© depositphoto/dizanna У мовах не лише дощовитих країн є багато позначень для дощу.
Мова – це вікно у світ її носіїв, яке відображає те, що вони цінують і переживають щодня. Тож, мабуть, не дивно, що різні мови виділяють різні сфери словникового запасу. Вчені помітили, що монгольська мова має багато слів, пов’язаних з конями, маорі – має багато слів на позначення папороті, а японська мова має багато слів, пов’язаних зі смаком, пише Phys.org.
Деякі зв’язки не є несподіваними, зазначають у виданні. Наприклад, у німецькій мові багато слів, пов’язаних з пивом, або у фіджійській мові багато слів на позначення риби. Лінгвіст Пол Зінслі написав цілу книгу про швейцарсько-німецькі слова, пов’язані з горами.
У нещодавно опублікованому дослідженні в Proceedings of the National Academy of Sciences вчені застосували широкий підхід до розуміння зв’язків між різними мовами та поняттями. За допомогою обчислювальних методів, дослідники змогли визначити області лексики, характерні для конкретних мов. Таким чином лінгвісти хочуть дати уявлення про лінгвістичні та культурні відмінності.
Дослідники перевірили 163 зв’язки між мовами та поняттями, взятими з літератури. Загалом було зібрано цифрову базу даних з 1574 двомовних словників, які перекладають з англійської на 616 інших мов. Оскільки багато з цих словників все ще захищені авторським правом, вчені мали доступ лише до підрахунку частоти появи певного слова в кожному словнику.
Одним із прикладів поняття, яке досліджували, був «кінь». Найчастіше воно присутнє у таких мовах, як французька, німецька, казахська та монгольська. Це означає, що словники відповідних мов мають відносно велику кількість слів на позначення коней. Наприклад, монгольське «аргамаг» означає «хороший скаковий або верховий кінь».
Також ці словники відповідних мов мають багато слів пов’язаних із кіньми. Наприклад, монгольське «чөдөрлөх» означає «накидати пута на коня». Однак, можливо, на підрахунки вплинуло те, що слово «кінь» з’являється в прикладах речень для не пов’язаних між собою термінів.
Результати дослідження підтверджують більшість зв’язків, на які раніше вказували дослідники. Зокрема те, що в гінді є багато слів, пов’язаних із коханням, а в японській мові – із зобов’язаннями та обов’язками.
Дослідникам було особливо цікаво перевірити ідею про те, що в інуїтських мовах є багато слів на позначення снігу. Вказано, що це сумнозвісне твердження вже давно перекручене і перебільшене. Його навіть відкинули як «велику містифікацію словникового запасу ескімоської мови», а деякі експерти стверджують, що це просто неправда.
Але результати дослідження свідчать про те, що словниковий запас інуїтів щодо снігу справді винятковий. З 616 мов найвищий бал за слово «сніг» отримала східноканадська інуктитутська мова. Інші дві інуїтські мови – західноканадська інуктитут та північноаляскинська інупіатун – також отримали високі бали за слово «сніг».
Словник східноканадського інуктитуту у досліджуваному наборі даних включає такі терміни, як kikalukpok, що означає «шум від ходьби по твердому снігу», та apingaut, що означає «перший сніг».
До 20 мов, де найбільше слів, що стосуються «снігу», увійшли кілька інших мов Аляски, таких як ахтена, денаїна, центральноаляскинська юпік, а також японська та шотландська мови.
Шотландська мова включає такі терміни, як doon-lay – «сильний снігопад», feughter – «раптовий, невеликий снігопад» і fuddum – «сніг, що лежить з інтервалами».
Хоча всі мови з найвищими показниками за словом «сніг» розмовляють у сніжних регіонах, мови з найвищими показниками за словом «дощ» не завжди походять з дощовитих частин світу.
Наприклад, у Південній Африці випадає середній рівень опадів, але мови цього регіону, такі як нянджа, східна таа та шона, мають багато слів, пов’язаних із дощем. Ймовірно, це пояснюється тим, що, на відміну від снігу, дощ важливий для виживання людини. Тобто люди продовжують говорити про нього і за його відсутності.
Для носіїв східного таа дощ є відносно рідкісним і водночас бажаним явищем. Це відображено в таких термінах, як lábe ||núu-bâ – почесна форма звернення до грому з проханням принести дощ та |qába – ритуальне окроплення водою або сечею, щоб принести дощ.
Вчені також дослідили різні поняття, пов’язані зі сприйняттям («запах»), емоціями («любов») та культурними віруваннями («привид»). Мови з найвищим показником щодо «запаху» включають групу океанічних мов, таких як маршальська. Остання має такі терміни, як jatbo – «запах вологого одягу», meļļā – «запах крові» та aelel – «запах риби, що залишається на руках, тілі чи посуді».
У дослідженні йдеться, що хоча аналіз виявив багато цікавих зв’язків між мовами та поняттями, результати не завжди надійні. Їх слід перевіряти за допомогою оригінальних словників, де це можливо.
Наприклад, у топ понять для Plautdietsch (менонітська низька німецька) найпоширенішими поняттями є von – «з», den – «той» та und («і») – усі вони не є показовими. Дослідники виключили подібні слова з інших мов за допомогою Вікісловника, але їхній метод не відфільтрував ці загальні слова для Plautdietsch.
Крім того, кількість слів відображає як словникові визначення, так і інші елементи, такі як приклади речень. Хоча проведений аналіз виключив слова, які особливо часто з’являються в прикладах речень (наприклад, «жінка» і «батько»), вони все одно могли певною мірою вплинути на результати.
Найважливіше те, що результати дослідження ризикують увічнити потенційно шкідливі стереотипи, якщо сприймати їх за чисту монету. Тому дослідники закликали до обережності та поваги під час використання інструменту, яким користувалися самі. Поняття, перелічені в ньому для будь-якої мови, в кращому випадку є грубим відображенням культури, пов’язаної з цією мовою.
В Україні багато громадян відмовилися від використання російської мови від початку повномасштабної агресії Росії та перейшли на українську. Деякі під час розмови роблять помилки та вживають суржикові слова. Наприклад, можна почути, як одну з ягід називають «крижовнік». Як правильно українською називається ця ягода, читайте за посиланням.
