Авіакатастрофа Су-24М на Хмельниччині
ДБР розшифрувало бортовий реєстратор військового літака Су-24М, що розбився на Хмельниччині 16 червня, та встановило технічні деталі його падіння
Державне бюро розслідувань (ДБР) розшифрувало бортовий реєстратор, так звану “чорну скриньку”, військового літака Су-24М, який розбився на Хмельниччині 16 червня. Встановлено технічні деталі авіакатастрофи.
За даними бортового реєстратора, під час польоту відмовили елементи системи управління на лівому крилі літака. Після цього Су-24М втратив керованість і почав обертатися навколо своєї осі. Падіння тривало з висоти понад 600 метрів, а швидкість літака сягала 809 км/год.
За попередніми висновками службового розслідування Повітряних Сил ЗСУ, причиною пошкодження літака міг стати зовнішній чинник — зіткнення з птахом. Однак ця версія ще потребує експертного підтвердження.
Слідчі також отримали результати службового розслідування, проведеного командуванням Повітряних Сил, та призначили додаткову авіаційно-технічну експертизу. Вона має встановити, чи могли виявлені пошкодження спричинити критичну втрату керованості та чи мав екіпаж технічну можливість відновити контроль над літаком і запобігти катастрофі. Експерти перевірять й інші можливі версії та визначать безпосередню технічну причину падіння.
Остаточні висновки щодо причин авіакатастрофи будуть зроблені після завершення всіх призначених експертиз. Кримінальне провадження розслідується за ч. 2 ст. 416 Кримінального кодексу України — порушення правил польотів або підготовки до них, що спричинило катастрофу чи інші тяжкі наслідки.
Процесуальне керівництво здійснює Хмельницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону.
Хронологія розслідування катастрофи Су-24М на Хмельниччині
Про те, що на Хмельниччині розбився військовий літак, повідомили Повітряні сили ЗСУ. Трагедія сталася близько 19:05 16 червня 2026 року поблизу одного з населених пунктів Хмельницької області. Розбився фронтовий бомбардувальник Су-24М 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка.
Того дня для літака це був уже другий виліт, а політ виконувався згідно з бойовим розпорядженням. Унаслідок катастрофи загинули обидва члени екіпажу — 55-річний майор Богдан Загорулько та 23-річний старший лейтенант Богдан Бабенко.
На місці падіння працювали рятувальники та правоохоронці, постраждалих серед цивільного населення не виявили. Відразу після трагедії на місце події виїхала оперативно-слідча група.
У межах кримінального провадження, відкритого за процесуального керівництва Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, призначили службове розслідування у військовій частині та в Командуванні Повітряних Сил. У Міноборони створили окрему комісію.
Під час огляду місця події слідчі вилучили бортовий самописець, а також бортовий журнал літака, журнал медичного огляду екіпажу, журнал керівника польотів на аеродромі та іншу дозвільну документацію.
Згодом ДБР повідомило, що опитало свідків і отримало результати ДНК-експертизи. Слідчі встановили: жодних зауважень щодо технічного стану повітряного судна технічний персонал частини не виявляв ні перед першим, ні перед другим вильотом, а вся службова документація була оформлена належно. Підтверджено, що пілоти виконували бойове завдання, деталі якого в інтересах національної безпеки не розголошуються.
Слідство також спростувало інформацію, яка поширювалася в мережі, про нібито катапультування одного з пілотів — ці відомості не відповідають дійсності.
У межах розслідування провели десятки допитів, зокрема родин загиблих, командування та колег по службі. За словами очевидців, обидва військовослужбовці перед польотом пройшли необхідний медичний огляд, не скаржилися на самопочуття й перебували у гарному настрої. Їх характеризують як професійних військових, які користувалися повагою серед колег.
Проблем у сімейному житті, що могли б мати значення для розслідування, не встановлено. Молекулярно-генетична експертиза підтвердила особи загиблих.