Кияни прощаються із засновником ОУН Євгеном Коновальцем

Фото до матеріалу

У Києві попрощалися із засновником ОУН Євгеном Коновальцем

У Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві відбулася церемонія прощання з полковником Армії УНР, командиром Січових стрільців і першим головою Організації українських націоналістів Євгеном Коновальцем. Проводити його в останню путь прийшли військові, молодь, духовенство та громадськість з усієї України.

У Києві попрощалися із засновником ОУН Євгеном Коновальцем

У Києві попрощалися із засновником ОУН Євгеном Коновальцем

У Києві попрощалися із засновником ОУН Євгеном Коновальцем

У Києві попрощалися із засновником ОУН Євгеном Коновальцем

Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Катерина Галко.

Прах Коновальця, вбитого радянським агентом у Роттердамі 1938 року, повернули в Україну 13 серпня. Уже кілька днів до труни в соборі приходять військові, молодь, духовенство та громадськість, щоб віддати шану Полковнику.

Речник ГУР Андрій Юсов назвав подію значущою для націєтворення та виховання наступних поколінь. За його словами, масштаб постаті Коновальця — засновника Української військової організації, а згодом і ОУН після поразки визвольних змагань — був таким, що загрозу в ньому відчувала навіть Російська імперія, а вбити його особисто наказав Сталін.

“Але Коновалець переміг — сьогодні незалежна Україна існує, а Радянський Союз розпався разом із правою Сталіна”, — підкреслив Юсов.

Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров нагадав, що 88 років тому побратими Коновальця, які стояли біля його труни в Роттердамі, поклялися повернути тіло Полковника до незалежної соборної України.

“Ми сьогодні повертаємо його незалежній Україні — тій Україні, за яку він боровся і за яку загинув”, — сказав Алфьоров.

Народний депутат Роман Лозинський наголосив, що повертати своїх — з полону, з поля бою, з вимушених поховань на еміграції — це пряма відповідальність держави.

“Те, що зараз Україна повертає своїх, повертає своє, — найкращий приклад того, що ми рухаємося до перемоги не лише за території, а й за власну правду, ідентичність і своїх героїв”, — підкреслив він.

Керівник Офісу президента Кирило Буданов, коментуючи важливість перепоховання Коновальця саме в Києві, зазначив, що без повернення й осмислення постатей, які творили українську історію, “нічого не буде”.

На запитання, чи варто очікувати повернення інших видатних діячів, він відповів коротко: “Всі повернуться”.

Ексклюзивні кадри з церемонії прощання

Як прах Коновальця повернувся в Україну: що передувало

Нагадаємо, у червні 2025 року Кабінет Міністрів затвердив порядок перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі видатних борців за незалежність України у XX столітті. В травні 2026-го за цим порядком уже перепоховали на військовому кладовищі під Києвом останки полковника Армії УНР, голови ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник, перевезені з Люксембургу.

15 липня Кабмін ухвалив аналогічне розпорядження щодо Євгена Коновальця — засновника Української військової організації, першого голови ОУН, вбитого радянським агентом Павлом Судоплатовим у Роттердамі в 1938 році. 11 серпня на кладовищі “Кросвейк” відбулася церемонія ексгумації його останків, а вже 13 серпня домовину з прахом Полковника привезли в Україну — на рідній землі його зустріли з державними та військовими почестями. До Патріаршого собору труну доставили на відреставрованому бійцями Третього армійського корпусу броньовику Austin часів Української революції. Перепоховання відбудеться на території Національного військового меморіального кладовища.

Президент історичного клубу “Холодний Яр” Роман Коваль в коментарі Еспресо наголосив, що на повернення останків Коновальця чекали 35 років, і назвав це демонстрацією того, що Україна самостійно визначає, кого вшановувати у власній історії, не озираючись ні на Москву, ні на Варшаву.

Водночас голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров заявив, що наступним в Україні перепоховають представника вищого керівництва армії Української народної республіки, а Інститут паралельно шукає могили значно давніших епох — гетьманської та княжої доби.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *