Діти покладені, підлога перемита, лампочки вкручені, подружній обов'язок відданий, суп «на завтра» холоне на плиті… Ця стаття для тих, хто все встигає. Саме для нас, активних, але страждаючих на безсоння, існує світ, де править балом вічне життя у всій своїй красі – віртуальна реальність.
Якщо відкинути всі вимушені заняття, такі як робота чи необхідність щось терміново «погуглити», то непосвяченому може здатися, що більше в Мережі ночами і робити нічого. Але на це йому відповість дружним «бугагом» співтовариство віртуальних чоловічків. Ці вже точно знають, що робити, коли зовсім не спиться.
Отже, куди піти вночі, щоб провести час весело та з толком?
Ви – щасливчик, якщо захоплюєтеся чиєюсь творчістю! Сміливо вступайте до фанських спільнот, тому що вони ніколи не сплять, завантажуючи тонни фотографій свого кумира. Ніде більше вам не зустріти такої величезної, веселої, багатої на різні таланти компанії. Але будьте пильні, стежте за своїми пальцями. Щоб не виглядати, як уболівальник, що прийшов на стадіон, сів у сектор суперника та радіє щоразу, коли його команді забивають. Впевніться у своїй прихильності заздалегідь або насолоджуйтесь мовчки. Окремо слід застерегти тих шанувальників, хто непритомніє ще до початку концерту. Безперечно, ви – прикраса будь-якого шоу, але повірте, фан-клуби – надто великий стрес для вас!
Якщо мова пішла про здоров'я, то ласкаво просимо на медичні портали! Лікар-невидимка запросто вилікує вас абсолютно безкоштовно, варто лише розповісти йому про свої проблеми. Щось змушує вас повертатися знову і знову? Щось буквально тягне вас туди? Отже, ви госпіталізувалися. Там все як у справжній лікарні: спочатку переживаєте і хочете втекти. Потім вам починає подобатися, ви розгулюєте у віртуальному халаті по віртуальних коридорах, скрізь суєте свій ніс і даєте поради іншим. Безперечна користь полягає в особистих відкриттях. Можливо, для когось новина, що «стрем'я» та «равлик» – неодмінна частина його голови. Хоча до коней і черевоногих молюсків він має дуже посереднє відношення. Однак у міру вивчення симптомів чужих хвороб ви почнете судомно шукати їх у себе і, зрештою, виявите. Перш ніж лікуватися, дочекайтеся ранку, перечитайте «Троє в човні, крім собаки». Хоча б те місце, де герої вивчають медичну енциклопедію.
Глибока ніч – слушний час для написання чогось несамовитого на своїй сторінці в ЖЖ. Нехай у голову лізе лише:
Стигле яблуко з рук впаде
І так просто до тебе підповзе.
(с) Емілія Акуленко, «Доторкнися ніжно до моєї оксамитової шкіри…»
Адже річ не в тому, що яблука повзають лише у поетів та наркоманів. А в тому, що ви зробите після…
Або відчуєте, що вашого генія ніхто не зрозумів і світ цей котиться до всіх біса… Тоді просто вбійтеся, натиснувши delete, і вирушайте в ліжко! Або ж, будучи людиною самокритичною, завітайте до творчих порталів. Не хвилюйтеся, Google не здивується вашому “Як пройти в бібліотеку?” ні о третій ночі, ні о четвертій ранку. Там ви обов'язково знайдете тих, хто покаже вам, як це треба робити – писати вірші, малювати і т.д. А знайомство з талановитими людьми духовно збагачує людину, незалежно від того, о котрій годині воно відбулося.
Однак найбільш захоплюючою мережевою подією є і назавжди залишиться Віртуальне весілля.
На моєму шляху було щонайменше два заміжжя. Не пам'ятаю, який із них стався раніше. Знаю лише, що основний чоловік спить у сусідній кімнаті. А ось від другого залишилися лише ім'я, Kirill di Gard, та радісне відчуття свята. Остання у нашому житті цінується особливо високо.
Тоді мене звали Кем. Кем Рено (ну, подобалася мені ця команда гонщиків!). І мадемуазель Рено миттєво перетворилася на мадам ді Гард, навіть не торкаючись свого паспорта. На церемонії були присутні лише близькі: Інквізитор та Антибіотик, Матрешко, Севрюга та Інігма. Ми провели шлюбну ніч у приваті. Смішне заняття, після якого на світ з'явилася пара-трійка віртуальних дітлахів, імен яких я не пам'ятаю. А через тиждень чоловік клонувався, і ді Гардов стало так багато, що ми з моїм Kirill просто загубилися у різнобарвному натовпі родичів та дублів. До речі, здається, ми досі не розлучені.
І насамкінець про те, як витягнути скелет з шафи і спробувати поговорити з нею.
Два слова про колишніх коханих. Перш ніж заводити розмови з цією категорією користувачів, треба добре попрацювати над своїм аватаром. Виберіть фото, де все в міру: в міру загадковості, в міру життєрадісності, в міру навченості. І жодних дітей, собак та інших, які претендують на «Оскар» за роль другого плану. Якщо ви недостатньо прекрасні – виправтеся за допомогою фотошопу. Не варто вішати замість себе плакат: «Переходь на бік зла! У нас є печінки!». Бо жартувати треба тонко. Не вмієте тонко, дайте своє обличчя спокій. Адже у чому полягає кінцева мета розмови? Щоб співрозмовнику стало погано. Від почуття, що знову нахлинуло, від туги, усвідомлення глибини свого промаху, та неважливо від чого, головне – через вас. А йому тим гірше, ніж ви – краще. Тільки досягнувши результату, ви отримаєте справжню насолоду, і цілком реальна посмішка не залишить вас протягом двох-семи днів.
Звичайно, для серйозних людей перераховане вище – марнування часу. Звичайно, вночі треба відпочивати, готуючи мозок та тіло до робочого дня. Звичайно, сказане тут не більше ніж пустощі. І я можу привести ще тисячу всіляких «звичайно», але…
Але на моїй годині пів на третю ночі, і я поспішаю на весілля своїх друзів – Хоботяри і Асі.