно висока якість викладання.
«Усі ці зміни тепер починають приносити дивіденди. Ми стаємо математичною наддержавою», — підсумував Бокем.
Вступ-2026 показав, наскільки мало молоді обирає фізику та хімію: 58 майбутніх фізиків у КНУ, дев’ять — в Одеському університеті, п’ять — у Чернівецькому. І це проблема не лише університетів — цих фахівців потребують оборонка, промисловість і відбудова.
Про перші результати вступної кампанії та їхні можливі наслідки для країни у статті «Україна втрачає майбутніх фізиків і хіміків: про що свідчать результати вступу-2026» розповідає проректор Чернівецького національного університету Юрій Халавка.