“>
Фото: https://interpipe.biz/
Україна повинна продовжувати відстоювати доступ своїх експортерів на зарубіжні ринки, зокрема на ринок ЄС, повідомила GR-директорка компанії "Інтерпайп" Наталія Сидорук під час онлайн-заходу "Від зими до зими: як оговтується українська економіка?", організованого Центром економічної стратегії (Centre for Economic Strategy).
Як зазначає компанія, за період повномасштабної війни український промисловий виробник "Інтерпайп" був змушений постійно адаптуватися до численних викликів, починаючи від військових загроз через близькість до лінії фронту, до енергетичних проблем та нестачі кадрів. З 1 липня цього року, з введенням Євросоюзом нового механізму тарифних квот на імпорт сталі, для групи розпочався черговий етап випробувань.
Уточнюється, що за перші 22 дні липня компанія вже викориcтала значну частину своєї квартальної квоти на експорт безшовних труб до ЄС. Ймовірно, вже наступного місяця безмитна квота буде вичерпана, і для подальших поставок до Європи доведеться сплачувати мито у розмірі 50%. Тому "Інтерпайп" знову звертається до Єврокомісії з проханням якомога швидше виправити технічну помилку, що виникла через використання при прийнятті регламенту даних Євростату, які відрізняються від офіційних. Як результат, річна квота України для безшовних труб виявилася заниженою щонайменше на 30%, порівняно з тим, якби були застосовані коректні дані.
"Компанія досить обережно оцінює можливості переспрямування поставок на інші ринки. Виробники безшовних труб з Китаю вже повністю використали свою квоту в ЄС і спрямовують свою надлишкову продукцію на альтернативні ринки, створюючи там додаткову конкуренцію. Крім того, викликає серйозне занепокоєння постійне зростання логістичних обмежень через систематичні обстріли українських морських портів", – заявила Сидорук.
Вона висловила сподівання, що український уряд, незважаючи на нещодавні зміни у своєму складі, продовжить захищати доступ експортерів на зовнішні ринки та врегулює питання діяльності Торгового представника.
"Україні необхідно поповнювати державний бюджет за рахунок надходжень в іноземній валюті, а цю валюту країна може отримувати насамперед з експорту", – підсумувала топ-менеджер.
Як раніше повідомлялося, "Інтерпайп" вважає квоти ЄС на поставку безшовних труб заниженими на 30% через статистичну похибку та сподівається на їх коригування до кінця третього кварталу поточного року. Згідно з відповідною заявою компанії, через статистичну помилку та невиконані зобов’язання "Інтерпайп" вказує на заниження євроквоти на безшовні труби для України на 30%. При цьому нагадується, що з 1 липня 2026 року в ЄС набув чинності новий механізм захисту ринку сталі. Імплементаційний регламент, опублікований 30 червня 2026 року, передбачає виділення для України окремої тарифної квоти у дев’яти категоріях продукції загальним обсягом 1 млн 49,960 тис. тонн на рік.
"Українська промислова компанія "Інтерпайп" вважає, що значна статистична неточність негативно вплинула на обсяг квоти, виділеної для категорії безшовних труб України. Крім того, згідно з власними розрахунками компанії, квота не відображає преференційного режиму для України, передбаченого регламентом, ухваленим Європейським Парламентом 19 травня 2026 року", – йдеться у заяві.
Також зазначалося, що в категорії безшовних труб Україні було виділено річну квоту у розмірі 80,670 тис. тонн. Однак протягом усього процесу консультацій українські державні органи неодноразово інформували Єврокомісію, що ця цифра ґрунтується на помилці у даних: значна частина українського експорту до ЄС у 2022-2024 роках, як підтвердив Євростат, не була повною мірою відображена в базових розрахунках. У зв’язку з цим, квота України для цієї категорії продукції занижена щонайменше на 30% порівняно з тим, якби використовувалися коректні дані.
Окрім цієї технічної проблеми, "Інтерпайп" вважає, що імплементаційний регламент не забезпечує повною мірою преференційного режиму для України, країни-кандидата на вступ до ЄС, яка перебуває у винятковій безпековій ситуації, що було передбачено регламентом. Зокрема, при розрахунку частини квот, яка застосовується до режиму найбільшого сприяння, до України застосовувалися ті ж критерії, що й до основних світових експортерів, включно з країнами, що мають документально підтверджені надлишкові неринкові потужності. Аналогічно, до України застосовувалася та сама методологія, що й до інших партнерів по ЗВТ, без диференціації, яка прямо передбачена регламентом.
"Інтерпайп" розцінює поточний розмір євроквот на сталь як серйозний удар по Україні та українській металургійній промисловості, яка продовжує функціонувати у прифронтових регіонах в умовах воєнного стану. Крім того, розподіл цих квот не враховує значних соціальних та економічних наслідків для тисяч працівників, їхніх родин та громад, залежних від української металургії. Метою нового захисного механізму є вирішення проблеми глобальних надлишкових неринкових сталеливарних потужностей. У цьому контексті Україна явно не є частиною проблеми", – зазначив генеральний директор "Інтерпайпу" Лука Занотті.
Він, як генеральний директор компанії "Інтерпайп", що зазнає збитків від війни, очікує, що Єврокомісія скоригує дані в категорії безшовних труб для України до кінця третього кварталу 2026 року, "що є єдиним справедливим способом усунути допущені помилки".
"Інтерпайп" – це українська промислова компанія, що спеціалізується на виробництві сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії реалізується більш ніж у 50 країнах світу через мережу торгових представництв, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи.
Структура компанії включає шість промислових об’єктів: "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)", "Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)", "Інтерпайп Ніко-Тьюб", "Дніпропетровський Втормет", електросталеплавильний комплекс "Дніпросталь" під брендом "Інтерпайп Сталь" та трубний завод у Румунії Interpipe Roman. Загальна кількість співробітників компанії становить приблизно 9,5 тис. Кінцевим власником Interpipe Limited є український підприємець і меценат Віктор Пінчук та члени його родини.