Міністерство оборони України придбало 18 тисяч бракованих балістичних масок-окулярів на суму понад 25 мільйонів гривень. Державне бюро розслідувань розслідує кримінальну справу, двом службовим особам висунуто звинувачення.
Відомство оборони України придбало партію бракованих балістичних окулярів на суму понад 25 мільйонів гривень через халатність двох посадовців, відповідальних за перевірку якості продукції. Кримінальну справу розглядає ДБР, деяким учасникам вже оголошено про підозру, інформує УНН.
У грудні 2024 року відомство отримало 18 тисяч балістичних масок для військовослужбовців, призначених для захисту від осколкових пошкоджень. На перший погляд, типова закупівля за державним контрактом. Однак під час тестувань зразки не відповідали базовим стандартам, а держбюджет витратив мільйони на непридатне обладнання.
Цей випадок ілюструє, як недбалість чиновників та вплив бізнесу призвели до закупівлі невідповідного спорядження за державні кошти.
Послідовність подій
Згідно з даними джерел у МОУ, держпідприємство “Державний оператор тилу” у вересні 2024 року уклало угоду з ТОВ “ТС Трейд Україна”. Згідно з умовами, компанія мала поставити 18 тисяч захисних окулярів-масок.
Згідно з даними YouControl, уповноваженою особою ТОВ “ТС Трейд Україна” для підписання договорів значиться Олег Гумен.
Згідно з процедурою, перед закупівлею спорядження має пройти контроль якості. Це стосувалося й балістичних масок. Представник МОУ зазначив, що компанія надала зразки для тестування в Національний університет оборони України. Експертиза виявила їх непридатність для захисту від осколків.
За інформацією видання, висновок університету було передано “Державному оператору тилу”. У документі чітко зазначалося, що окуляри не пройшли імітацію осколкового впливу.
Фінансові інтереси проти експертизи
Як повідомили в МОУ, директор ТОВ “ТС Трейд Україна” Олег Гумен оскаржив результати тестувань та наполіг на повторних перевірках у трьох незалежних лабораторіях. Проте керівниця держпідприємства Вікторія Виноградова проігнорувала це прохання. Замість організації додаткових експертиз, вона схвалила закупівлю, незважаючи на висновки науковців про небезпеку використання масок.
Гумен звернувся до ТОВ “Науково-інженерний центр випробувань виробів та матеріалів захисту”, де окуляри несподівано пройшли перевірку та отримали схвальний висновок.
Незважаючи на невідповідність стандартам, керівник управління контролю якості МОУ Ігор Лещенко ініціював повторний огляд партії. Попри попередні результати, товар було визнано придатним, що дозволило продовжити закупівлю. Лещенку вже оголошено про підозру за халатність, що завдала значної шкоди під час воєнного стану (ч. 4 ст 425 ККУ).
Директору компанії Олегу Гумену також пред’явлено звинувачення за ч. 5 ст 191 ККУ (Присвоєння або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах).
Внаслідок бездіяльності Виноградової та Лещенка міністерство придбало 18 тисяч бракованих масок, а держава втратила понад 25 мільйонів гривень.
Замість надійного захисту військові отримали обладнання, яке не витримало лабораторних тестів, не кажучи про реальні бойові умови.
Попередні скандали з бронежилетами, шоломами та зброєю мали стати уроком для відомства. Проте ситуація повторюється.
Цей випадок — не лише халатність. Це злочинне діяння, в якому поєдналися корпоративні інтереси та безвідповідальність посадовців, відповідальних за постачання армії.
