© itc.ua Рух закликає слухачів та артистів відмовитися від Spotify через несправедливі платежі та вплив алгоритмів.
В Окленді, штат Каліфорнія, відбулася серія лекцій під назвою «Смерть Spotify», метою якої є подолання домінування найбільшого у світі музичного сервісу. Організатори прагнуть переосмислити те, як музика створюється, поширюється та сприймається в цифрову епоху, повідомляє The Guardian .
Захід, що відбувся в місцевій бібліотеці Bathers, зібрав інді-музикантів, діджеїв та представників незалежних лейблів, зокрема KEXP, Cherub Dream Records, Dandy Boy Records, No Bias та Amor Digital. Квитки на лекції були розпродані за кілька днів, а ініціатива викликала інтерес у слухачів з Барселони, Бангалору та інших міст світу.
Рух набирає обертів на тлі зростаючої критики Spotify. Музиканти роками скаржаться на мізерні роялті та алгоритмічну систему, яка, за словами критиків, «перетворює слухачів на пасивних споживачів». У січні музична журналістка Ліз Пеллі опублікувала резонансну статтю « Mood Machine » , у якій стверджувала, що Spotify руйнує музичну індустрію, стимулюючи виробництво безбарвної фонової музики.
Дискусії загострилися після того, як співзасновник сервісу Даніель Ек інвестував у Helsing, компанію, яка розробляє військові технології на основі штучного інтелекту. У відповідь низка гуртів, зокрема Massive Attack, King Gizzard & the Lizard Wizard, Deerhoof та Hotline TNT, видалили свої треки зі Spotify.
Однією з організаторок руху була Стефані Дукіч, яка, прочитавши статтю Пеллі, вирішила розпочати дискусію про вплив стрімінгових платформ на музичну індустрію. Разом зі своєю подругою, працівницею художньої галереї Манасою Картікеян, вона започаткувала ініціативу «навчитися разом відкидати алгоритми».
«Ми подумали, що варто відверто поговорити про те, як ми слухаємо музику і що ми втрачаємо, коли дозволяємо алгоритмам вирішувати за нас», – пояснює Дукіч. Девізом проєкту, за її словами, було «більше ніякого алгоритмічного прослуховування, ніякого крадіжки роялті, ніякої музики, створеної штучним інтелектом».
Критики Spotify наголошують, що відповідальність за зміни лежить як на музикантах, так і на слухачах: «Вам просто потрібно змиритися з тим, що у вас не буде миттєвого доступу до всього. Це змушує вас ретельніше думати про те, кого і що ви підтримуєте».
Подібні бойкоти відбувалися й у минулому — Тейлор Свіфт , Том Йорк, Ніл Янг та Джоні Мітчелл видалили свої пісні на знак протесту, але пізніше повернулися. Але нинішній рух, за словами Еріка Дротта, професора музики Техаського університету.
«Цього разу артисти менш відомі, але більш принципові. Вони більше не вірять, що Spotify справді допомагає їм знайти слухача», – пояснює Дротт.
Фронтмен Hotline TNT Вілл Андерсон заявив, що гурт не повернеться на цю платформу: «Справжнім меломанам немає сенсу там бути. Spotify хоче, щоб ви навіть не думали про те, що грає». Їхній альбом Raspberry Moon, який продавався безпосередньо через Bandcamp, онлайн-магазин музики, та транслювався на Twitch, приніс «тисячі доларів прибутку» без участі Spotify.
Співачка Керолайн Роуз обрала схожий підхід. Її новий альбом «Year of the Slug» доступний лише на вінілі та на Bandcamp.
«Безглуздо вкладати душу в музику, а потім віддавати її безкоштовно», – каже співак.
Роуз є членом Спілки музикантів та працівників суміжних професій (UMAW), яка підтримує бойкот Spotify та просуває законодавчі ініціативи, зокрема Закон про прожитковий мінімум музикантів, запропонований конгресвумен Рашидою Тлайб. UMAW також приєдналася до кампанії із закликом до фестивалю South by Southwest відмовитися від спонсорства виробників зброї.
«Ми просто хочемо, щоб усі трохи більше задумалися про те, як вони слухають музику. Це просто руйнує культуру в її основі, якщо ми просто дотримуємося цієї алгоритмічно побудованої зони комфорту», – підсумовує Картікеян.
Поява сервісів штучного інтелекту, таких як Suno AI, призвела до того, що щодня на стрімінгові платформи завантажується до 20 000 згенерованих треків , що становить значну частину музичних плейлистів. Цей невпинний потік створює віртуальних «артистів», які набувають популярності та комерційного успіху, хоча більшість їхніх творців не розкривають штучне походження контенту.
