“`html
Українська фармацевтична промисловість нечасто опиняється в новинах як розповідь про відродження. Найчастіше — як розповідь про небезпеки: збої у виготовленні, залежність від ввезення, фінансові негаразди. Однак останні приклади «Галичфарму» та «Київмедпрепарату» демонструють іншу тенденцію: планомірне відновлення після зміни господарів і повернення до операційної стабільності.
Обидва заводи у 2025 році опинилися у важкому становищі — майже на порозі зупинки. Сьогодні вони не тільки відновили випуск продукції, але й показують ознаки підйому.
«Київмедпрепарат»: від майже повної зупинки до відновлення виробництва
Для «Київмедпрепарату» кінець 2025 року став часом, коли ймовірність втрати компанії була не гіпотетичною, а реальною.
ВІДЕО ДНЯ
Розгляд справи про банкрутство, блокування угод на сировину, припинення розрахунків — все це спричинило фактичну зупинку підприємства на кілька місяців.
Для підприємства, що випускає антибактеріальні засоби, це означало не лише фінансові труднощі, але й небезпеку для системи охорони здоров’я.
РЕКЛАМА
Поворотним моментом стала зміна підходу до управління активом: кредитори не просто врівноважили фінанси, а фактично взяли участь у перезавантаженні підприємства.
Сьогодні завод поновив випуск продукції, налагодив внутрішні процеси та повертається до ролі одного з головних виробників антибіотиків в Україні.
За інформацією виконавчої директорки Оксани Стецюк, головним стало відновлення контрольованості:
РЕКЛАМА
«Ми не створювали нову фірму з початку — ми відновлювали контроль над тим, що вже функціонувало. Головне завдання полягало у відновленні виробничого циклу та віри всередині колективу. Без цього жодні фінансові заходи не приносять результату», — відзначає вона.
За результатами 2025 року збут компанії склав близько 2,9 млрд грн — показник, який підтверджує, що ринкова основа підприємства збереглася навіть у скрутний час.
Це дозволило після зміни власників не запускати підприємство з початку, а відновлювати вже існуючу структуру.
«Галичфарм»: від оздоровлення до платоспроможного операційного стану
Схожий шлях пройшов «Галичфарм», але з іншим способом відновлення.
РЕКЛАМА
Головне рішення — перетворення близько 1,2 млрд грн боргу в акціонерний капітал. Це змінило мотивацію сторін: кредитори стали співвласниками та отримали пряму зацікавленість у тривалому розвитку компанії.
Одночасно було здійснено фінансування перезапуску операційної діяльності — від закупівлі інгредієнтів до відновлення виробничих ліній.
На 2026 рік підприємство:
• повністю відновило виготовлення продукції
• стабілізувало постачання у роздрібний і лікувальний сектори
• повернулося до експорту (Узбекистан, Казахстан)
За словами директора заводу Олександра Блонського, визначальним фактором стала оперативність управлінських дій:
«У кризовий період немає часу на тривалі погодження. Ми працювали з тим, що є: відновлювали процеси, утримували персонал і запускали виготовлення продукції паралельно. Це дало результат швидше, ніж звичайні антикризові рішення», — каже директор «Галичфарму».
За результатами 2025 року збут компанії склав близько 2,7 млрд грн, а вже у першій половині 2026 року спостерігається стабілізація і перші ознаки підйому.
Що змінилося після зміни власників
Обидва заводи раніше входили до списку активів сумнівного олігарха-втікача Костянтина Жеваго. Після зміни господарів підприємства пройшли не просто формальну зміну, а повне переналаштування системи управління.
Мова йшла не тільки про зміну імен у документах. Фактично було ліквідовано попередню модель — з її нечіткою відповідальністю, затриманими рішеннями та постійними фінансовими проблемами. Натомість з’явилась інша структура: сувора дисципліна витрат, контроль за фінансовими потоками і конкретна відповідальність за результат.
Важливу роль зіграло те, що нові акціонери не обмежилися фінансовою допомогою. Вони увійшли в операційне управління — з досвідом, оперативністю прийняття рішень і розумінням, як працює виготовлення продукції на ділі. Це відразу покращило якість управлінських рішень: від швидких — до планомірних.
Увага також перемістилася на основну функцію, яка у фармацевтиці визначає все інше, — безперервність виробництва. Не як заяву, а як щоденне управлінське завдання: від закупівель сировини до виконання угод. Саме це дозволило стабілізувати постачання та повернути довіру споживачів.
Окремо слід відзначити ставлення до колективу. В умовах кризи саме працівники зазвичай стають першою жертвою. Тут цього вдалося уникнути. Збереження людей — і виробничих, і управлінських — стало фактором, який дозволив не просто відновити процеси, а зробити це швидко, без втрати кваліфікації.
Повідомлення для ринку
Приклади «Галичфарму» та «Київмедпрепарату» показують, що навіть у проблемних активах фармацевтики ключовим фактором є не тільки фінансування, але й рівень управління після зміни власників.
І якщо у 2025 році ці підприємства були прикладом системної небезпеки, то у 2026-му вони вже стають прикладом того, як правильно організоване відновлення дає відчутний результат — у виготовленні продукції, збуті та довірі споживачів.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли про те, що через конфлікт аптек з виробниками ліків страждають пацієнти.
“`