Відтворили дзвін Десятинної церкви: перші звуки української реліквії за 800 років
До 35-ї річниці Незалежності України громадська організація Ukraine WOW у співпраці з Національним музеєм історії та за підтримки Мінікульту відтворили дзвін Десятинної церкви – один із найдавніших в історії держави.
Десятинну церкву заклав наприкінці X століття князь Володимир Великий. Вона стала першим кам’яним храмом Русі. Її дзвони скликали киян на богослужіння, сповіщали про свята, небезпеку та важливі події. У 1240 році внаслідок монгольської навали храм був зруйнований, а дзвін – втрачений.
У 1937 році видатний український археолог Теодосій Мовчанівський знайшов фрагмент дзвона під час археологічних розкопок. Вціліли лише 60% поверхні, а язик та кріплення – ні. Відтоді дзвін зберігався як унікальний артефакт у музейній колекції. Співзасновниці Ukraine WOW Ярослава Гресь та Юлія Соловей згадують, що, дізнавшись більше про історію цього дзвона, усвідомили: перед ними справжня реліквія, свідок тяглості української державності. «Ми вирішили відтворити дзвін один в один – не лише форму, а й звучання. Фахівці з України, Нідерландів, Німеччини та Португалії об’єднали свої знання, технології та досвід, щоб виконати це завдання. Тепер ми можемо не тільки побачити, який вигляд мав дзвін Десятинної церкви, але й почути, як він звучав. Уперше за сотні років. Ми дуже вдячні Київстару та Farmak, без підтримки яких ця реконструкція була б неможлива», – зазначають в Ukraine WOW. Робота над реконструкцією розпочалася зі створення 3D-моделі музейного фрагмента. Сканування дозволило зафіксувати кожну деталь поверхні без ризику пошкодити оригінал. Далі дослідники визначили хімічний склад бронзи за допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу, після чого створили повну цифрову модель дзвона, відновивши втрачені частини на основі геометрії збереженого фрагмента та історичних аналогів. Наступним етапом було комп’ютерне моделювання. Інженери розрахували поведінку металу під час удару та змоделювали поширення звукових коливань. За допомогою акустичного синтезу вдалося почути, як звучатиме реконструйований дзвін ще до його лиття, що дозволило перевірити та уточнити модель. Проєкт став результатом співпраці істориків, археологів, інженерів, акустиків та майстрів лиття з України, Німеччини, Нідерландів і Португалії. Українські науковці працювали з археологічною знахідкою, історичними джерелами та музейними колекціями. Наукова команда Національного музею історії України підготувала матеріали про походження дзвона та обставини його виявлення. Команда Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського під керівництвом декана факультету електроніки Сергія Найди виконала цифрову реставрацію, комп’ютерне моделювання та акустичне відтворення дзвона. До проєкту долучився, зокрема, і німецький експерт зі дзвонів Клаус Хаммер. Він надав команді історичні креслення та консультував дослідників щодо конструкції та особливостей середньовічних дзвонів. Також до співпраці долучилися музеї дзвонів у Німеччині: Westfälisches Glockenmuseum у Гешері надав наукові матеріали про конструкцію язиків дзвонів IX-XIII століть, а у GlockenStadtMuseum, що в Апольді, команда проєкту виконала 3D-сканування язиків дзвонів XIII та XIV століть, які збереглися до нашого часу. Важливим елементом реконструкції став фрагмент корони давньоруського дзвона із Сахнівки Черкаської області, який зберігається в Національному музеї історії України. Фінальним етапом стало лиття дзвона на Королівській ливарні Royal Eijsbouts у Нідерландах – одному із провідних центрів дзвоноливарства у світі. Саме тут відливали дзвони для численних історичних храмів Європи, зокрема для знаменитого Собору Паризької Богоматері. У результаті реконструкції вийшла точна копія дзвона Десятинної церкви. Він важить 87,5 кілограма, а склад сплаву максимально наближений до середньовічного. Уперше «голос» дзвона почули гості Національного молитовного сніданку України 23 серпня. Віцепрем’єрка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що після майже 800 років його мовчання тепер знову можна почути звук, який колись лунав у середньовічному Києві. «Це особливий зв’язок крізь століття – з містом, людьми, нашою історією та культурою. Сучасні технології дали нам можливість буквально повернути голос частині української спадщини. Дякую Ukraine WOW, Національному музею історії України, українським та міжнародним фахівцям і партнерам, які зробили це можливим», – зазначила віцепрем’єрка. Невдовзі дзвін можна буде побачити на виставці «Той день», яка відкриється на центральному залізничному вокзалі Києва. Як повідомляв Укрінформ, 24 серпня Україна святкує свій 35-й День Незалежності.