Дистимічний розлад зустрічається у 5% населення. Зазвичай починається в підлітковому віці, частіше хворіють жінки. Часто таких людей називають депресивними все життя, та й самі пацієнти кажуть: «Я все життя такий, депресивний», — пояснює психіатр та невролог Євген Скрипник.
Типових скарг дуже багато. Людина протягом життя постійно невдоволена, часто має поганий настрій, дуже рідко посміхається. Думки переважно негативні, сценарії розвитку подій також переважно негативні, постійна сонливість, а вночі безсоння, постійні скарги на життя, що все не так. Постійно у пацієнта не вистачає сил, енергії та мотивації. Він каже: «Я нічого не досяг в цьому житті». Хоча все добре, є робота, сім'я, квартира, всі живі та здорові, але для нього все не так. Хворі демонструють відчуженість від усього світу, постійно перебувають у стані туги та моральної спустошеності, причини яких пояснити неможливо. Періодично бувають покращення, але вони не тривалі, не більше як кілька тижнів, а далі знову поганий настрій. Настрій або поганий, або короткий час нормальний, гарного немає ніколи. Людина відчуває всі симптоми депресії, але менш виражені. Часто приєднуються іпохондричні скарги (біль у спині, животі). Якщо людину запитують: «Коли почався такий стан?», то пацієнти часто відповідають, що, скільки себе пам’ятають, «все життя депресія».
«Зазвичай при класичній депресії ми можемо визначити, коли був початок, але при дистимії ми визначити початок не можемо», — говорить лікар.
За його словами, люди з дистимією не звертаються до психіатрів, вважають, що в них такий характер і лікувати це не потрібно. Часто вважають відсутність настрою, сил та енергії не проявом хвороби, а особливостями характеру, тобто «навіщо це лікувати».
«Бувають випадки, коли на фоні дистимії проявляється класична депресія, і тут ми вже називаємо «подвійна депресія». Пригнічений настрій має включати два або більше таких симптомів:
- зниження апетиту або переїдання;
- безсоння або надмірна сонливість;
- брак енергії та втома;
- знижена самооцінка;
- труднощі з концентрацією уваги та прийняттям рішень;
- песимізм і безнадія".
Лікувати дистимію варто за допомогою медикаментів (антидепресантів) та психотерапії КПТ.
«Лікувати зазвичай складніше, ніж класичну депресію. Це стан хронічний, але він може мати тривалі ремісії. І звичайно, що потрібно все життя проходити психотерапію. Тому звертайтеся до фахівців, життя одне, та його потрібно покращувати», — сказав психіатр.
Раніше Євген Скрипник пояснював, коли починають діяти антидепресанти та чому варто почекати.
Читайте також: Загострення панічних атак — це нормально: лікар пояснив, як реагує організм перші тижні прийому антидепресантів
