Українська квір-історія тріумфує на кінофестивалі в Локарно

Фільм про українську квір-пару здобув премію кінофестивалю в Локарно

Стрічка «Я рідко прокидаюсь мріючи» отримала нагороду «Довкілля — це якість життя» від молодіжного журі в головному конкурсі Міжнародного кінофестивалю в Локарно (Швейцарія).

Фільм про українську квір-пару отримав премію кінофестивалю в Локарно

Фільм про українську квір-пару отримав премію кінофестивалю в Локарно

Україно-німецький фільм «Я рідко прокидаюсь мріючи» відзначено премією «Довкілля — це якість життя» від молодіжного журі в головному конкурсі Міжнародного кінофестивалю в Локарно (Швейцарія). Про це повідомила комунікаційна команда проєкту.

Фільм заснований на реальних подіях під час російсько-української війни.

«Між двома полюсами є безкінечний простір. Цей простір — квірний. Коли цей простір зникає, це перехоплює подих. У суспільстві, що перебуває в екстремальних умовах війни, цей простір стискається. Так і виникає парадокс: відмовитися від свободи, щоб здобути свободу. Взяти зброю та стати на захист країни. Від цього перехоплює подих. Єдина надія – квантовий стрибок. Знову дихати. Дихання – квірне», – сказала режисерка фільму Ізабель Штевер під час отримання нагороди.

Фільм створений німецькою продюсерською компанією режисера Тома Тиквера «X-Filme» та українською продюсерською компанією «2Brave Productions», що заснована продюсерками Наталією Лібет та Ольгою Брегман.

«Для нас ця нагорода — насамперед про довіру нового покоління глядачів, і це дуже важливо. Особливо цінно отримати її в Локарно – одному з головних синефільських фестивалів, який багато в чому задає тенденції та формує розмову навколо сучасного авторського кіно», – заявили Наталія Лібет та Ольга Брегман.

Сценарій «Я рідко прокидаюсь мріючи» створила українська авторка Анна Мєлікова. В його основу лягли реальні події з життя її друзів.

У центрі сюжету — історія Олі та Олега, молодої української квір-пари, чиє кохання опиняється під загрозою, коли гендерний перехід одного з партнерів перетинається з повномасштабним російським вторгненням.

«У той час як війна звужує та випробовує межі маскулінності й фемінності, вони намагаються зберегти свої стосунки і самих себе. Що означає бути чоловіком у країні, яка бореться за власну ідентичність і виживання?», — йдеться у повідомленні комунікаційної команди проєкту.

Головні ролі виконали молоді непрофесійні актори — український експерт із нейроінклюзії Маркус Брайт та українська журналістка Таня Миронишена. В інших ролях – українські актори та акторки Ірина Мак, Віктор Жданов, Олександр Рудинський.

Нагадаємо, міжнародний кінофестиваль в Локарно цього року проходив з 5 по 15 серпня. Окрім «Я рідко прокидаюсь мріючи», на фестивалі також відбулась світова премʼєра фільму «Демони» Наталки Ворожбит.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *