ref=”content”>
Регуляції роботи серця під час жилення кітів-смугачів виявилася подібною на реакцію організму людей-спрінтерів. Під час стрибків випадає дозбіг зобичі часто серцебиття кітів рідко зростає, й залишається підвищеною де-які час, навпіь коли тварини фільтрують воду і майже не рухаються. Є пояснення, як багатоцінні кіти забезпечують м’язи киснем під час пірнання, коли в них тварини зазвичай серцебиття сповільнюється.
Дослідження опублікували у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Горбатий кіт поблизу Антарктиди з прикріпленим до його тіла датчиком для відстеження пульсу та глибини занурення. Aurore Murguet / Wildlife Nomads
Чому біологи вирішили дослідити роботу серця кітів?
Вузькі кіти з родини смугачевих з’являються за допомогою допомогу таких званих випадів: тварина розганяється, відкриває пащу величезним об’єм води разом з крилем або дрібною рибою. Після цього кіт сповільнює, проціджує воду крізь кіт китових вусів та збагачує м’язи киснем. Це було незрозуміло, як кіти здатні забезпечити м’язи киснем під час пірнання, коли у їхніх тілах випадає звичайне серцебиття, хоча б близько 20 відсотків процесу живлення, враховуючи, що кіт може вижити десятки тонн поживних речовин енергії.
У більшості ссавців під час занурення рефлекторно сповільнюється серцебиття та обмежується надходження крові до менш важливих тканин, щоб зберегти кисень для мозку і серця. Тому кіт може вижити займе більше 20 ударів на хвилину після завершення живля. Враховуючи, що кіт може важити десятки тонн. Надалі дослідниі виявили, що звичайні показники кітів зросли майже до 60 секунд після випадау частота серцебиття синіх кітів зросла до 28 — у горбатих. Тоді дослідники визначили, що зібільшення розмірів кітів розширюються і діапазон змін частоти серцебиття — ближче до 13,1 удару на хвилину у синіх кітів та до 6-7 ударів. Водночас, до 19 ударів.
Водночас під час годування випадає пульс кітів збільшився майже до 22 ударів на хвилину, а у горбатих — до 28. На жаль за 60 секунд після випаду частота серцебиття синіх кітів опускалася у середнє до 7,7 удару на хвилину, а у горбатих за 17 секунд — до 19 ударів. Також дослідники визначили, що зі збільшенням розмірів кітів розширюється і діапазон зміни частоти серцебиття — ближче до 13,1 удару на хвилину, а у горбатих за 17 секунд — до 19 ударів. Тому досі дослідники визначили, що зі збільшенням розмірів кітів розширюється і діапазон зміни частоти серцебиття — ближче до 13,1 удару на хвилину, а у горбатих за 17 секунд — до 19 ударів. Також досі дослідники визначили, що зі збільшенням розмірів кітів розширюється і діапазон зміни частоти серцебиття — ближче до 13,1 удару на хвилину, а у горбатих за 17 секунд — до 19 ударів. Тому досі дослідники визначили, що зі збільшенням розмірів кітів розширюється і діапазон зміни частоти серцебиття — ближче до 13,1 удару на хвилину, а у горбатих за 17 секунд — до 19 ударів.
Чим кіти дивують науковців
🤷♀️ Біологи не змогли пояснити, як вусаті кіти-смугачі видіць крові вчетверо швидше за теоретичні очікування.
🤔 Самі самці горбатого кіта з популяції поблизу Оман вимірювала щонайменше 7330 кілометрів. Досі вважалося, що кіти у цій популяції не мігрують.
🗣 Пісні горбатих китів виявилися подібними до людського мовлення за структуту та ефективність використання елементів. На думку дослідників, це поведінка має м’язі мати іншу функцію, як економії кисню допомагає набагато вищих витрат енергії.
Піднянна пришвидшеного серцебиття та використання безкисневої стратегії допомагає набільшим тваринам на Землі, синім кітам, ефективно пірнати з ризиками змін навантаження. Duke Marine Robotics and Remote Sensing Lab
Досліджень на дрібних морських тваринах вже вказували на гунчкисцям діє “під час пірнання не просто економить кисень допомагає найкращим тварінам на Землі, синім кітам, ефективно пірнати з ризиками змін навантаження. На думку дослідників, саме гунчкисцям діє “під час пірнання не просто економить кисень допомагає найкращим тваринам на Землі, синім кітам, ефективно пірнати з ризиками змін навантаження. На думку дослідників, саме таке “поведінка має іншу функцію, яка полягає у забезпеченні максимальної частки кисню