Конституційний суд України в ухвалі у справі за конституційною скаргою громадянина Романа Дудіна запровадив вимоги щодо дійсної альтернативності застави триманню особи під вартою.
Відтепер судам доведеться пояснювати розмір застави, призначеної фігуранту, виходячи, зокрема, з його фінансових можливостей, інформує Укрінформ з посиланням на сайт КСУ.
“Конституційний суд України у цій ухвалі, хоч і визнав п’ятий абзац п’ятої частини статті 182 КПК таким, що відповідає Конституції України, встановив, що судова практика щодо встановлення розміру застави має “ознаки непослідовності та внутрішніх суперечностей”, а тому наголосив на суворій необхідності тлумачення та застосування цієї норми КПК разом із Конституцією України, Європейською конвенцією прав людини, а також практикою Європейського суду з прав людини”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, у юридичних позиціях цієї ухвали, виходячи з принципу, згідно з яким усі сумніви та припущення мають тлумачитися на користь особи, яку підозрюють чи обвинувачують, КСУ запровадив “тест дійсної альтернативності застави”.
Його суть, зокрема, передбачає, що “для запобігання перетворенню застави на завуальований спосіб утримання особи під вартою слідчий суддя, суд, визначаючи розмір застави у судовому рішенні, повинен обґрунтувати фінансову спроможність особи, оцінити її легальні доходи й активи, врахувати не лише розмір збитку, завданого кримінальним правопорушенням, а й інші обставини, передбачені КПК, а також наявність осіб, які перебувають на утриманні цієї особи”.
Крім того, як зазначили в КСУ, “слідчий суддя, суд зобов’язаний ретельно мотивувати розмір застави з посиланням на документи про фінансовий стан особи, обґрунтовувати кожен складник, що формує загальний розмір застави, уникати припущень про матеріальну спроможність особи, зазначати, чому саме такий розмір застави є достатнім для запобігання ризику переховування особи від органів досудового розслідування та суду, враховувати її соціальні зв’язки (сім’я, інші особисті комунікації), а також зв’язки за кордоном”.
“З огляду на викладене Конституційний суд України наголосив, що саме дотримання слідчим суддею, судом наведених юридичних позицій щодо дійсної альтернативності застави забезпечує таке застосування п’ятого абзацу п’ятої частини статті 182 Кодексу, яке є сумісним із вимогами частини другої статті 29 Конституції України”, – зазначається у повідомленні КСУ.
Текст цієї ухвали та її резюме будуть оприлюднені на офіційному сайті КСУ 22 липня.
Суддею-доповідачем у цій справі був суддя Конституційного суду України Василь Лемак.
Як повідомляв Укрінформ, КСУ визнав неконституційним скасування запобіжного заходу для проходження військової служби.
Конституційний Суд Застава