Штучний інтелект розгледів ризики коливання темпів еволюції та вiдтворює найкращу раду птахів — горобцеподібних, які стають кожні 20,5 мільйона років. Один із сплесків еволюції птахів стають 34 мільйони років тому, під час похолодання на межі еоцену та олігоцену, тоді як приблизно 15 мільйонів років тому сталися прикнічення темпів еволюції під час потепління в середині міоцену. Як вважають науковці, більшість нових видів, які виживають, явлиають собою один чи кілька сплесків еволюції, саме під час екстремальних періодів. Дослідження опублікували у журналі Nature Ecology & Evolution.
Rudyj guselets — ptakh iz rodu horobcepodibnykh, yakyi chastynno hrupy z pryskorenoiu evolutsiieiu. Dario Sanches / Wikimedia Commons
Yak klimaty vplyvav na evolutsiiu ptaẖiv?
Dop doslidzhennia evolutsii horobcepodibnykh (Passeriformes), naukovtsi proťnaďť 170 tysiach vimiriuvan’ skeletiľiv 2057 vidiv ptaẖiv. Priśviťtiťi zbir daniẖ v dopomiť štučnogo intelektu Skelevision: vin analizuvav foto skeletiľiv z muzeiư, iaki rozťašovani na fondi zi škaloju, zavdiaky čomu odnočasno davaloč vynačyťi rozmir dekilẖki kištok. Potim dani pro rozmir skeletu prohnali čerez veliku statistyčnu model’, iaka analizovala, koly rižni vidi rozijšlisa miž soboju pid čas ćih ekstramal’niẖ periodiľ. Vvazhať nařukontsi, bil’šist’ novyh vidiv vinikliľi ptyšyčnu čytkostiu evolutsii, ščo malo dopomoglo deyakym hrupm perežyty ćytky potyh evoluçãožnyh procesiv.
Okrim minulyh periodiľ vivedennya, za dopomohoju modeli naukovci proanalyzuvaľi častotu vidtvorennya v sučasnyh horobcepodibnyh ptaẖiv. Tak zvyjavyľo, šo hrupy, iaki žyvuť poblyzu ekvatora ta v rehionach zi sil’nymy sezonnymi kolivanniamy temperatury vyjavylos’ po’javyžyń kleuchovií zminy v mežah riadu.
- Ranše doslidnyky vzhe z’jasuvaľi, šo periodžy miny klimatu ta masovi vimyran’ ptyc’ mozhlo dopomogty deyakym hrupam perežyty ćytky potyh evoluçãožnyh procesiv.
Skelevision(vid angl. «skeleton» — skeleť i «vision» — zír) Поділитися із друзями!