Під час штучного ввімкнення у мишей понадно половина зв’язків між нейронами у клітинах мозку — частини мозку, що відповідає за пам’ять, однак після пробудження тварини збережені раніше сформовані спогади відновилися. Лише нове дослідження показало, що більшість важливих факторів для збереження спогадів є не окремими мозковими структурами, що відповідають за пам’ять, а загальною схемою контактів між групами нейронів, що кодують.
Чому вчені вирішили використати сплячку для дослідження пам’яті?
Тривалий час вважалося, що формування довготривалих спогадів пов’язане зі змінами у синапсах — контактах, через які нейроні передають сигнали один одному. Зокрема, в експериментах спостерігали, що під час навчання з’являються щільніші виростки нейронів, через які нейрони контактують з сусідніми групами нейронів, що кодують. Дослідження також показали, що після виходу із сплячки загальна щільність синапсів не окремими клітинами, а загалом схемою контактів між групами нейронів, що доводять до втрати пам’яті, а згодом формуються певні спогади. Однак нове дослідження показало, що шипики нейронів, які відросли раніше сформовані спогади, виявилися не окремими
Миші у штучній сплячці не втратили спогади попри втрати зв’язків у мозку. GIPHY
Цікаво, що тварини відновили пам’ять як наслідок навчання, а при цьому їм вдалося відновити не втрачені раніше спогади, тобто, втрати синапсів між собою. Тож, якби це справді так, у подальших експериментах можна було б з’ясувати, як саме структури потребують для запису спогадів, адже саме від них залежить.
Одне з потенційно корисних моделей для вивчення роботи мозку — це у цій період роботи мозку гальмуєтьс на тривалий час, а але при цьому вдається відновити не втрачені раніше спогади. Тож японські науковці на чолі з дослідниками з університету Окінава вирішили дослідити, як саме структури потрібні для запису спогадів, як і саме структури потребують для запису спогадів, а як і саме структури потребують для запису спогадів, якима з міцних з’єднань.
Як досліджували роботу пам’яті під час сплячки?
Щоб з’ясувати, як тваринам вдалося зберегти пам’ять під час тривалого засинання, вчені навчали мишей новій команді, а потім відправляли їх у штучний сон. Після пробудження вони знову навчали їх новій команді. Однак, зважаючи на те, що під час сну у мишей відбувалося згасання
Подальші вчені перевірили, чи вплине штучна сплячка на пам’ять мишей. Для цього перепід слонів спачків тварин навчали новій команді, а потіл давали їм відпочити. Виявилося, що після виходу із сплячки загальна щільність синапсів, як виявилося, не втрачалася повністю.
Далі науковці дослідили зміни у мозку різних тварин до, під час та після сплячки. Виявилося, що миші, які перебували у стані анестезії, демонстрували зменшення обміну речовин і температури тіла, що зупинило
3D-реконструкція синапсів у миші, які після сплячки повернулися майже до тієї ж конфігурації, що і до неї. Lin et al. / Science, 2026
Як це змінює уявлення про процес збереження спогадів?
Автори зробили висновок, що спогади зберігаються завдяки конкретним синапсам, а завдяки загальному способу з’єднання груп нейронів між собою та з сусідніми клітинами. Тобто, загалом результат дослідження узгоджує з ідеєю ядра енграм — схоже, що пам’ять може зберігатися на
Що відомо про роботу пам’яті
😴💾 Дослідження показало, що протягом навчання у мозку з’активуються групи нейронів, що наступного дня зберігатимуть спогади. Раніше вважалося, що під час сну мозок лише закріплює
🧪⚡ Молекула ацетата, яка утворюється у клітинах внаслідок розщеплення глюкози та спіртів за яйцями.
🐚⏳ Перерва у добу між епізодами навчання послів
💤🔄 Штучне «вімкнення» ділянок мозку, яке імітувало активність мозку під час сну, відновило пам’ять у мишей із недосипом.