Кров більше скидається на миску з солодкими пластівцями, залитими молоком, ніж на склянку з водою. Усе тому, що це не однорідна рідина, а суміш плазми та формених елементів (клітин), де:
— плазма (≈ 55% крові) — це «молоко в тарілці»: вода (90–92%), білки, органічні речовини (глюкоза, амінокислоти, продукти метаболізму, регуляторні речовини);
— формені елементи (клітини) крові (≈ 45%) — це «пластівці»: еритроцити, тромбоцити, лейкоцити.
Якщо пластівці ще можна з’їсти «всухом’ятку», то клітини крові без плазми не можуть правильно функціонувати. Вона забезпечує середовище, у якому ті переміщуються, підтримує гомеостаз та транспортує поживні речовини в організмі.
Еритроцити є не лише найчисленнішими клітинами крові, а й найбільш «працьовитими», адже саме вони переносять кисень. Заради виконання такої почесної функції ці клітини в процесі дозрівання відмовляються від найціннішої частини — ядра. А отже, відпрацювавши 100–120 днів, вони руйнуються в селезінці та печінці, не давши «потомства». Втрата ядра стратегічно необхідна, адже це місце одразу заповнює функціонально найважливіший білок — гемоглобін (саме він зв’язує кисень). Цікаво також, що в еритроцитах немає мітохондрій, і це гарантує: весь запасений кисень дійде до місця призначення, а не буде використаний по дорозі. Ще одна важлива особливість еритроцитів — їхня специфічна форма двоввігнутого диска. Уявіть собі пончик (донат), у якому пробували зробити дірку, але вона не вийшла наскрізною — це і буде двоввігнутий диск.
Така специфічна форма еритроцита стала не лише предметом досліджень біологів, а й популярним модельним об’єктом для фізиків, математиків та інженерів-нанотехнологів. Серед його переваг:
— велике співвідношення площі поверхні до об’єму: це допомагає максимально ефективно поглинати/віддавати кисень;
— здатність об’єднуватись у стопки (rouleaux): під час руху найдрібнішими судинами еритроцити «мандрують впорядковано» — утворюються тимчасові стопки (тут люди уявляють різне: монети, тарілки тощо), і еритроцити більш організовано проходять через вузькі місця. Ніхто не лізе один перед одним, не штовхається і не перегороджує іншим шлях. (Будьте в черзі хорошою людиною — поводьтеся як еритроцити.)
— здатність протискатись у найтісніші капіляри: діаметр середньостатистичного еритроцита — 7–8 мкм (0,007–0,008 мм), а найтонші капіляри, крізь які цим еритроцитам доводиться проходити, мають діаметр менше ніж 5 мкм. Тут еритроцити сповна використовують гнучкість дискоцита і вигинаються у парашутик або скручуються у «тапочок».
Про те, що еритроцит мусить мати форму двоввігнутого диска для повноцінної та ефективної роботи, свідчить той факт, що відхилення від норми фіксуються саме під час захворювання. Безліч хвороб змінює реологію крові, проте серпоподібноклітинна