У другому півріччі 2026 року гривневі заощадження залишаться одним із найбільш зрозумілих інструментів для акумулювання коштів. Однак вкладникам варто оцінювати не лише номінальну ставку, а й три основні показники: інфляцію, курс долара та тривалість розміщення депозиту. Саме ці фактори визначатимуть реальний прибуток від депозитів.
ВІДЕО ДНЯ
Таку думку «ФАКТАМ» висловив директор департаменту роздрібного бізнесу банку «Глобус» Дмитро Замотаєв. За інформацією банкіра, перша половина 2026 року для ринку гривневих депозитів характеризувалася відносною стабільністю.
Зокрема, після більш активної корекції ставок, банки загалом досягли рівня, який можна вважати ринковою рівновагою: середні відсоткові ставки за гривневими вкладами, залежно від терміну, коливаються в діапазоні 13−14,5% річних, а найвигідніші пропозиції на ринку можуть сягати 16−17,5% річних.
Водночас, за його словами, у другій половині року вкладникам слід оцінювати умови депозитів не з позиції «ставки в рекламі», а на основі суто практичного фінансового аналізу. Насамперед, необхідно порівняти очікуваний дохід з двома показниками — інфляцією та можливою зміною валютного курсу.
РЕКЛАМА
– Для вкладника депозит є вигідним тоді, коли після сплати податків отриманий дохід перевищує зростання цін та можливу різницю в курсах валют. Тобто клієнту слід розраховувати не номінальну, а реальну прибутковість, — пояснив банкір.
В існуючих умовах гривневі депозити залишаються привабливими, якщо річна інфляція не перевищує чисту прибутковість вкладу. Для більшості депозитів це приблизно 10−12% річних після оподаткування, а для найкращих ринкових пропозицій — близько 13−13,5% річних. Тому інфляція вище 12−13% може сигналізувати про суттєве зниження реальної прибутковості депозитів.
Другий показник — це курс долара. Якщо вкладник розглядає вибір між гривневим депозитом та придбанням валюти, важливо оцінити, на скільки повинен зрости курс, щоб нівелювати депозитний дохід. Для короткострокових депозитів на 3−6 місяців критичним може бути зростання долара до рівня приблизно 47 грн. Для довших депозитів на 9−12 місяців, особливо за ставками 15−17,5% річних, межа привабливості вища — близько 49−50 грн за долар.
РЕКЛАМА
Банкір звернув увагу, що у другому півріччі важливими орієнтирами для ринку депозитів стануть засідання Правління Національного банку щодо монетарної політики. До кінця 2026 року залишаються чотири планові дати, коли можуть бути переглянуті облікова ставка та інші монетарні інструменти, здатні вплинути на дохідність депозитів: 30 липня, 17 вересня, 29 жовтня та 17 грудня. Саме після ухвалення цих рішень банки можуть переоцінити вартість ресурсів, а відтак, скоригувати депозитні пропозиції.
– Для вкладника ці дати є важливими як фінансовий календар. Якщо НБУ збереже облікову ставку, ринок депозитів, найімовірніше, залишиться доволі стабільним. Якщо регулятор побачить ризики для інфляції чи курсу та змінить монетарні параметри, це може поступово позначитися і на депозитних ставках, — зазначив Дмитро Замотаєв.
За прогнозом банкіра, до осені ринок гривневих депозитів має всі підстави перебувати в режимі помірної стабільності. Для різких коливань ставок немає достатніх передумов: інфляція залишається контрольованою, попит на гривневі заощадження зберігається, а банківська система має достатній рівень ліквідності. Водночас порушити цей баланс можуть декілька факторів: стрімке прискорення інфляції, посилення девальваційних очікувань, зростання попиту на валюту, зміна монетарної політики НБУ або непередбачувані воєнні та зовнішньоекономічні обставини.
Дмитро Замотаєв радить вкладникам у другому півріччі скористатися простим підходом до вибору депозиту.
РЕКЛАМА
- По-перше, визначити термін, на який кошти точно не будуть потрібні.
- По-друге, порівняти ставку не лише з пропозиціями інших банків, а й з очікуваною інфляцією.
- По-третє, оцінити валютний ризик: якщо людина вважає, що курс долара може швидко наблизитися до 47 грн, не варто розміщувати всю суму на один тривалий депозит, а варто розглянути диверсифікацію заощаджень.
- По-четверте, уважно ознайомитися з умовами дострокового розірвання, адже висока ставка може втратити сенс, якщо клієнт забере гроші раніше і отримає мінімальний дохід.
На думку банкіра, для багатьох клієнтів оптимальним може бути не одна велика сума на одному депозиті, а розподіл коштів на кілька вкладів на різні терміни, наприклад, частина на 3−6 місяців для гнучкості, частина на 9−12 місяців для вищої прибутковості.
– Головна порада вкладникам — не «гнатися» виключно за максимальною ставкою. Депозит має відповідати вашій фінансовій меті. Якщо потрібен резерв, то найкращим рішенням стане коротший і гнучкіший вклад. Якщо мета полягає в збереженні коштів від інфляції на триваліший період, варто розглянути варіанти вкладів на 9−12 місяців, зафіксувавши ставки, термін, надійність та зручність, — підсумував Дмитро Замотаєв.
Раніше «ФАКТИ» розповідали, як українці можуть зберегти та примножити свої досягнення.