Глава Української держави Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо ратифікації домовленості з Європейським Союзом про кредит для України обсягом до 90 мільярдів євро. Ця інформація оприлюднена в картотеці відповідного законопроєкту.
ВІДЕО ДНЯ
Документ передбачає затвердження кредитної угоди та меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС стосовно надання макрофінансової допомоги. Після ухвалення та набрання чинності угодою, Україна отримає можливість залучити фінансування в період 2026-2027 років для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонних можливостей.
Загальний обсяг фінансової допомоги у 2026 році може сягнути 45 мільярдів євро. Ця сума розподіляється за двома основними напрямками: оборонний, що становить до 28,3 мільярдів євро і призначений для закупівлі військової техніки та розвитку оборонно-промислового комплексу, та бюджетний, у розмірі 16,7 мільярдів євро, для покриття дефіциту бюджету та забезпечення макроекономічної стабільності.
Бюджетна частина також складається з двох інструментів: до 8,35 мільярдів євро у формі прямої макрофінансової підтримки та ще до 8,35 мільярдів євро через механізм Ukraine Facility.
РЕКЛАМА
Меморандум передбачає розподіл бюджетної підтримки на три транші: 3,2 мільярди, 3,7 мільярди та 1,45 мільярди євро. Для кожного траншу встановлено виконання певних умов, включаючи ухвалення законодавчих актів щодо оподаткування міжнародних посилок і цифрових платформ, а також реформування пільгового податкового режиму.
Згодом стало відомо, що Верховна Рада України схвалила угоду про позику для підтримки України від Європейського Союзу.
За відповідний законопроєкт віддали свої голоси 298 народних обранців.
РЕКЛАМА
Варто зазначити, що рішення про надання Україні кредиту у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки було прийнято ще у грудні 2025 року. Угорщина, Словаччина та Чехія відмовилися від участі у кредитуванні, однак не стали блокувати це рішення. Труднощі виникли після того, як російські сили пошкодили нафтопровід «Дружба», яким нафта з Росії постачалася до Угорщини та Словаччини. На саміті ЄС, що відбувся у березні, Угорщина відмовилася зняти своє вето.